Постанова № 4447282, 06.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11329/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                   Мичак О.С.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» у липні 2009 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства з питань забезпечення використання енергетичних ресурсів в особі Територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсним ненормативного акту індивідуальної дії – постанови про застосування економічних санкцій Територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження № 15-6\09-22-013 КП 17 ЕС.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 13.03.2009 року відповідачем було проведено планову комплексну перевірку позивача на предмет використання паливно – енергетичних ресурсів.

За результатами перевірки, 13.03.2009 року відповідачем був складений акт № 15-6\09-17-013 КП та припис, в якому зазначені заходи, які має здійснити позивач до вересня 2009 року.

23.03.2009 року відповідачем була винесена, зокрема спірна постанова про застосування до позивача економічних санкцій внаслідок перевитрат електроенергії через використання тягових батарей з простроченим строком служби в розмірі 25012,26 грн.

Позивач зі спірною постановою не погоджується з наступних підстав.

Електричну енергію позивач отримує від ДП «Укренерговугілля» на підставі договору № 03-10 про постачання електричної енергії від 01.06.2003 року.

На думку позивача розрахунки у спірній постанові виконані на підставі «Методики визначення і розрахунків витрат паливно – енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості. Але, позивач вважає, що вказана методика не має юридичної сили, оскільки вона не зареєстрована в Мін’юсті.

З огляду на наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, зазначивши, що відповідачем не допущено порушень законодавства під час складання постанови про сплату підвищеної сплати за нераціональне використання газу та проведення розрахунку суми підвищеної плати.

Тому, просив відмовити позивачу у задоволенні суду.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:

Позивач, Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ідентифікаційний код 31599557) є юридичною особою та зареєстрований 23.11.2001 року виконавчим комітетом Красно армійської міської ради Донецької області.

01.06.2003 року між позивачем, який є споживачем та ДП «Укренерговугілля», який є постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії № 03-10.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість у терміни та на умовах, що передбачені цим договором.

На підставі п. 1.2 договору, встановлення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводиться відповідно до «Порядку постачання електричної енергії споживачам», затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999 року № 441.

Крім того, 11.02.2005 року між ВАТ «Науково – дослідний інститут гірничої механіки імені М.М. Федорова», який є виконавцем та позивачем, який є замовником було укладено договір № 0705109 про проведення енергетичних обстежень.

Згідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання проведення енергетичного обстеження та визначення енергоощадних заходів для впровадження, розрахунок ефекту від їх впровадження.

19.02.2009 року відповідачем було видане доручення на перевірку № 15-6\03-15-512, відповідно до якого доручається державним інспекторам з енергозбереження Назаренко О.І., Гурщенко І.М. провести планову перевірку використання паливно – енергетичних ресурсів позивача згідно плану перевірок на березень 2009 року у термін з 02.03.2009 року по 06.03.2009 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 15-6\09-17-013 КП, відповідно до висновків якого, в ході перевірки виявлено, зокрема перевитрати електроенергії через використання тягових батарей з простроченим строком служби, що є порушенням ст. 3 Закону України «Про енергозбереження» та п. 14 постанови КМУ № 786 від 15.07.1997 року п.п. 10.2.5, 10.2.6.

Позивачем на ім’я відповідача направлялись заперечення до вказаного акту перевірки.

23.03.2009 року на підставі акту перевірки № 15-6\09-17-013 КП внаслідок виявленні в ході перевірки перевитрат електроенергії через використання тягових батарей з простроченим строком служби, що є порушенням ст. 3 Закону України «Про енергозбереження» та п. 14 постанови КМУ № 786 від 15.07.1997 року п.п. 10.2.5, 10.2.6., відповідачем було винесено постанову № 15-6\09-22-013 КП 17 ЕС, якою відповідач, керуючись вимогами Законів України «Про енергозбереження» (зі змінами і доповненнями) та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та згідно з Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженою постановою КМУ від 29.06.2000 року № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження» застосував до позивача підвищену плату у розмір 25012,26 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою, позивач надіслав на ім’я відповідача свої заперечення на неї, а також скористався своїм правом на апеляційне оскарження спірної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що Державною інспекцією з енергозбереження на ім’я позивача та відповідача було надіслано лист за № 06\30-1384, зі змісту якого вбачається, що твердження підприємства щодо порушень норм законодавства є безпідставним, оскільки запис про проведення перевірки вноситься до відповідного журналу підприємства за умови його наявності, а направлення на перевірку своєчасно надіслано на підприємство листом територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 19.02.2009 року.

Крім того повідомила, що посилання підприємства на не чинність розрахунків за Методиками визначення ефективного використання паливно – енергетичних ресурсів є некоректним, оскільки відповідно до вимог «Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно – енергетичних ресурсів» ці Методики затверджуються НАЕР та згідно з роз’ясненням Міністерства юстиції України на підставі листа від 16.11.2001 року № 33-32-1895, носять нормативно – технічний характер, а тому не підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність його дій з наступних підстав.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 за N 64 був затверджений Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх

неефективного використання.

          П. 1 вказаного Порядку визначено, що відповідно до Закону України "Про енергозбереження" цей Порядок установлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - підприємства) незалежно від форми власності та підпорядкованості.

П. 2 Порядку свідчить про те, що планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

На підставі п. 4 Порядку, про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.

Як передбачено приписами п. 5 Порядку, перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження (далі - інспектори). При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки (далі - програма).

Згідно до п. 6 Порядку, програма передбачає перевірку роботи підприємства з питань стану експлуатації діючого та впровадження нового енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів, матеріалів та енерготехнологічних схем; зберігання палива; дотримання термінів виконання налагоджувальних робіт на енерговикористовуючому обладнанні; наявності режимних і технологічних карт та їх додержання при роботі обладнання; відповідності діючого обладнання стандартам з енергозбереження, встановленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії; стану обліку та нормування питомих витрат ПЕР; застосування резервних видів палива; споживання ПЕР з визначенням обсягів їх неефективного використання.

П. 8 Порядку передбачено, що за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів.

Як зазначається у 12 Порядку, за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

На підставі п. 15 Порядку, рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Відповідно до п. 16 Порядку, підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

В судовому засіданні було встановлено, що фахівцями відповідача представникам позивача було пред’явлене доручення на перевірку.

Також, за результатами перевірки було складено відповідний акт, який підписаний представниками позивача.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що фахівці відповідача не вносили відповідного запису про перевірку до журналу реєстрації перевірок, оскільки він не пред’являвся фахівцям відповідача.

При огляді в судовому засіданні копії вказаного журналу також не вбачається запису про проведення перевірки, здійсненої фахівцями відповідача, що також свідчить про той факт, що на момент перевірки зазначений журнал у позивача був відсутній.

Також, суд вважає за необхідне додати, що відповідач на підставі акту перевірки № 15-6\09-17-013 виніс спірну постанову про застосування до позивача економічних санкцій, яка була оскаржена позивачем в апеляційному порядку, однак залишена без змін.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем до теперішнього часу сума, визначена у постанові № 15-6\09-22-013 КП 17 ЕС не внесена.

Щодо посилання позивача на не чинність розрахунків за «Методикою визначення та розрахунків втрат паливно – енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості. Шахти», затвердженою наказом НАЕР від 13.12.2006 року № 161 суд зазначає наступне.

В судовому засіданні при вивченні листа Державної інспекції з енергозбереження, знайшов своє підтвердження факт, що вимогами «Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно - енергетичних ресурсів, зазначені Методики затверджуються НАЕР та згідно з роз’ясненням Міністерства юстиції України, носять нормативно – технічний характер, а тому держаній реєстрації у Міністерстві юстиції України не підлягають.

Тому, суд також не бере до уваги зазначене посилання позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства з питань забезпечення використання енергетичних ресурсів в особі Територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсним ненормативного акту індивідуальної дії – постанови про застосування економічних санкцій Територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження № 15-6\09-22-013 КП 17 ЕС – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 серпня 2009 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 11 серпня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.