Рішення № 44471024, 29.05.2015, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд

Справа № 382/593/15-ц

Провадження № 2/382/247/15

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2015 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, м. Київ, Русанівський бульвар-8, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

Встановив:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в котрому зазначено, що 5 лютого 2015 року близько 17 години 30 хвилин на перехресті рівнозначних доріг вул. Шевченка та вул. Дарницька в м. Яготин Київської області відповідач по справі ОСОБА_3 керуючи автомобілем «ІЖ 21215», державний номерний знак НОМЕР_1, не надав дорогу автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача, внаслідок чого сталося ДТП. У результаті дорожньо-транспортної пригоди мій транспортний засіб було пошкоджено. Постановою Яготинського районного суду Київської області про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2015 року відповідача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальності, як власника наземного транспортного засобу, ОСОБА_3 не була застрахована. Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 5 березня 2015 року до Моторно (транспортного) страхового бюро України ним був направлений лист з повідомленням про настання страхового випадку та проханням відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 На даний час матеріальна шкода МТСБУ йому не відшкодована. В лютому 2015 року ОСОБА_3 частково відшкодував завдану ним матеріальну шкоду в розмірі 33 551 гривня, але даної суми недостатньо для відновлення його автомобіля після ДТП, що сталося 5 лютого 2015 року. На даний час належний йому автомобіль НУUDAI іх35, д.н.з. НОМЕР_2 відремонтований ним за власні кошти. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Як передбачено ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. В зв"язку з цим, Верховний суд України в п. 9 Постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 роз'яснив, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, осооа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Аналогічні роз'яснення були надані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в розділі «Порядок визначення шкоди, у тому числі при повній чи частковій загибелі автомобіля» Узагальнення «Судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках». Крім того, ВССУ роз'яснив, що «...у разі якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків)...». Згідно акту виконаних робіт від 25 березня 2015 року загальна вартість матеріалів, запчастин та робіт по ремонту автомобіля та становить суму в розмірі 67 862 (шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні. Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Доказом, вчинення винних та неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 спрямованих на заподіяння шкоди є Постанова Яготинського районного суду Київської області від 16 лютого 2015 року по справі № 382/263/15-п, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративні правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, позивач вважає, що має право на повне відшкодування збитків, якими є як реальна вартість пошкодженого транспортного засобу (страхове відшкодування), так і вартість робіт, виконання яких необхідно для повного відновлення транспортного засобу. Вважає, що матеріальна шкода в розмірі 34 311 грн. (67862 грн. - 33551 грн), яка складає суму витрат, понесених ним для повного відновлення транспортного засобу з врахуванням деталей, виходячи з вимог ст. ст. 22, 1192 ЦК України підлягає стягненню на його користь з Моторно (транспортного) страхового бюро. В силу ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, врахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст.ст. 9.1, 9.4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Пунктом 11 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року за №4 «за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах…» Крім матеріальної шкоди, внаслідок ДТП йому також заподіяно і моральну шкоду, яка безпосередньо пов'язана з діями самого винуватця ДТП - ОСОБА_3. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Відповідач ОСОБА_3 порушивши правила дорожнього руху, рухаючись по зустрічній смузі, змусив його перенести неабиякий страх за своє життя. Внаслідок винних та неправомірних дій ОСОБА_3 йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в порушені його права власності, зокрема внаслідок пошкодження транспортного засобу, він зазнав не мало переживань та страждань з приводу того, що особи, відповідальні за збитки не поновлюють його порушене право та не сплачують в повному обсязі в добровільному порядку завдану шкоду. Кошти на відновлення його автомобіля він вимушений був позичити у рідних та друзів. Хвилювання та думки про те, як відновити свій автомобіль, тримали його у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім'ї. Також, фактично втративши можливість вільно користуватись своїм транспортним засобом, він був змушений витрачати значний час для пересування громадським транспортом, витратив не мало часу на поїздки до станцій технічного обслуговування, органів судової влади та державної автомобільної інспекції з метою визначення винної особи, встановлення вартості та відновлення транспортного засобу, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на свою сім'ю, та роботу. Вказані вище обставини, спричинили для нього ряд негативних наслідків та моральні втрати і страждання.Верховний Суд України в своєму судовому рішенні, в справі даної категорії сформулював правову позицію, з якої вбачається, що «моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру». З узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках вбачається, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, пов'язану з душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна або з приниженням честі й гідності, а також ділової репутації фізичної особи, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП. В силу п.п. 9, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, характеру немайнових втрат, інтенсивність і довготривалість нервових переживань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 він оцінює в 5000,00 грн. просив стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 34 311 грн, та стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Як вбачається з копії технічного паспорту, власником автомобіля Хюндай ІКС 35, д.н.НОМЕР_2 є ОСОБА_4, а не позивач ОСОБА_1, а тому не має прав звертатися до суду із позовом про відкшодування шкоди щодо пошкодження майна, яке йому належить. Позивачем не додано до матеріалів справи жодного експертного висновку, який підтверджував вартість завданих майну збитків чи визначав вартість відновлювального ремонту автомобіля. Він оцінює вартість завданих збитків майну в сумі 33 551 грн, який включає в себе і вартість моральної шкоди. Вартість ремонту автомобіля в розмірі 67862 грн. вважає завищеною та такою, що не відповідає дійсності та не підтверджено жодним експертним висновком. Оскільки згідно довідки ДАІ від 05.02.2015 року було пошкоджено дверку в задній частині, а тому проводити її заміну не потрібно було, а лише провести рихтовку. Разом з тим, під час ДТП не було пошкоджено поріг, який нібито було замінено під час ремонту автомобіля. Вважає безпідставним проведення робіт з правки геометрії автомобіля з встановленням на стапель, оскільки під час ДТП не пошкоджено тих частин автомобіля, які б потребували правки геометрії кузова. Позивачем не наведено, в чому виражалася моральна шкода та в чому виражалися його моральні страждання, та з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди 5000 грн. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Моторно (транспортне) страхового бюро України (МТСБУ) в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлене належним чином, надав до суду письмові заперечення, котрі обгрунтував наступним. Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачені випадки, коли потерпілі мають можливість отримання відшкодування від МТСБУ. Проте, при здійсненні потерпілими своїх прав на отримання відшкодування від МТСБУ слід враховувати наступне. МТСБУ здійснює свою діяльність відповідно до Закону, законодавства України та свого Статуту. Відповідно до п.п."а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту протерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст. 1 Закону та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Пунктом 35.1 ст. 35 Закону передабчено, що для отримання страхового відшкодування, за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП , особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий-МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додається довідка про ДТП, довідка відповідних закладів охорони здоров"я щодо тимчасової втрати працездатності або довідку спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому законом порядку. МТСБУ приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування після з"ясування обставин ДТП, протягом місяця з дня отримання документів, зазначених у п. 35.2 ст. 35 Закону (п.37.1 ст. 37 закону у редакції, що діяла на момент ДТП). Відповідно до п. 33.3 ст. 33 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов"язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби), у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (МТСБУ) представник (аварійний комісар, експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортного засобу). Також, повідомляємо, що відповідно до матеріалів справи відсутня експертна оцінка пошкодження транспортного засобу, а тільки наявні рахунок № 148 від 09.02.2015 р. та акт виконаних робіт, що не є належним доказом понесених витрат позивача. відповідно до заяви від 24.03.2015 року, ОСОБА_3 проінформував МТСБУ про здійснення взаєморозрахунків з позивачем в розмірі 1000 у.е.та 3000 грн. Таким чином, на даний час, позивач не виконав дій, визначених законом для реалізації свого права, а відповідно, не має правових підстав на отримання відшкодування за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ. МТСБУ жодним чином не порушувало права позивача на отримання відшкодування у порядку, встановленому Законом, не вчиняло дій, які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права. Для здійснення права, передбаченого Законом, на отримання відшкодування за рахунок фонду захисту потерпілих, позивач та МТСБУ мають дотриматись встановленого законом порядку проведення такого відшкодування. Законом не передбачено можливості іншого порядку прийняття рішення про виплату відшкодування. Просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, а саме, стягненя коштів з МТСБУ.

