Рішення № 44480666, 14.05.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7108/15-ц

Провадження № 2-3448/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарях - Подобєді О.В., Пономарьові М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", третя особа: ОСОБА_2, про стягнення суми страхового відшкодування, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «УОСК» про стягнення виплати страхового відшкодування у розмірі 36`360,00 грн., маральної шкоди в сумі 5`000,00 грн., стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 3`000,00 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 478,16 грн., та витрат на сплату судового збору у розмірі 448,39 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.10.2013 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/8834294. Термін дії зазначеного полісу з 29.10.2013 р. по 28.10.2014 р.

21.05.2014 року у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_1 і транспортного засобу ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_5 який знаходився під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «УОСК», згідно поліса ОСЦПВВНТЗ №АС8834294 від 26.10.2013 pоку, внаслідок чого було пошкоджено автомобільний засіб Mazda СХ-7 державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

12.06.2014 року постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька по справі №3/259/648/2014, визнано винним у ДТП водія транспортного засобу ВАЗ 2108, д.н. НОМЕР_5 ОСОБА_2 та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

26.06.2014 р. позивач направив на адресу ПАТ «УОСК» заяву про страхове відшкодування з додатками усіх документів, пов'язаних з страховим випадком, доставлено рекомендованим листом 03.07.2014 року.

08.06.2014 р. центром незалежних експертиз м. Донецька видано висновок про вартість ремонту пошкодженого автомобіля Mazda СХ-7 реєстраційний номер НОМЕР_1 і передано на адресу ПАТ «УОСК». Відповідно до зазначеного висновку, вартість відновлювального ремонту автомобілю Mazda СХ-7 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 36 360,00 грн.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8834294 від 26.10.2013 року, встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000, 00 грн. на одного потерпілого.

До теперішнього часу позивач не отримав страхового відшкодування, що суперечить чинному законодавству.

Для того щоб врегулювати спір в досудовому порядку, в порядку 10.02.2014 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит щодо надання інформації щодо причин порушеного встановленим законом строку здійснення відшкодування на користь ОСОБА_1 та щодо термінів виконання своїх зобов'язань.

У своїй відповіді ПАТ «УОСК» відповіло, що 30.10.2014 р. ПАТ «УОСК» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 36 206,06 грн. та гарантувало виконання взятих на себе зобов'язань та виплату страхового відшкодування в повному обсязі. Однак, до теперішнього часу вищезазначена сума страхового відшкодування відповідачем виплачена не була.

Автомобіль Mazda СХ-7 реєстраційний номер НОМЕР_4 належить позивачу на праві власності. В результаті свідомого затягування виплати страхового відшкодування відповідачем, позивачу була спричинена моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях та сильному нервовому стресі у зв'язку з чим вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, в розмірі 5 000,00 грн.

Окрім цього, оскільки позивач не обізнаний в галузі юриспруденції, для захисту своїх порушених прав і законних інтересів, змушений був звернутись за правовою допомогою до фахівців в галузі права. Тож, мною були понесені витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 10.02.2015 р. та квитанції від 10.02.2015 р.

В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача загальну суму в розмірі 44 838, 16 грн.

14.05.2015 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю і просив їх задовольнити.

До початку судового засідання 13.05.2015 року представником ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» були подані заперечення на позовну заяву в якому просив позовні вимоги позивача задовольнити частково, а саме прийняти рішення про стягнення з АТ «УОСК» страхового відшкодування виходячи з аргументованості вимог, крім того просив в задоволенні вимог щодо стягнення з АТ «УОСК» витрат на моральної шкоди та витрат на правову допомогу відмовити в повному обсязі.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Як встановлено судом, 21.05.2014 року у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_1 і транспортного засобу ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_5 який знаходився під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «УОСК», згідно поліса ОСЦПВВНТЗ №АС8834294 від 26.10.2013 pоку, внаслідок чого було пошкоджено автомобільний засіб Mazda СХ-7 державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

12.06.2014 року постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька по справі № 3/259/648/2014, визнано винним у ДТП водія транспортного засобу ВАЗ 2108, д.н. НОМЕР_5 ОСОБА_2 та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до роз'яснень, викладених в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 7 від 08.07.1994 р., № 11 від 30.09.1994 р. та № 15 від 25.05.1998 р.) питання про відповідальність за шкоду, заподіяну автотранспортним засобам при їх зіткненні, кожного з їх володільців перед іншим вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Ст. 1188 ЦК встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Ст. 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана майну особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

26.10.2013 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/8834294. Термін дії зазначеного полісу з 29.10.2013 р. по 28.10.2014 р.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком - є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

На підставі даної події та у відповідності до ст. 33 вищезазначеного Закону України, Відповідачу було подано заяву (повідомлення) про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення відшкодування.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 26.06.2014 р. мною було заповнено та направлено на адресу ПАТ «УОСК» заяву про страхове відшкодування з додатками усіх документів, пов'язаних з страховим випадком, доставлено рекомендованим листом 03.07.2014 року.

