Ухвала суду № 44468583, 26.05.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9128/14-ц

2-п/214/41/15

У Х В А Л А

26 травня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковтун Н.Г.,

при секретареві Троценко О.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15.01.2015 р. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ СЕВЕКО» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

5 березня 2015 року до суду надійшлазаява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15.01.2015 р. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ СЕВЕКО» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якій відповідач просила суд скасувати вищевказане заочне рішення суду та призначити справу до розгляду в загальному порядку, посилаючись на поважність причин своєї неявки в судові засідання, оскільки позивач умисно не вказав ту адресу, за якою вона була б повідомлена про час та місце слухання справи належним чином та могла б реалізувати своє право на участь в судовому розгляді та спростування вимог позивача, заперечувала факт існування договорів про поворотну фінансову допомогу, вказаних у бухгалтерських документах та банківських виписках, як підстава перерахування коштів підприємством, яких ніколи не існувало, вважала, що суд безпідставно визнав недійсними неіснуючі договори, посилалась на те, що грошові кошти в загальній сумі 2379000 грн., які за період з 2009 по 2011 роки були перераховані на її картковий рахунок, в інтересах сім'ї як засіб до існування використав її колишній чоловік ОСОБА_4, який є керівником позивача та був обізнаний про це в момент переказу грошей, вважала що застосуванню до спірних правовідносин сторін підлягав строк позовної давності, перебіг якого почався для позивача від дня, коли у нього виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, та який сплив на момент предявлення позову в листопаді 2014 р., вважала, що отримані на її картковий рахунок безпідставно набуті кошти не підлягають поверненню нею в силу вимог ст. 1215 ЦК України як інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно. В доповненні до заяви вказала на те, що на час винесення рішення суд не пересвідчився що картковий рахунок належить їй.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник заяву підтримали, наполягали на її задоволенні, додатково надали суду письмові пояснення.

Представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях проти заяви про перегляд заочного рішення суду.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 228 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Судом встановлено, що про рішення суду відповідачу стало відомо 27.02.2015 року і в передбачений законом термін остання звернувся із заявою про перегляд заочного рішення.

Разом з тим, судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 тричі не зявилася в судові засідання, призначені на 08.12.2014 р., 22.12.2014 р., 15.01.2015 р., про місце і час слухання справи повідомлялася належним чином відповідно до ст. 74 ЦПК України, відповідно до ч. 5 якої передбачено, що судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З наданих позивачем довідок з місця проживання від 23.10.2014 р. та 30.03.2015 р. вбачається, що на момент подання позову, розгляду справи та ухвалення заочного рішення ОСОБА_2 була зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, враховуючи те, що поштові відправлення на адресу позивачки, які повернулися суду у звязку з неможливістю їх вручити одержувачу, вважаються врученими належним чином, наведене свідчить про відсутність у відповідача поважних причин неявки в судові засідання у даній справі та наявність в матеріалах справи належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про місце та час розгляду справи.

Як вбачається з паспорту ОСОБА_2, лише 14.02.2015 р. відповідач зареєструвала тимчасове місце перебування за новою адресою: АДРЕСА_1, та листом від 24.02.2015 р. повідомила позивача про необхідність надсилання їй поштових відправлень на адресу: 04074, м. Київ-74, а/с 65.

Крім того, сама по собі відсутність відповідача в судовому засіданні може бути підставою для скасування заочного рішення суду лише за умови, що зазначені ним докази мають істотне значення для правильного вирішення справи, проте на думку суду, відповідача ОСОБА_2 не наведено доказів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні та мали б істотне значення для справи з огляну на наступне.

Відповідно дост. 232 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки без поважних причин і докази , на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідачка вказала, що ніколи не підписувала та не укладала з позивачем ОСОБА_5 про надання поворотної фінансової допомоги в 2009-2011 роках, вказані у бухгалтерських документах та банківських виписках як підстава перерахування коштів підприємством суду не надано, у звязку з чим їх слід вважати нікчемними внаслідок недотримання обовязкової письмової формі, що не потребує визнання їх недійсними судом. Отже, наведене не спростовує висновки суду про те, що як нікчемні, вказані договори не створили жодних юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, оскільки лише чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), а ст. 1212 ЦК Україниможе бути застосована після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідач набула майно без достатніх правових підстав без певної мети та відсутності чинної правової підстави його набуття.

Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, а саме абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України, де зазначається що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. На думку ОСОБА_2 за безпідставно переданими коштами право пред'явити вимогу про їх повернення виникло у позивача з дня перерахування такого безпідставного перерахування, а тому строк позовної давності за вимогами про повернення спірних грошових коштів в сумі 2 379 000 гривень сплив і за умови заявлення про його застосування стороною у спорі, зробленою до винесення судом рішення, в задоволенні позові ТОВ «Торговий Дім Севеко» має бути відмовлено, оскільки позивач від самого початку знав, що надає грошові кошти без відповідної правової підстави, знав, що його права порушуються внаслідок збереження таких коштів на рахунках відповідачки, але звернувся до суду за захистом лише в листопаді 2014 року

Проте з такими твердженнями відповідача суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України застосування строків позовної давності можливе лише за заявою сторони, у спорі, зробленою до винесення ним рішення, чого відповідачкою не було здійснено.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2014 р. позивачем було направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом письмову вимогу, якою ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ СЕВЕКО» вимагало від ОСОБА_2 у семиденний строк від дня предявлення вказаної вимоги перерахувати грошові кошти в загальній сумі 2379000 грн.

Також як вбачається з письмових заперечень позивача проти заяви про перегляд заочного рішення, позивач посилався не те, що довідався про порушення своїх прав після того, як відповідачка внаслідок зіпсування відносин зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_4, який є керівником позивача відмовилася укладати та оформлювати письмової договори поворотної фінансової допомоги, та як зазначає сама ОСОБА_2 таке погіршення стосунків сторін мало місце в вересні 2012 р., коли сторони фактично припинили шлюбні відносини, що встановлено рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12.07.2013 р. у справі №214/546/13-ц про розірвання шлюбу між сторонами, яке набрало законної сили.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на те, що спірні грошові кошти були використані для потреб родини та не підлягають поверненню на підставі ст. 1215 ЦК України, оскільки заявником не зазначено доказів їх перерахування на утримання ОСОБА_2, будівництво сімейного будинку або в рахунок існування інших зобовязань позивача перед ОСОБА_2 щодо її утримання.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача і про застосування судом до спірних правовідносин ст. 389 ЦК України, в силу якої гроші, а також цінні папери на пред'явника, що існують у документарній формі, не можуть бути витребувані від добросовісного набувача, оскільки в даному випадку вимоги про витребування грошей не заявлено.

Також суд вважає, що не є підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на те, що суд на час вирішення справи не пересвідчився в належності карткового рахунку відповідачеві, оскільки не погодження з висновками суду є підставами для апеляційного перегляду рішення.

На підставі викладеного та керуючисьст. 224-232 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити відповідачу ОСОБА_2 в задоволені заяви про перегляд заочного рішенняСаксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15.01.2015 р. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ СЕВЕКО» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

Розяснити відповідачу, щовіна має право на оскарженнязаочного рішення протягом 10 днів з часу прийняття данної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяН.Г. Ковтун