Ухвала суду № 44473695, 15.04.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4144/15-к Номер провадження 11-сс/786/176/15Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Корсун О.М.

суддів: Бурди К.І., Маліченка В.В.

за участю секретаря Іщенко Є.М.

прокурора Стасовського М.В.

захисника ОСОБА_2.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою клопотання слідчого задоволено та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 02.04.2015 до 31.05.2015 включно, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольськ Полтавської обл., який проживає АДРЕСА_1, ФОП «ОСОБА_1», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_1 визначено розмір застави - 304 500 грн. з покладенням у разі внесення ним застави обов'язків, передбачених п. п.1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 263 КК України та тяжкістю покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні цих злочинів; наявністю ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме це можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 врахував вагомість наявних доказів винуватості останнього та його вік, стан здоров'я, репутацію, майновий стан, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід ОСОБА_1 -особисте зобов'язання. При цьому захисник зазначає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано того, що прокурором не доведено того, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі переховувся від органів досудового розслідування і те, що ОСОБА_1 не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності; відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, вивчивши матеріали додані до клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СУ УМВС України в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000 від 3.11.2014 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 263 КК України (а.м.1-5,17-18).

30 квітня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 263 КК України (а.м. 17-18).

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, зазначені вимоги закону слідчим суддею суду першої інстанції дотримані.

Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно виходив з того, що досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як видно із рапорту слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області під час досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 було встановлено, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 невідоме і всі вжиті заходи не дозволи одержати достовірні відомості про точне місце перебування підозрюваного, оскільки дружина останнього та його захисник ОСОБА_3. по телефону слідчому повідомили, що ОСОБА_1 відсутній більше 2 днів за місцем свого проживання: АДРЕСА_1(а.м.19). У зв'язку з цим та неявкою 27.03.2015 та 1.04.2015 на викликаний час підозрюваного ОСОБА_1 слідчий оголосив розшук ОСОБА_1 , що підтверджується постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 1.04.2015 (а.м.21-22).

Під час апеляційного перегляду свідок ОСОБА_4. - дружина підозрюваного підтвердила те, що після проведення обшуку будинку де вони з чоловіком проживають, обшуку автомобіля та оголошення ОСОБА_1 повідомлення про підозру останній поїхав у невідомому напрямку. Так як ОСОБА_1 за місцем проживання був відсутній повістку про виклик до слідчого на 1.04.2015 було вручено особисто їй під розписку. У зв'язку з цим вона розшукала підозрюваного через мережу Інтернету і повідомила, що його викликають до слідчого.

Такі показання свідка ОСОБА_4. підтверджуються копією корінця повістки про виклик ОСОБА_1 до слідчого на 1.04.2015 (а.м. 20).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6. у суді апеляційної інстанції повідомили, що 24.03.2015 після закінчення обшуку слідчий викликав до слідчого відділу підозрюваного ОСОБА_1 на 25.03.2015.

Сам обвинувачений у суді апеляційної інстанції фактично не заперечував того, що після проведення обшуку слідчий викликав його до слідчого відділу на 25.03.2015, але він не з'явився.

Із протоколів допиту свідка ОСОБА_7. видно, що підозрюваний ОСОБА_1 12.02.2015 під час проведення зборів дилерів і офіціантів, давав останнім настанови, що їм говорити працівникам міліції.

На думку колегії суддів це підтверджує наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Із клопотання та долучених до нього додатків матеріалів провадження вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме висновок експерта № 167 від 26.02.2015 про те, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 предмети є боєвими припасами - проміжними військовими патронами калібру 7,62Х39мм,зразка 1943 року; протоколи обшуку від 12.02.2015,протоколи огляду від 1.04.2015 (а.м. 10-16).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 263 КК України, які відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких.

Разом з тим, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, слідчий суддя правильно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На думку колегії суддів на даному етапі досудового розслідування саме такий запобіжний захід буде самим дієвим.

Твердження захисника про те, що підозрюваний раніше не притягувався до адміністративної і кримінальної відповідальності, і позитивно характеризувався за місцем попередньої роботи у 2008 році та навчання у 2004 році самі по собі не є достатніми підставами для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання як про це просить захисник.

З огляду на вищевикладене доводи апеляційної скарги захисника стосовно незаконності та необґрунтованості рішення не підтверджуються наведеними в матеріалах клопотання доказами, а тому, не можуть тягнути за собою скасування ухвали.

Враховуючи обставини злочинів у яких підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив ОСОБА_1 заставу в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

З огляду, на вищевикладене апеляційна скарга захисника ОСОБА_2. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2015 року - без зміни.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2015 року, якою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, з 2.04.2015 по 31.05.2015 з одночасним визначенням застави в сумі 304500 грн. та покладенням обвязків, передбачених ст. 194 КПК України - без зміни.

С У Д Д І :

Корсун О.М. Бурда К.І. Маліченко В.В.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2015 року, якою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, з 2.04.2015 по 31.05.2015 з одночасним визначенням застави в сумі 304500 грн. та покладенням обвязків, передбачених ст. 194 КПК України - без зміни.

С У Д Д І :

Корсун О.М. Бурда К.І. Маліченко В.В.