08.06.2014 р. центром незалежних експертиз м. Донецька видано висновок про вартість ремонту пошкодженого автомобіля Mazda СХ-7 реєстраційний номер НОМЕР_1 і передано на адресу ПАТ «УОСК». Відповідно до зазначеного висновку, вартість відновлювального ремонту автомобілю Mazda СХ-7 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 36 360,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8834294 від 26.10.2013 року, встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000, 00 грн. на одного потерпілого.

Згідно п. 2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених законом, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, заяву про страхове відшкодування ПАТ «УОСК» отримала ще 03.07.2014 p., тобто вказаний строк сплинув ще 02.10.2014 p., однак, до теперішнього часу я не отримав страхового відшкодування, що суперечить чинному законодавству.

Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, для того щоб врегулювати спір в досудовому порядку, в порядку, 10.02.2014 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит щодо надання інформації щодо причин порушеного встановленим законом строку здійснення відшкодування на користь ОСОБА_1 та щодо термінів виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до листа за №1490 від 17.02.2015 року, 30.10.2014 р. ПАТ «УОСК» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 36 206,06 грн. та гарантовано виконання взятих на себе зобов'язань та виплату страхового відшкодування в повному обсязі.

Згідно п. 3 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на Страховика покладено обов'язок відшкодувати Потерпілому моральну шкоду. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Згідно ч. 2, 3 ст. 10, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 59, ч. 3, 4 ст. 60, ч. 3 ст. 61, ч. 2, 4 ст. 212, ч. 1 ст. 213, п. 1 ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З врахування викладеного та оцінкою досліджених доказів матеріальної шкоди завданої в наслідок ДТП суд, вважає доведеними, а саме стягнення з ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» 36 206,06 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. До того ж відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з наведеного вище та умов передбачених ст. 610 Цивільного кодексу України, а саме: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідач порушив своє зобов'язання перед позивачем щодо виплати суми страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків, вказаних у додатку 1 до позовної заяви, 3% річних від суми простроченого страхового відшкодування становить 476, 13 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про необґрунтованість та позовних вимог.

Позивач посилається на те, що в результаті свідомого затягування виплати страхового відшкодування, відповідачем, позивачу була спричинена моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях та сильному нервовому стресі. З урахуванням останніх подій в регіоні проживання відповідача, проведення АТО, бойових дій, кошти, які відповідач не виплатив, вкрай необхідні відповідачу та родині, душевний спокій, а також психоемоційний стан був порушений і не може відновитись до цього часу.

Останнім часом позивач став роздратованим, емоційно неврівноваженим. Внаслідок цього в сім'ї почали виникати сварки, скандали, чого раніше ніколи не було, а відтак порушився попередній уклад сімейного життя позивача. У зв'язку з чим та спираючись на норми чинного законодавства, наведені вище, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, в розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

В п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається про необхідність у кожному конкретному випадку з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються та чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, у кожному конкретному випадку відшкодування моральної шкоди залежить як від характеру правовідносин сторін, у яких виникає спір, так і від того, допускають чи ні правові норми, які повинні застосовуватися до врегулювання цих відносин, відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що правовідносини які виникли між сторонами належать до договірних відносин.

Стаття 611 ЦК України визначає правовим наслідком порушення зобов`язання відшкодування моральної шкоди, але якщо це встановлено законом чи договором.

Договором укладеним між сторонами не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена сттєю 625 ЦК України якою не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, чинним законодавством відшкодування моральної шкоди за невиконання позичальником грошового зобов`язання також не передбачено.

Враховуючи, що правовідносини, що виникли між сторонами належать до договірних правовідносин, відповідальність за прострочення грошового зобов`язання визначена ст. 625 ЦК України, якою не передбачено відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 гривень.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн. оскільки позивач не обізнаний в галузі юриспруденції, для захисту своїх порушених прав і законних інтересів, змушений був звернутись за правовою допомогою до фахівців в галузі права, в зв'язку з чим позивачем були понесені витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000, 00 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 10.02.2015 р. та квитанції від 10.02.2015 р.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 10, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", третя особа: ОСОБА_2, про стягнення суми страхового відшкодування, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 36`206, 06 грн., три відсотки річних в сумі 476,13 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3`000,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі - 366, 82 грн..

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: