Рішення № 44465827, 29.05.2015, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1325/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2015 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Рудакова Д.І.,

з участю секретаря судових засідань Головка А.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь 4200,00 грн. матеріальної та 30 000,00 грн. моральної шкоди. Вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2014 року він придбав на електронних торгах квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1. 26.01.2015 року державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Заєць М.В. було видано свідоцтво про те, що ОСОБА_5 належить на праві приватної власності вказана вище квартира. Після цього позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити квартиру, однак остання відмовилася, посилаючись на те, що вона не згідна з будь-якими рішеннями стосовно цієї квартири. Такі дії відповідача завдають позивачу та його сім'ї матеріальних збитків, оскільки позивач з вагітною дружиною та малолітнім сином змушені орендувати квартиру, яка обходиться сімейному бюджету позивача у 1 400,00 грн. щомісячно, тобто починаючи з 26.01.2015 року останній поніс збитки у сумі 4 200,00 грн. Крім цього, позивачу завдано значної моральної шкоди, яка проявляється у тому, що він в екстреному порядку змушений був шукати квартиру для проживання сім'ї, сімейний бюджет довелося спрямовувати на оренду квартири, від чого постраждали і члени його родини, що призвело до розладу стосунків у його родині. Також вказує, що його дружина ОСОБА_7, яка перебуває на 8 місяці вагітності, з такими подіями, втратила сон, стала дратівливою, що стало негативно відображатись на її здоров'ї та здоров'ї майбутньої дитини. Вся ця ситуація негативно вплинула й на їхнього сина ОСОБА_8, 2008 року народження.

Відповідач 27.05.2015 року подала до суду заперечення на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування заперечення послалася на те, що у 2013 році ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулось в Червоноградський міський суд Львівської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1. За кредитним договором вона була поручителем, власником заставного майна, а саме вказаної вище квартири, а її син ОСОБА_9 - позичальником. З цього приводу було відкрито виконавче провадження. Лише влітку 2014 року вона дізналась про наявність такого рішення та виконавчого провадження, тому саме з того часу почала виплачувати борг сина. В кінці грудня 2014 року зверталась в суд із позовом про визнання незаконними дій державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ по примусовому виконанню виконавчого листа № 459/3229/13-ц, оскільки ОСОБА_5 придбав її квартиру за ціною 239725 грн., коли її реальна вартість становить 450 000 - 500 000 грн. В задоволенні її позову було відмовлено. Крім цього зазначає, що на розгляді Червоноградського міського суду Львівської області перебуває позов ОСОБА_10 до ТзОВ «Кредитні ініціативи», третя особа - приватний нотаріус Степчук І.С. про визнання договору іпотеки недійсним, так як ОСОБА_10 не давав згоди на надання в іпотеку квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві спільної сумісної власності. На даний час рішення по цій справі не винесено. Не виключено й те, що позов ОСОБА_10 буде задоволено і всі подальші рішення стосовно реалізації квартири будуть визнані незаконними. Крім цього, позивачем матеріальна та моральна шкоди не доведені.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали з підстав, вказаних у запереченні на позовну заяву. Представник відповідача пояснив, що неналежно проводилась оцінка квартири, в даному позові немає жодного документа, на підтвердження понесення позивачем матеріальних збитків, моральна шкода не обґрунтована. У зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позову, просять у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Як встановлено судом, позивач 04.12.2014 року придбав на електронних торгах квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач являється власником вказаної вище квартири (свідоцтво НОМЕР_1, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.01.2015 року (а.с. 5, 6).

Згідно акту КП «Червонограджитлокомунсервіс» від 18.03.2015 року, на час його складання, у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1, проживає без реєстрації ОСОБА_12, 1988 року народження (а.с. 7).

Згідно наданої відповіді ФОП ОСОБА_13, адресованої захиснику ОСОБА_2, орієнтовна вартість 2-х кімнатної квартири площею 48,2 м.кв., що розташована на 4 поверсі 9-ти поверхового будинку по АДРЕСА_2 станом на весну 2015р. становить в межах 1000-1400 грн., в залежності від стану ремонту в квартирі та наявності меблів (а.с.9).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач не надав суду жодних доказів, що підтверджували б неправомірність дій відповідача, а також наявність безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою спричиненою позивачу, вини відповідача.

Крім цього, позивач не надав суду доказів завдання йому матеріальної шкоди на суму 4 200 грн., які останній витратив на орендування квартири.

Слід зазначити, що подана позивачем довідка ФОП ОСОБА_13, згідно з якою орієнтовна вартість оренди двокімнатної квартири становить 1000-1400 грн., до уваги судом не береться, оскільки така не може розцінюватися як належний та допустимий доказ витрачених позивачем коштів на орендування квартири.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач не надав доказів, що підтверджували б моральну шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З Акту КП «Червонограджитлокомунсервіс» від 23.03.2015р., не вбачається, що відповідач завдала позивачу страшенних душевних страждань через приниження особистої гідності.

Позивач, посилається на, те що у зв'язку з протиправними діями відповідача, його дружина - ОСОБА_7 втратила сон, стала дратівливою, змушена була звертатися до лікаря-психолога, що стало негативно відображатись на її здоров'ї та здоров'ї майбутньої дитини, вся ця ситуація негативно вплинула й на їхнього сина ОСОБА_8, 2008 року народження. Водночас, посилаючись на такі обставини, позивач їх жодними доказами не підтверджує.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Д. І. Рудаков