Ухвала суду № 44471638, 02.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/288/15

УХВАЛА 415/2427/15-к

02.06.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

при секретарі Лябах Е.Е.

за участю: прокурора Зіньковського А.Ю.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240000383 від 22.02.2015 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лисичанська Луганської області, громадянки України, судимої 19.01.1994 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.140, ст.19, ч.3 ст.185 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 11.05.1994 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.1 ст.42, ч.3 ст.42 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі; 16.10.1998 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.141 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі; 25.11.2002 Лисичанським міським судом за ч.2 ст.185, ст.304, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.04.2006 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.296, ст.395, ч.1 ст.70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням 2 роки; 26.02.2007 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70,ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі; 22.07.2011 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.186, 71 КК України до 4 років 1 місяць позбавлення волі; звільнена 10.12.2014 року за ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.12.2014 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 4 місяця 16 днів, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРДР за № 12015130240000383 від 22.02.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою від 06 травня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

В судове засідання конвоєм не була доставлена обвинувачена ОСОБА_2, яка утримується в СІЗО м. Харкова у зв'язку з обмеженням доставки в суд обвинувачених з причин ускладнення оперативної обстановки на території Луганської області та залученням максимальної кількості особового складу міськвідділу на охорону громадського порядку та важливих об'єктів. Надала суду заяву в якій заперечує проти проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції під час судового провадження.

Відповідно до ст. 331 КПК України на розгляд учасників процесу судом ставилося питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2, якій під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області був продовжений до 21.06.2015 року.

Прокурор вважав доцільним продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, з причин того, що підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, оскільки обвинувачена неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення, в тому числі, корисливих злочинів, не працює, має не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, злочин вчинила в період відбуття умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, не одружена, соціальні фактори, які б її утримували за місцем проживання, відсутні, а тому існують ризики, що перебуваючи на волі остання може ухилитись від суду та вчинити нові кримінальні правопорушення, при цьому висловив думку щодо неможливості проведення судового засідання без участі обвинуваченої.

Потерпілий ОСОБА_3 висловив думку щодо можливості звільнення обвинуваченої з під варти, а з приводу проведення судового засідання без обвинуваченої ОСОБА_2 покладався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_1 просив врахувати думку потерпілого ОСОБА_3, та зазначив, що підстав для тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 немає, при цьому висловив думку щодо неможливості проведення судового засідання без участі обвинуваченої.

Суд, заслухавши учасників судового провадження щодо продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2, а також, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно пунктів 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 5-ти до 8-ми років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 23.02.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області строк тримання під вартою обвинуваченої був продовжений до 21.06.2015 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачена може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення в якому вона обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України») ОСОБА_2 не працює, не одружена, що свідчить про відсутність у неї міцних соціальних зв'язків, при цьому репутація ОСОБА_2, яка не має постійного місця роботи та єдиного джерела доходів, неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, злочин вчинила в період відбуття умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, вказує на те, що обвинувачена, перебуваючи на волі може вчинити нове кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити у відношенні ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Крім того, суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 318 КПК України, проведення судового засідання за відсутністю обвинуваченої є неможливим, а отже судовий розгляд у даному кримінальному провадженню належить відкласти, забезпечивши у ньому участь обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 318, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відкласти судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240000383 від 22 лютого 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України на 23 червня 2015 року на 10 годину 00 хвилин.

Про час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, захисника, потерпілого та обвинувачену.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України на 60 днів, тобто по 31 липня 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 31 липня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова