Постанова № 44472278, 27.05.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/1745/15-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2015 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Сьоря С.І., при секретарі - Вороніній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання протиправним та нечинним окремого положення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати протиправним та нечинним абз.2 п.2 рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 17.03.2015 року «про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1», яким зобов'язано ОСОБА_1 до погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста та сплатити пайовий внесок (згідно з Положенням про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука).

Свої вимоги мотивував там, що на підставі договору купівлі-продажу частки в праві власності на гараж від 23.01.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Медяник О.В. (серія та номер: НАК 987942, НАК 987943 за р.№101), укладеного між ним та ОСОБА_3, він придбав у власність 1/2 частину гаражу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі-продажу частки в праві власності на гараж від 23.01.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Марченко Н.А. (серія та номер: НАК 186466, НАК 186467 за р.№143), укладеного між ним та ОСОБА_3, він придбав у власність ще 1/2 частину гаражу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином на підставі вищевказаних договорів він придбав у власність весь гараж ГК-6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, для оформлення права землекористування належним йому нерухомим майном, він звернувся до Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої під його гаражем, йому у власність.

Рішенням від 17.03.2015 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1», відповідач задовольнив його заяву, але при цьому, всупереч діючому законодавству, поклав на нього додаткові обов'язки, які порушують його права.

Зокрема абз.2 п.2 Рішення від 17.03.2015 року, відповідач зобов'язав його «до погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та сплатити пайовий внесок (згідно з Положенням про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука)».

Проте вважає, що така вимога відповідача є протиправною виходячи із наступного. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, зазначеним Законом передбачена така форма участі у розвитку інфраструктури населеного пункту як пайовий внесок.

Так, частинами 1 - 3, 5 та 9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч.4 ст.40 вказаного Закону.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 01.07.2011 року, затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука.

Завдання та сфера дії Положення визначена у п.2.1. цього Положення. Там зазначено, що це Положення регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (замовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Кременчука і при оформленні договорів на сплату пайових внесків у зв'язку із: будівництвом будь-яких об'єктів на території міста Кременчука; зміною функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення.

Згідно визначень встановлених п.1.1 Положення, замовниками, за визначеннями Положення, являються інвестор або забудовник.

В свою чергу, за правилами цього ж пункту: інвестор - юридична (фізична) особа України, іноземних держав, яка приймає рішення про вкладення власних, запозичених або залучених коштів в об'єкти будівництва та забезпечує фінансування їх спорудження; забудовник - юридична (фізична) особа, яка освоює капітальні вкладення, виділені на будівництво, та здійснює його підрядним або господарським способом.

За правилами п.1.2. Положення, замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта будівництва у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука, крім випадків, передбачених п. 1.6.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, згідно п.1.3 Положення, полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до п.1.4 Положення, дія Положення застосовується для визначення розмірів пайової участі:

- інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Кременчука будівництво будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності;

при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні, переплануванні, тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення.

В його випадку, він не здійснював, не здійснює та не має наміру здійснювати будівництво.

Придбаний ним гараж введено в експлуатацію, попереднім власником ще у 2008 році.

Право власності на цей гараж, саме як на готовий нерухомий об'єкт, було зареєстроване за попереднім власником 19.09.2008 року.

Реєстрація його права власності на гараж, як на готовий нерухомий об'єкт, була проведена 23.01.2015 року.

Отже, він ніколи не являвся та не являється ні замовником, ні інвестором, ні тим-більше забудовником у розумінні визначень встановлених Положенням.

Крім того, як зазначалося вище, за приписами ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пайовий внесок сплачується замовником, який має намір щодо забудови земельної ділянки і до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Тому, вважає, що вказівка відповідачем у рішенні від 17.03.2015 року про зобов'язання його «укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та сплатити пайовий внесок (згідно з Положенням про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука)»суперечить ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та самому Положенню про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука, тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені в позові.

Представники відповідача - Крюківської районної ради м.Кременчука Полтавської області в судовому засіданні в задоволенні позову просили відмовити в зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення позивача та пояснення представників відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з технічного паспорту на гараж АДРЕСА_1, останній побудовано в 2008 році та право власності на нього визнано за ОСОБА_3 рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 21.07.2008 року.