В судовому засіданні представник позивача на заперечення відповідачів пояснив, що 5 лютого 2015 року сталося ДТП за участю позивача по справі та відповідача - ОСОБА_3 Вчинення винних та неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 встановлена постановою Яготинського районного суду Київської області від 16 лютого 2015 року. Згідно частини 3 та 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - ОСОБА_3 не була застрахована, відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 3 березня 2015 року ОСОБА_1 надіслав до Моторно транспортного страхового бюро України заяву про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В даній заяві ОСОБА_1 повідомив МТСБУ про дорожню транспортну пригоду яка сталася 05.02.2015 року, та надав перелік документів відповідно до п.35.2 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач - МТСБУ посилається на п. 33.3 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та наголошує на тому, що власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (ТЗ) у тому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (МТСБУ) представник (аварійний комісар, експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд ТЗ. Але п. 34.2 вищевказаного ЗУ страховик «протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків». Проте, ніяких повідомлень або телефонних дзвінків зі сторони відповідача - МТСБУ не було. В порушення вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ні аварійний комісар, ні експерт - представник МТСБУ протягом 10 днів після отримання повідомлення відповідачем (5.03.2015 року) направлені до мене не були, відповідно і перешкод зі сторони позивача для проведення огляду ТЗ не було. Крім того, незрозуміло чому відповідач- МТСБУ вважає, що акт виконаних робіт по відновленню ТЗ - не є належним доказом понесених витрат, коли п. 9 постанови ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 роз'яснено, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ… В запереченнях на позов відповідач МТСБУ вказує, що «відповідно до заяви від 24.03.2015 року відповідач 2 (ОСОБА_3) проінформував МТСБУ про здійснення взаєморозрахунків з позивачем в розмірі 1000 у.е. та 3000 грн.» Проте дану інформацію позивач не таїв, так як в заяві від 3 березня 2015 року позивач одразу надав інформацію відповідачу - МТСБУ про часткове відшкодування ОСОБА_3 суми в розмірі 33 551 гривень (тобто 1000 у.е. та 3000 грн).

Третя особа в судове засідання не з"явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності, проти позовних вимог не заперечувала.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що на його СТО провадилось відновлення автомобіля позивача після пошкодження. Розбіжності у вартості запасних частин та виконаних робіт за даними акту огляду автомобіля від 9 лютого 2015 року та за даними витратної накладної (а.с.11-47) він пояснює тим, що в період з 9 по 20 лютого в зв"язку з підвищенням курсу долара США змінилися ціни на запчастини, що підтверджується копіями розрахункової накладної та рахунками від 9 лютого 2015 року, від 20 лютого 2015 року, наданих йому на запит СПД ОСОБА_6 Крім цього, під час виконання робіт було виявлено багато внутрішніх дефектів та пошкоджень, які не можливо було виявити при зовнішньому обстеженні пошкоджень автомобіля, в зв"язку з чим остаточна вартість виконаних робіт відрізнялась від вартості, зазначеної в акті огляду від 9 лютго 2015 року. Всі перелічені в розходній накладній роботи були виконані, що можна перевірити шляхом експертних досліджень.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_4 є власником легкового автомобіля марки "HYUNDAI", модель IХ35, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску.

З копії постанови Яготинського районного суду Київської області від 16 лютого 2015 року (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.

З довідки відділення ДАІ з обслуговування Яготинського району, виданої ОСОБА_1 (а.с.8) вбачається, що 5 лютого 2015 року о 17 годині 30 хвилин в м. Яготині по вул. Дарницька внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Хюндай номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження у вигляді деформації задньої лівої дверки в задній частині, заднього лівого крила, розбито з лівої сторони, подряпини заднього лівого диска колеса.

З свідоцтва платників єдиного податку та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-10) вбачається, що ОСОБА_5 є суб"єктом підприємницької діяльності та надає послуги з тезнічного обслуговування та ремонту автомобілів, займається роздрібною торгівлею автомобільними деталями та приладдям.

З накладної про витрати (а.с.11) вбачається, що за використані запасні частини ОСОБА_1 сплатив 34251 грн., вартітість виконаних робіт, (правка геометрії автомобіля з встановленням та стапель, розбирання та збирання автомобіля, зварювання крила заднього лівого, вирізка та вклейка заднього бокового лівого скла, підготовка до фарбування та фарбування з матеріалом крила заднього лівого, підготовка до фарбування з матеріалом двері лівої задньої, підготовка до фарбування та фарбування з матеріалом бампера заднього, підготовка до фарбування та фарбування з матеріалом порогу лівого), становить 33611 грн., а всього на відновлення автомобіля витрачено 67862 грн.

З акту виконаних робіт від 25 березня 2015 року (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_5 09.02.2015 року проводилися роботи по ремонту автомобіля, згідно рахунку № 148 від 09.02.2015 року на суму 67862 грн.

З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, адресованого МТСБУ (а.с.21) вбачається, що водій автомобіля "HYUNDAI", IХ35, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 повідомив про ДТП, що мало місце 5 лютого 2015 року о 17 годині 30 хвилин на перехресті рівнозначних доріг вул. Шевченка та вул. Дарницька в м. Яготині Київської області за участю автомобіля ІЖ 21215 під керуванням водія ОСОБА_3 Відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення. Транспортний засіб марки ІЖ 21215з номерним знаком НОМЕР_1 за добровільним договором страхування майна КАСКО не застрахований.

З повідомлень МТСБУ від 13.03.2015 року та від 02.04.2015 року, адресованого ОСОБА_1 (а.с.21, 24) вбачається, що відповідно до інформації, що є в розпорядженні МТСБУ, ОСОБА_3 відшкодовано шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження транспортного засобу марки "HYUNDAI", з номерним знаком НОМЕР_2. В разі ненадання підтвердження проведення взаєморозрахунків та повідомлення про наявні претензії до МТСБУ стосовно відшкодування заподіяної шкоди в термін до 01.05.2015 року, розгляд справи стосовно ДТП буде призупинено.

З розписки від 13.02.2015 року (а.с.36) вбачається, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 кошти на придбання запчастин до автомобіля Хюндай в сумі 1000 дол. США + 3050 грн.

З заяви від 24.03.2015 року, адресованої МТСБУ (а.с.37) вбачається, що ОСОБА_3 просить долучити до справи № 259661 копію розписки ОСОБА_1 про отримання ним від ОСОБА_1 коштів в розмірі 1000 дол. США та 3050 грн. за ремонт пошкодженого автомобіля. На заяві є відбиток штампу МТСБУ датований 24 березня 2013 року.

З заяви від 3 березня 2015 року, адресованої МТСБУ (а.с.43) вбачається, що ОСОБА_1 просить здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 Інформація щодо взаєморозрахунків проводилась ОСОБА_3 в розмірі 33 551 грн., а також повідомив, що транспортний засіб марки ІЖ 21215 з номерним знаком Л 2110 КХ за добровільним договором страхування майна КАСКА не застрахований.

З акту огляду автомобіля від 9 лютого 2015 року, проведеного ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_4 (а.с.47) вбачається, що за запасні частини до автомобіля "HYUNDAI", номерний знак НОМЕР_2 підлягає до сплати 26950 грн., всього за роботу -30270 грн, а всього за роботу з запчастинами- 57220 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній осмобі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку…Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В силу ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.4 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В силу ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, врахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Таким чином, в судовому засідані встановлено, що 5 лютого 2015 року близько 17 години 30 хвилин на перехресті рівнозначних доріг: вул. Шевченка та вул. Дарницька в м. Яготин Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, зіткнення належного на праві власності ОСОБА_4 автомобіля "HYUNDAI", номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки "ІЖ 21215", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 В результаті зіткнення автомобіль "HYUNDAI", номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження у вигляді деформації задньої лівої дверки в задній частині, заднього лівого крила, розбито з лівої сторони, подряпини заднього лівого диска колеса. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля є ОСОБА_4, тобто автомобіль є спільною власністю подружжя. Під час ДТП за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1, використовуючи транспорт на підставі п.2.2 ПДР України. На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 не мав чинного договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 3 березня 2015 року ОСОБА_1 надіслав до МТСБУ заяву про часткове відшкодування ОСОБА_3 шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що склала 33 551 грн., а також повідомив про дорожньо-транспортну пригоду та надав перелік документів відповідно до п. 35.2 ст. 35 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Дорожньо-транспортна пригода трапилася з вини ОСОБА_3, який грубо порушив вимоги п. 16.12. ПДР України, а саме, не надав дорогу автомобілю Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2, що рухався праворуч, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів та автомобіль, яким керував ОСОБА_1 був пошкоджений. МТСБУ в порушення п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не направив свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) до місця знаходження пошкодженого майна для визначення розміру збитків. Позивач поніс витрати на відновлення автомобіля в загальному розмірі 67 862 грн. та різниця з врахуванням відшкодованої йому ОСОБА_3 шкоди становить 34 311 грн. (67862 грн.- 33551 грн.), які підлягають стягненню в силу пп."а" п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню з МТСБУ.

В результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3 були порушені права ОСОБА_1, як власника автомобіля. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 переніс стрес, хвилювання, пов"язані з необхідністю відновлення автомобіля, в зв"язку з чим був змушений витрачати значний час для пересування громадським транспортом, для поїздок до станцій технічного обслуговування державної автомобільної інспекції та інших інстанцій, тривалий час не міг користуватися належним йому автомобілем. Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, суд оцінює розмір моральної шкоди у 5000 грн. та вважає вимоги позивача такими, що грунтуються на законі та підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому, суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3 та МТСБУ з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані всі вимоги закону під час звернення до МТСБУ, проте, відповідач без будь-яких причин не направив своєчасно свого представника для визначення розміру збитків, завданих пошкодженням автомобіля, в зв"язку з чим позивач був вимушений відремонтувати його власними силами. Суд вважає, що обсяг виконаних робіт по відновленню автомобіля та вартість витрачених запасних частин достовірно підтверджується актами та накладними, відповідями на запити СТО про вартість запчастин, доданими до матеріалів справи, а також показами свідка ОСОБА_5, котрому суду немає підстав не вірити. Висловлюючи сумніви стосовно обсягу виконаних робіт та вартості запчастин відповідач ОСОБА_3 не надав суду будь-яких доказів в підтвердження своїх заперечень.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 386, 1166,1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 9.1,9.4, 22,29,41 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, м. Київ, Русанівський бульвар-8, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути із Моторно (транспортного) страхового бюро України, м. Київ, Русанівський бульвар-8, код ЄДРПОУ 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 34 311 (тридцять чотири тисячі триста одиннадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_5, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Стягнути із Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 393 гривні 11 копійок.

Стягнути із ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 243 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Литвин Л.І.