Ухвала суду № 44469862, 25.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/249/14-ц Головуючий у 1-й інст. Гуц О.В.

Категорія 54 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Жигановської О.С.

при секретарі

судового засідання: Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарства підприємства «Житомироблагроліс» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарства підприємства «Житомироблагроліс» на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_2, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, звернувся до суду із зазначеним позовом до ДП «Червоноармійського лісгоспу АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» (далі ДП «Червоноармійського лісгоспу АПК»), мотивуючи його тим, що 05 січня 2005 року він був прийнятий на роботу на посаду завскладу ДП «Червоноармійський ЛГ АПК» та працював на різних посадах у вказаному підприємстві до 18 серпня 2008 року. Наказом по підприємству за № 180-к від 18.08.2008 року його було переведено на посаду інженера з охорони праці. 27 червня 2014 року відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України позивача звільнено з посади інженера з охорони праці за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором. Підставою звільнення стали наказ про наслідки проведення комплексної перевірки ДП «Черовноармійський лісгосп АПК» від 29.05.2013 року № 39, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 08.05.2014 року № 76 та наказ про наслідки проведення повторної перевірки по ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» від 04.06.2014 року № 47. Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки належним чином виконував покладені на нього трудові обов'язки, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» № 488-к від 27.06.2014 року про звільнення з роботи, поновити його на займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24046,76 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним наказ директора ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» № 488-к від 27.06.2014 р. про звільнення ОСОБА_2 з посади інженера праці на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, поновлено на вказаній посаді з 27.06.2014р., стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.06.2014р. по 24.02.2015р. в розмірі 24356,48 грн., стягнуто моральну шкоду в сумі 500,00 грн. та вирішено питання про судові витрати.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, порушені норми процесуального і матеріального права. Зазначає, що суд не надав належної правової оцінки запереченням відповідача та доказам позивача, не обґрунтував та не навів мотивів їх неприйняття. Зокрема, не взяв до уваги те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, а надану позивачем (на підтвердження поважності причин пропуску строку) довідку про проходження стажування, не можна вважати належним доказом. Крім того, апелянт зазначає, що звільнення позивача відбулось із дотриманням вимог закону, є обґрунтованим та підтвердженим відповідними актами та наказами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Пленуму Верховного Суду України, п. 22 Постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судом встановлено, що 05.01.2005р. ОСОБА_2 був прийнятий на посаду завскладу до ДП «Червоноармійський ЛГ АПК», в подальшому переводився на інші посади, з серпня 2008 року обіймав посаду інженера з охорони праці. 27 червня 2014 року позивач був звільнений з вказаної посади згідно п.3 ст.40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням трудових обов'язків.

Відповідно до наказу № 488-к від 27.06.2014 року, підставою для звільнення позивача з посади за систематичне невиконання без поважних причин, обов'язків покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст.40 КЗпП України стали: наказ № 39 від 29.05.2013р. про наслідки проведення комплексної перевірки ДП «Черовоноармійський лісгосп АПК», наказ № 76 від 08.05.2014р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ № 47 від 04.06.2014р. про наслідки повторної перевірки по ДП «Червоноармійський лісгосп АПК».

Згідно з п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як то догана чи звільнення.

За правилами ч.1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Судом першої інстанції накази Генерального директора ЖОКАП «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради Рибинського І.Є. «Про наслідки проведення комплексної перевірки ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» №39 від 29.05.2013р. та № 47 від 04.06.2014р. «Про наслідки повторної перевірки по ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» визнані такими, що носять рекомендаційний характер та не мають юридичного значення при прийнятті рішення про звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України.

Крім того, дублікат наказу директора ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» від 08.05.2014р. № 76 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнаний судом неналежним та недопустимим доказом, оскільки його оригінал відсутній на підприємстві, в зв'язку з чим суд не мав можливості дослідити його та надати належну правову оцінку.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

При звільненні працівника з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність систематичності невиконання без поважних причин позивачем своїх трудових обов'язків, враховуючи при цьому положення ч.3 ст. 149 КЗпП України, відповідно до якого при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівників.

Крім того, згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Доказів того, що перед винесенням наказів №76 від 08.05.2014р. та № 488-к від 27.06.2014р. відповідач вимагав від позивача, як від порушника трудової дисципліни, письмових пояснень, а останній їх відмовився надати, відповідачем не надано, як і доказів того, що про винесення догани 08.05.2014р. працівникові повідомлялось під розписку.

Суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень, передбачених ч.1 ст.147-1, ст.149 КЗпП України, оскільки доводи відповідача в цій частині спростовані матеріалами справи та показами свідків, тому обґрунтовано визнав незаконним наказ про звільнення працівника, скасував його та поновив останнього на роботі, навівши відповідні мотиви.

Доводи апеляційної скарги щодо неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України, є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою у справах про звільнення безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки .

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП України, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (ст. 234 КЗпП).

Судом першої інстанції, пропущений позивачем строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, визнаний поважним та поновлений з підстав проходження ОСОБА_2 стажування за межами Житомирської області в період з 15.07.2014 року по 16.09.2014 року. На підтвердження даного факту представником позивача надана довідка, видана ФОП ОСОБА_4 від 19.05.2015 р., з якої вбачається, що у вказаний період позивач проходив стажування на безоплатній основі на посаду продавця в магазині продуктово-промислових товарів, що знаходиться по АДРЕСА_1. Стажування тривало по п'ять годин на день, шість днів на тиждень, з вихідним - неділя, під час стажування позивач проживав у м. Васильків у родичів.

Таким чином, суд обґрунтовано визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновив їх.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам. В ході апеляційного провадження докази, які впливають на правильність та правомірність прийнятого судом рішення, стороною відповідача не надавались, що спростовує доводи апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарства підприємства «Житомироблагроліс» відхилити.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :