Ухвала суду № 44471048, 25.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/213/14 Головуючий у І інстанції Бутенко О.В.Провадження № 22-ц/780/1693/15 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 58 25.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Олійника В.І., із участю секретаря Химинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Воробйової Катерини Вікторівни, третя особа - ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису незаконним, визнання торгів недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Воробйової Катерини Вікторівни від 25 вересня 2007 року щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на квартиру АДРЕСА_1, незаконним та визнання торгів, проведених на його підставі 20 травня 2011 року, щодо реалізації іпотечного майна недійсними, відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що судом не встановлено порушень, які були б допущені сторонами в момент вчинення оспорюваних правочинів та які, відповідно до норм закону, були б підставою для визнання правочину недійсним.

Не погоджуючись із вказаними рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 25 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №КІF0GА00003671 ( а.с. 7-9 ).

Згідно умов правочину, банк надав останній кредитні кошти у виді непоновлювальної лінії у розмірі 100 000 грн. на споживчі потреби, а також 10 720 грн. - на сплату страхових платежів, які передбачені договором ( п. 7.1 договору ).

В забезпечення виконання умов кредитного договору, того ж дня укладено договір іпотеки, предметом якого виступила квартира АДРЕСА_1, яка в рівних частках належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( а.с. 10-12 ).

Зазначений правочин містить положення про право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки і у т.ч., шляхом вчинення нотаріального напису ( п.п. 16.7.1, 16.7.2, 16.9, 22 договору ).

17 листопада 2008 року на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 направлено лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору у повному обсязі, розміром в 101 000,31 грн. ( а.с. 65, 66, 67, 68, 213, 214 ).

У зв'язку із невиконанням умов правочинів боржниками, Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» 25 грудня 2008 року звернулось із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Воробйової Катерини Вікторівни про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення заборгованості у зазначеному розмірі на предмет іпотеки ( а.с. 211-212 ).

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу були подані всі документи, які необхідні для здійснення цього напису, зокрема, кредитний договір за №КІF0GА00003671, договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за №3665, заява банку про вчинення виконавчого напису, розрахунок заборгованості, досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, зазначені в п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у беспірному порядку ( а.с. 211-221 ).

30 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою Катериною Вікторівною у повній відповідності до положень ст. 12 Закону України «Про іпотеку», ст. 87 Закону України «Про нотаріат» вчинено виконавчий напис про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 101 000,31 грн. на квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 19, 69, 210 ).

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» 04 січня 2009 року звернулось із заявою до відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про виконання зазначеного виконавчого напису ( а.с. 70 ).

Постановою державного виконавця від 28 січня 2009 року відкрито виконавче провадження щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, а 06 травня 2011 року - закінчено у зв'язку із задоволенням вимоги стягувача у розмірі 102 050,31 грн. за рахунок реалізації заставленого майна ( а.с. 71, 199, 200-206 ).

При цьому, 20 квітня 2011 року ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» проведені прилюдні торги щодо продажу цього майна і переможцем яких визнана ОСОБА_5, запропонувавши ціну квартири в 115 450 грн. ( а.с. 229 ).

10 травня 2011 року на її ім'я видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке зареєстроване 14 червня 2011 року ( а.с. 230-231 ).

У відповідності до положень ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним.

Окрім цього, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Комерційний банк «ПриватБанк» 10 травня 2012 року звернулось до суду із позовом, де із проведеними змінами та уточненнями, просило стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за цим же кредитним договором у розмірі 123 122,06 грн. ( а.с. 13-15, 226-228 ).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2013 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2012 року, з цього приводу, скасовано і ухвалено нове, яким стягнуто із ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 123 122,06 грн. та судовий збір - 1 338,52 грн. ( а.с. 84-85, 86-88 ).

ОСОБА_2, ОСОБА_4, під час розгляду справи судом першої інстанції, підтверджували факт реалізації належної їм квартири на підставі виконавчого напису від 30 грудня 2008 року ( там же ) і на той час його не оспорювали.

Таким чином, як правильно зазначено судом першої інстанції, виконавчий напис вчинено у відповідності до положень чинного законодавства, а при проведенні прилюдних торгів - не встановлено будь-яких порушень сторонами, зокрема, Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Воробйовою Катериною Вікторівною, цивільних прав та інтересів позивача.

При цьому, державний виконавець, державна виконавча служба, юридична особа, яка здійснювала реалізацію заставленого майна - ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», новий власник майна - ОСОБА_5, на що послалась у позовній заяві ОСОБА_2, інтересів яких стосуються заявлені позовні вимоги, до участі у справі позивачем взагалі не залучені, що, наряду з іншим, також унеможливлює задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно ухвалив рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог і, з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 12 Закону «Про іпотеку», ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення по справі.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про неодноразові перенесення слухання справи, відсутність згоди ОСОБА_2 на слухання справи без її участі, хворобу 08 грудня 2014 року, наявність ухвали про відмову в забезпеченні доказів, формальний розгляд справи, необхідність повідомлення її державним виконавцем про проведення торгів, вчинення виконавчого напису наперед - до утворення заборгованості, неповідомлення банком щодо наявної заборгованості за договором, на переконання апеляційного суду, та у силу викладеного, правового значення для правильного вирішення спору не мають і не спростовують висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а також не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

Окрім цього, твердження апелянта про вчинення виконавчого напису наперед - до утворення заборгованості, на переконання апеляційного суду, не відповідає дійсності, оскільки на період його ухвалення існувала заборгованість за кредитним договором у розмірі 101 000,31 грн., що підтверджується зазначеними вище доказами, зокрема самим виконавчим написом.

Будь-яких доказів на спростування зазначеної суми заборгованості ОСОБА_2 до цих пір суду не надала.

Повідомлялась вона і про день та час слухання справи, підтвердженням чого є зворотні повідомлення, розписки, власноруч нею підписані ( а.с. 30, 48, 74, 92, 111, 122 ) та зворотні повідомлення, отримані за дорученням ( а.с. 35 ).

Що ж до матеріалів виконавчого провадження щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на заставлене майно боржника та поручителя, то отримати їх неможливо у зв'язку із знищенням архіву за 2011 рік ( а.с.198 ).

При цьому, ОСОБА_2, на переконання апеляційного суду, не позбавлена можливості у встановленому законом порядку звернутись до суду із відповідними вимогами до належних осіб.

Не є підставою для задоволення апеляції і те, що місцевий суд відмовив у позові про визнання виконавчого напису недійсним при тому, що позов заявлений про визнання його незаконним і ця обставина знайшла своє підтвердження в описовій частині рішення, оскільки він ( суд ) може виправити цю описку згідно положень ст. 219 ЦПК України

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Воробйової Катерини Вікторівни, третя особа - ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису незаконним, визнання торгів недійсними залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

В.І. Олійник