Відповідно до договору купівлі - продажу частки в праві власності на гараж від 23.01.2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Медяник О.В. та зареєстрованого а реєстрі за №101 та договору купівлі - продажу частки в праві власності на гараж від 23.01.2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. та зареєстрованого а реєстрі за №143 позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 гараж літ. «А», загальною площею 22,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_3 на праві власності.

Відповідно до ст.. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст..11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Згідно ст..12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст..40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст..118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.01.2011 року «Про визначення обсягів меж повноважень Автозаводської та Крюківської районних у місті рад та їх виконавчих комітетів» надані повноваження згідно розділу 7 у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища п.2 «Прийняття рішень про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів».

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, позивач ОСОБА_1 звернувся до Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 33 га у власність для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1.

Рішенням Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 17.03.2015 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража орієнтовною площею 33 кв.м. по АДРЕСА_1 та зобов'язано останнього, зокрема, замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати його для розгляду та затвердження у встановленому законом порядку до 19.03.2016 року та до погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста та сплатити пайовий внесок (згідно з Положенням про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука).

Відповідно до ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву

Згідно ч.1 - 3, 5, 9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до рішення ХII сесії VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 01 листопада 2011 року затверджено «Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Кременчука».

Згідно п.2.1 Положення, це Положення регулює організаційні та економічні відносини пов»язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (замовників) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м.Кременчук і при оформленні договорів на сплату пайових внесків у зв»язку із: будівництвом будь - яких об»єктів на території м.Кременчука; зміною функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об»єктів виробничого та невиробничого призначення.

П.1.1 Положення визначено, що замовником є інвестор або забудовник. В свою чергу інвестор - це юридична (фізична) особа України, іноземних держав, яка приймає рішення про вкладення власних, запозичених або залучених коштів в об»єкти будівництва та забезпечує фінансування їх спорудження, а забудовник - це юридична (фізична) особа, яка освоює капітальні вкладення, виділені на будівництво, та здійснює його підрядним або господарським способом.

Згідно п.1.2, 1.4 Положення, замовник, який має намір здійснити будівництво об»єкту будівництва у населеному пункті, зобов»язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Кременчука.

Дія Положення застосовується для визначення розміру пайової участі: інвесторів (забудовників), що здійснюють на території м.Кременчука будівництво будь - яких об»єктів, незалежно від форми власності; при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні, тощо) об»єктів виробничого та невиробничого призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, в розумінні вказаного Положення та ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в даному випадку не є ні інвестором ні забудовником, оскільки останній набув право власності на вказане нерухоме майно на підставі договорів купівлі - продажу та до набуття позивачем права власності на це майно, право власності на нього вже було зареєстровано за іншою фізичною особою.

При обґрунтуванні заперечень проти позову представники відповідача посилаються на те, що право власності на вказаний гараж було визнано за колишнім власником рішенням суду і цей гараж у встановленому Законом порядку не прийнятий в експлуатацію, а тому відповідно до п.2.3 Положення позивач повинен укласти договір пайової участі та сплатити пайовий внесок.

Відповідно до п.2.3 Положення передбачено, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа, яка оформляє дозвільні документи на будівництво; документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві яких документація не була оформлена належним чином, земельні питання не вирішені у встановленому порядку; документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення; свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Представниками відповідача, в супереч вимог ст..71 КАС України, суду не надано жодного належного того, що індивідуальний гараж по АДРЕСА_1 у встановленому Законом порядку не прийнятий в експлуатацію.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст..9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що норми п.2.3 Положення не відповідають приписам ст..40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки вказаною нормою Закону передбачено, що саме замовник повинен брати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним абз.2 п.2 рішення Крюківської районної ради м.Кременчука Полтавської області від 17.03.2015 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1» є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 33, 41, 58 Конституції України, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 8, 9, 10, 11, 69-71, 76, 79, 86, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Крюківської районної ради м.Кременчука Полтавської області про визнання протиправним та нечинним окремого положення рішення - задовольнити.

Визнати протиправним абз.2 п.2 рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 17.03.2015 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1», яким зобов'язано ОСОБА_1 до погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста та сплатити пайовий внесок (згідно з Положенням про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: