Рішення № 44465835, 18.05.2015, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/104/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 травня 2015року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Білінської Г.Б.

при секретарі Ярема О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

08.01.2014р. ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 3288173,53гривень; судовий збір в розмірі 3441,00гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 3 березня 2007року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №264, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 317000,00доларів США, зі сплатою 12% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

17 грудня 2012року між ПАТ «Акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого, відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №264 від 03.03.2007року, відповідно до вказаного договору ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло прав кредитора до ОСОБА_1

В ході виконання кредитного договору ОСОБА_1 не проводив сплату кредитних ресурсів, а тому станом на 01.12.2013року, виникла заборгованість на загальну суму 3288173,53гривень.

Представник позивача в судове засідання не заявився, в поданій до суду заяві зазначив, що просить слухати справу у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із спливом позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 3 березня 2007року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №264, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 317000,00доларів США, зі сплатою 12% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

17 грудня 2012року між ПАТ «Акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого, відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №264 від 03.03.2007року, відповідно до вказаного договору ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло прав кредитора до ОСОБА_1

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що в ході виконання кредитного договору ОСОБА_1 не проводив сплату кредитних ресурсів, а тому, станом на 01.12.2013року, виникла заборгованість на загальну суму 3288173,53гривень.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Жодних дій що свідчили б про визнання відповідачем боргу, як це передбачено ч.1 ст.264 ЦК України, ним не вчинялось. Поважності підстав пропуску строку позовної давності позивачем не доведено.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за спливом строку позовної давності, в силу дії ч.4 ст.267 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 83, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.526, 575, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, -

вирішив:

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за спливом строку позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Б. Білінська