Рішення № 44471512, 20.05.2015, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/200/15-ц

Провадження № 2/399/141/15

20.05.15

Рішення

Іменем України

20 травня 2015 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гладкій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в сел. Онуфріївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 03.06.2010 року який був укладений між позивачем та відповідачем, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості.

В порушення закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 31.12.2014 року має заборгованість на загальну суму 35231,29 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 22506,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 10021,57 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 549,58 грн., штрафи - 500,00 грн (фіксована частина) та 1653,87 грн. (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд вважає, що визнання відповідачем вимог позивача не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2010 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н.

Згідно з умовами укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою та тарифами банку, на що відповідач погодилася та була ознайомлена з умовами кредитування, що підтверджується її підписом в заяві та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт /а.с. 9-35/.

Судом встановлено, що при укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зміст договору не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобов'язувалася надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, що включає в себе проценти за користування кредитом та частину заборгованості по кредиту.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом також встановлено, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала і станом на 31.12.2014 року створив заборгованість по кредиту на загальну суму 35231,29 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором /а.с.5-7/.

Відповідно до умов договору при порушенні позичальником зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом банк має право нарахувати неустойку у виді штрафу (п.2.1.1.7.6 умов і правил надання банківських послуг).

Згідно зі ст.ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо позивальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором. Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Статтею 1056-1 ЦК також визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також згідно зі ст.ст. 546, 549 цього Кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Відповідно до ст. 550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі та договорі і підлягають задоволенню.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,79,88,209,212,214,215,224-228,294,296 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Онуфріївським РВ УМВС України в Кіровоградській області 15.08.2008 року на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Праватбанк" (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 3 червня 2010 року № б/н в сумі 35231 (тридцять п'ять тисяч двісті тридцять одна) гривня 29 копійок.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, ІПН НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Онуфріївським РВ УМВС України в Кіровоградській області 15.08.2008 року на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Праватбанк" (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 31 копійка.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М. Лях