Рішення № 44474340, 29.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів : Боймиструка С.В., Буцяка З.І..

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу житлово-комунального підприємства «Покровське» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства «Покровське» про відшкодування збитків понесених в результаті затоплення квартири.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 серпня 2014 року позов ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства «Покровське» про відшкодування збитків понесених в результаті затоплення квартири задоволено.

Стягнуто з Житлово-комунального підприємства «Покровське» на користь ОСОБА_1 2174 грн. заподіяних збитків та 1278 грн. за проведення обстеження та оцінки технічного стану квартири.

Вирішено питання про судовий збір.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник відповідача вказує на його незаконність, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального права. Судом не враховано п. 5.3.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій щодо періодичності профілактичного обслуговування систем каналізації не рідше як один раз на шість місяців. З січня по липень 2011 року заявок від мешканців будинку на несправність каналізаційних труб не надходило. Крім того, вважає, що накладні та товарні чеки не є доказами понесених витрат на ремонт квартири.

Вказує, що в судовому засіданні не встановлено вини відповідача та причинний зв'язок між ними, що призвело до завдання збитків позивачу.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що затоплення квартири позивача сталося з вини відповідача, який неналежним чином виконував свої обов'язки щодо обслуговування внутрішньобудинкової мережі каналізаційної системи. Між затопленням квартири позивача і діями (бездіяльністю) відповідача існує прямий причинний зв'язок.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Згідно акту від 30 червня 2011 року (а.с. 7) квартиру АДРЕСА_1 було затоплено внаслідок забиття каналізаційного стояка в квартирі позивача. Виявлені сліди затоплення на підлозі кухні, прихожій намок лінолеум, намокли стіни.

Відповідно до кошторису ремонту квартири АДРЕСА_1 від 30.062011 року вартість відновлювального ремонту вказаної квартири складає 1449,79 грн. Крім цього позивачем були витрачені 1278 грн. за складання за проведення обстеження та оцінки технічного стану квартири, що підтверджується копією квитанції.(а.с.25)

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження вартості втраченого майна та виконання робіт власними силами, необхідних для ремонту квартири позивач надав чеки та накладні від 04 та 11 липня 2011 року, за яким реальна вартість матеріалів для відновлювального ремонту вказаної квартири складає 1162 грн.

Перелік матеріалів та їх об'єм пошкоджень відповідає зазначеним у кошторисі ремонту квартири, акті про затоплення квартири від 30.06.2011 року складеному самим відповідачем.

За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави для сумніву щодо достовірності та належності доказів наданих позивачем.

Приймаючи до уваги як належний та допустимий доказ розміру заподіяної шкоди, товарні чеки на придбання будівельних матеріалів надані позивачем на суму 2174 грн. (а.с.24), суд першої інстанції не врахував положення ст.ст. 57-59,60, 212 ЦПК України, оскільки докази про придбання будівельних матеріалів на суму 1012 грн. в матеріалах справи відстуні.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 статті 60 ЦПКвстановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищезазначеного апеляційний суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача 1162 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, оскільки ця сума підтверджується наданими позивачем доказами, а інших доказів, які б спростовували вказану суму або її частину відповідачем не надано.

Загальні положення щодо відшкодування шкоди встановлені у параграфі 1 глави 82 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Зазначеною нормою встановлена презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Тобто обов'язок доказування відсутності вини відповідача у затопленні квартири позивача, полягає саме на відповідачеві.

За таких обставин, посилання апеляційної скарги на відсутність вини відповідача у затопленні квартири, належній позивачу, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач як виконавець послуги по обслуговуванню внутрішньо будинкових каналізаційних мереж несе відповідальність за технічний стан каналізаційного стояка, який проходить через квартиру позивача та його експлуатацію. Доказів того, що затоплення сталось внаслідок непередбачуваних обставин, які характеризувались наявністю непереборної сили для можливості передбачення чи уникнення негативних наслідків в даній ситуації відповідачем надано не було і судом не здобуто.

Безпідставними доводи вказані в апеляційній скарзі, про те що помилковим є висновок суду, що саме з вини відповідача була затоплена 26.06.2011року квартира позивача, що для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню шкоди необхідною умовою є причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та спричиненнями позивачу збитків, оскільки позивачем доведено, належними та допустимим доказами, факт спричинення йому шкоди шляхом залиття квартири, неправомірність дій (бездіяльність) відповідача, завдання цієї шкоди з вини останнього та наявність причинного зв'язку між шкодою та діями відповідача.

Покликання відповідача на акти технічного огляду багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 де сталося затоплення від 17.01.2011 року не заслуговують на увагу, оскільки зазначені акти не містять будь-яких даних про проведення профілактичних/періодичних робіт по прочищенню каналізаційних стояків. Інрші докази з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині розміру заподіяної шкоди.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу житлово-комунального підприємства «Покровське» задовольнити частково .

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 серпня 2014 року змінити, зменшивши суму заподіяних збитків з 2174 грн. до 1162 грн.

В решті рішення залишити без зміни. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді: