Справа № 215/5416/14-ц
2/215/256/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2015 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.
при секретарі - Зоріній А.В.
за участю позивача - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»
відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі №1цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
04.09.2014 р. Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» /далі Банк/ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором у сумі 679054,23 грн. та судових витрат.
В обґрунтування вказує, що згідно умов кредитного договору від 13.08.2008 р. /далі Договір/ Банк надав ОСОБА_1 кредит на строк до 12.08.2023 року в сумі 28700 Доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 17.00% річних за користування кредитом згідно графіку погашення.
На забезпечення виконання зобов'язання 13.08.2008 р. з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договор поруки, згідно яких поручителі відповідають перед Банком за виконання своїх зобов'язань ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст.625,553-554, 1054 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником. Відповідно до п.3.2.-3.4. Договору ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно сплачувати згідно графіку кредит частками та проценти. За період неповернення кредитних коштів ОСОБА_1 як і поручителі зобов'язані сплачувати пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів згідно п.6.1 Договору в розмірі 1 % від простроченої суми. Заборгованість станом на 18.08.2014 р. становить 679054,23 грн. по курсу НБУ /1 дол.США - 13,073311 грн./, в тому числі: пеня в сумі 239023,58 грн., заборгованість за строковим кредитом 316792,08 грн., заборгованість за простороченим кредитом 23750,15 грн., заборгованість по відсоткам 7879,68 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 91608,74 грн.
Оскільки відповідачі не виконують вчасно свої зобов'язання по Договору, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами від 28.09.2009 р., 27.10.2009 р., 03.12.2010 р., які залишені божник4ом та поручителями без реагування, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України Банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту солідарно.
Представник позивача Дорош О.Г. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав що відповідачі обов'язки за Договором виконують не в повному обсязі, тому поручителі відповідають в тому ж обсязі, що й позичальник ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_1, та його представник адвокат Севостьянова І.Г. яка представляє також інтереси ОСОБА_3 позов визнали частково на суму 440030 грн., проти стягнення пені заперечували, вважаючи що Банк пропустив річний строк позовної давності.
Адвокат Севостьянова І.Г. в інтересах ОСОБА_3 позов не визнала, надала письмові заперечення, вказує, що Банк додатковою угодою від 06.02.2009 р. з ОСОБА_1 через 5 місяців незважаючи на виконання умов договору, збільшив обсяг відповідальності ОСОБА_3 без її згоди, сума боргу виросла з 65866 до 76439 доларів США, тому ОСОБА_3 не повинна відповідати за збільшення зобов'язання основаного позичальника.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, незважаючи на особисту розписку.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 13.08.2008 р. /далі Договір/ Банк надав ОСОБА_1 кредит на строк до 12.08.2023 року в сумі 28700 Доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 17.00% річних за користування кредитом згідно графіку погашення.
На забезпечення виконання зобов'язання 13.08.2008 р. з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договор поруки, згідно яких поручителі відповідають перед Банком за виконання своїх зобов'язань ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст.625,553-554, 1054 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до п.3.2.-3.4. Договору ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно сплачувати згідно графіку кредит частками та проценти.Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту щомісяця. Листом від 25.12.2008 р. Банк в односторонньому порядку збільшив проценти по договору починаючи з 01.02.2009 р. в розмірі 27,48% на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач взяті на себе зобов'язання передбачені договором по поверненню кредиту, сплаті процентів згідно графіку погашення кредиту відповідно до п.п.2.2.-7.1. Договору виконує не в повному обсязі починаючи з травня 2008 р. не щомісяця, з грудня 2008 року з щомісячним простроченням, а з травня 2009 року взагалі припинила платежі за договором а.с.4-4 зв.
Згідно умов п.6.8 Договору Банк має право при про простроченій заборгованості - вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.
Вказана заборгованість в розмірі 130580,04 грн. згідно розрахунку а.с.4-6 складається з: 29179,21 грн. заборгованість за кредитом, 33889,54 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 58166,01 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань по договору, та штрафи в сумі 250,00 грн., та 6206,19 грн.; що передбачено п.п.4.1.-4.4. Договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд вважає, що Банк не довів в суді належними доказами заявлений позов, як в самому позові не виклав обставин з посиланням на докази, які підтверджують кожну обставину, пропустив строк позовної давності частині стягнення пені в сумі 239023,58 грн., тому суд приймає визнання відповідачем заявленого позову на суму 440030 грн., що не суперечить вимогам закону, виходячи з наступного.
Позов не відповідає ст.ст.10, 60 ЦПК України норми яких зобов'язують сторони довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на засадах змагальності.
В заявленому позові Банк вказує, що відповідачі своєчасно всупереч Договору не сплачують грошові кошти по кредиту, але не вказує в позові та не надає суду доказів укладення додаткової угоди з ОСОБА_1 від 06.02.2009 р., по якій повинні відповідати й поручителі.
Суд позбавлений можливості без вказаного договору з яким не згодні відповідачі перевірити обсяг збільшення відповідальності ОСОБА_3, чи припинений договір поруки зі зміною основного зобов'язання стосовно розміру основного боргу, процентів, або строку, оскільки суду наданий лише договір від 13.08.2008 р. а.с.14-18, який ОСОБА_3 не підписаний.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові згідно ст.267 ч.4 ЦК України.
Відповідно до ст.ст.253, 257, 258 ч.2, 261 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки, а позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки /штрафу, пені/. Перебіг строку починається з дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права.
Право на позов у Банку виникло після порушення повернення коштів позичальником, які повинні були сплачуватися до 20 числа кожного місяця згідно п.3.2 Договору а.с.14 згідно графіка. З вересня 2009 р. по грудень 2010 р. Банк направляв відповідачам вимоги про повернення кредиту а.с.41-46, тобто в Банка виникло право на позов, проте Банк до суду звернувся 04.09.2014 р. після спливу майже 4-х років, нарахувавши позивачу пеню в сумі 239023,58 грн. В цьому випадку початок перебігу строку позовної давності співпадає з моментом виникнення в Банку права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, тому Банк звернувся до суду з пропуском річного строку позовної давності.
Виходячи з вказаних обставин суд приймає визнання заявленого позову відповідачем ОСОБА_1 на суму 440030грн., та вважає необхідним задовольнити позов в цій частині, а також частково стягнути судовий збір в сумі по 1318,93 грн. з кожного з відповідачів, згідно ст.ст.79,81,88 ЦПК України відповідно до платіжного доручення.
На підставі ст.ст.253, 257, 258 ч.2, 261, 525-530, 1054 ЦК України, керуючись ст.10, 27, 31, 60, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнитичастково, стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІІН НОМЕР_1, ОСОБА_2 ІІННОМЕР_3, ОСОБА_3 ІІН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ікод 09807856 заборгованість за кредитним договором в сумі 440030 / чотириста сорок тисяч тридцять/ грн. 65 коп. станом на 18.08.2014 р.
Стягнути з ОСОБА_1 ІІН НОМЕР_1, ОСОБА_2 ІІННОМЕР_3, ОСОБА_3 ІІН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ікод 09807856 по 1318 грн. 93 коп. судового збору з кожного.
Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 44468748, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 26.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 215/5416/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: