Ухвала суду № 44466035, 28.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3601/11 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/783/3419/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Шашкіної С.А.

Суддів: Богонюка М.Я.,Ванівського О.М.

При секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 23 березня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 23 березня 2015 року в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» на постанову державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ». В апеляційній скарзі вказує, що судом не взято до уваги ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28.07.2014 року про розстрочку виконання рішення суду, не надав оцінку виписці з особового рахунку боржника, не дослідив квитанції про сплату боргу, чим допустив неповне з'ясування обставин справи та зробив помилковий висновок про сплату в повному обсязі заборгованості боржником згідно рішення суду, тоді як згідно наданих квитанцій боржником було сплачено 140 995 доларів США, відтак залишок заборгованості за рішенням суду станом на даний час становить 85 356,24 долари США. Просить ухвалу скасувати.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання скарги, заперечення на скаргу представників ВДВС та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 1,2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Стаття 383 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 25 березня 2013 рок у був задоволений позов Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» заборгованість за кредитним договором К/ 08-23 від 24 квітня 2008 року в розмірі 256 120 доларів США 45 центів, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 12 жовтня 2011 року становить 2 041 971 гривня 51 коп, а також понесені судові витрати в сумі 1820грн.

Отже, самим позивачем, реалізуючи свої права на визначення способу захисту своїх прав та розміру позовних вимог була визначена ціна позову - 2 041971,51грн,, конкретна сума боргу в гривневому еквіваленті у розмірі станом на 12.10.2011р.- 2041971,51грн,, і ним не ставилось питання про стягнення суми заборгованості в гривневому еквіваленті на день платежу відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пиць А.А. 17.03.2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-3601/11, виданого 03.02.2014 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» 2 043 791, 51 грн., тобто з врахуванням загальної суми боргу та судових витрат (а.с.33).

Копія даної постанови була отримана ПАТ «Піреус Банк МКБ», що не заперечуеться.

У даній постанові було зазначено про стягнення суми заборгованості за договором у гривневому еквіваленті, відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили.

Дану постанову ДВС ПАТ «Піреус Банк МКБ» не оскаржив, погодився із зазначеною сумою, яка підлягала до стягнення.

Як ствердив представник ВДВС в судовому засіданні апеляційної інстанції, у зв»язку із зазначенням у судовому рішенні суми заборгованості у гривневому еквіваленті та відповідно до вимог ч.1 ст. 533 ЦК України стягненню підлягала визначена судом сума боргу саме в національній валюті - гривні, й саме виходячи з даної суми боргу визначалась сума виконавчого збору. Так, згідно із постановою Галицького ВДВС ЛМУЮ від 17.03.2014р. сума виконавчого збору була визначена в розмірі 204 379,15грн ( а.с.36).

Згідно з постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пиць А.А., винесеною 19.12.2014 року (а.с.4, 39) виконавче провадження з примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25.03.2013 року у справі №2/3601/11 закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

У мотивувальній частині постанови державним виконавцем зазначено, що згідно пред'явлених квитанцій боржником сплачено борг у повному обсязі.

Судом першої інстанції перевірені обставини справи та встановлено, що сума заборгованості, зазначена у рішенні суду в гривневому еквіваленті, тобто 2 043 791, 51 грн. з врахуванням судового збору, була повністю сплачена боржником за виконавчим провадженням.

Як ствердив представник ВДВС, дії якого оскаржуються, після сплати боржником суми заборгованості, яка була зазначена в постанові про відкриття виконавчого провадження і рахувалась як сума боргу за документами виконавчої служби, були відсутні підстави вважати, що виконавче провадження не виконане і продовжувати вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відтак, після отримання державним виконавцем підтвердження виконання боржником у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, про що свідчать копії квитанцій про сплату коштів на загальну суму 2 044 719, 92грн., відповідно у державного виконавця були підстави для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження, оскільки сума коштів у повному обсязі підтверджує сплату заборгованості, визначену в судовому рішенні як сума боргу в гривневому еквіваленті, а також судові витрати у сумі 1820 грн.

Посилання апелянта на те, що в квитанціях, які були представлені боржником державному виконавцю в частині призначення платежу не було вказано, що кошти сплачені на виконання судового рішення, вірно не взяті судом до уваги, оскільки як вбачається із даних квитанцій, кошти сплачувалися боржником на погашення кредиту згідно кредитного договору №08-23 від 24.04.2008 року, на підставі якого було винесено судове рішення по даній справі та в період стадії виконавчого провадження.

Перевіривши доводи скарги та обставини справи, суд прийшов до підставного висновку про те, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: