Ухвала суду № 44457580, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2015 р. К/800/1837/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі № 825/2734/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Бахмацьке хлібоприймальне

підприємство» (далі -ПАТ «Бахмацьке хлібоприймальне

підприємство»,

ОСОБА_4,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_11,

ОСОБА_8,

ОСОБА_12

до Державної виконавчої служби України

третя особа Головне управління юстиції у Чернігівській області

про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року ПАТ «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство», ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12 звернулись до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа Головне управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року позов задоволено.

Визнано дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору протиправними.

Скасовано постанови: ВП №25742721 від 9 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_10 виконавчого збору; ВП №33466970 від 13 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору; ВП № 25745504 від 8 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору; ВП № 25746336 від 8 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 виконавчого збору; ВП №25739605 від 8 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_7 виконавчого збору; ВП № 33468495 від 12 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_11 виконавчого збору; ВП №33468206 від 13 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_8 виконавчого збору; ВП №33467667 від 13 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_12 виконавчого збору; ВП №33467936 від 13 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_9 виконавчого збору; ВП №25744929 від 5 серпня 2011 року про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство» виконавчого збору.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року залишити в силі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за виконавчим листом №2-2990/09, виданим 18 листопада 2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області відносно позивачів відкрито виконавчі провадження щодо солідарного стягнення з них заборгованості в розмірі 33 853 003,47 грн., 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (разом 33 854 733,47 грн.) на користь Акціонерного банку «Синтез».

Стягувачем у виконавчому провадженні подано заяви: від 18 квітня 2013 року, від 17 квітня 2013 року, від 14 травня 2013 року, від 8 травня 2013 року № 485, 486, 488, від 15 травня 2013 року, від 8 травня 2013 року № 481, 482, 483, 484, 487, 489 про повернення без виконання виконавчого листа №2-2990/09, виданого 18 листопада 2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, у зв'язку з виконання судового рішення. Судове рішення було виконано боржниками шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

З результатами розгляду заяв, державним виконавцем прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві: ПАТ «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство» - від 29 квітня 2013 року ВП №25744929, ОСОБА_4 від 13 червня 2013 року ВП №33466970, ОСОБА_9 від 13 червня 2013 року ВП№33467936, ОСОБА_10 від 13 червня 2013 року ВП №25742721, ОСОБА_5 від 13 червня 2013 року ВП №25745504, ОСОБА_6 від 13 червня 2013 року ВП №25746336, ОСОБА_7 від 8 серпня 2011 року ВП №25739605, ОСОБА_11 від 12 вересня 2013 року ВП №34468495, ОСОБА_8 від 13 червня 2013 року ВП №33468206, ОСОБА_12 від 13 червня 2013 року ВП №33467667.

У зв'язку з тим, що боржниками постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам у справі, а рішення суду в семиденний строк самостійно виконано не було, державний виконавець, керуючись статтями 25, 28 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанови про солідарне стягнення з боржників виконавчого збору в розмірі 3 385 473,35грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з часу винесення постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень державним виконавцем не здійснювалося жодних дій щодо виконання судового рішення із застосуванням заходів примусового виконання. Державний виконавець не здійснив жодних дій для примусового виконання виконавчого листа 2-2990/09, виданого 18 листопада 2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ПАТ «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство», Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційного виробничого підприємства «Світанок», Приватного сільськогосподарського підприємства «Дніпровський хліб», Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович» на користь Акціонерного банку «Синтез» заборгованості в сумі 33 853 003,47 грн., 1700 державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а відповідно без примусового виконання рішення є не можливим стягнення виконавчого збору. Відтак суд дійшов висновку, що оскільки примусове виконання рішення фактично не здійснювалось, постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

Оскільки боржники документального підтвердження самостійного виконання рішення у встановлений строк до державної виконавчої служби не подавали, а заяви від стягувача про повернення виконавчого документа отримані виконавчою службою лише 18 квітня 2013 року та 15 травня 2013 року, то відповідач мав всі законні підстави для стягнення виконавчого збору.

Разом з тим, рішення судів як першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина ухвали повинна містити мотиви з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення зокрема у разі неповного з'ясування обставин або за недоведеністю обставин, що мають значення для справи чи у зв'язку з невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглядаючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про відмову у їх задоволенні, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином, надані разом із апеляційною скаргою копії матеріалів виконавчого провадження.

Із постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року вбачається, що висновок суду про невиконання в добровільному порядку судового рішення, на виконання якого 18 листопада 2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист 2-2990/09, базується на тому, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені державним виконавцем сторонам виконавчого провадження 6 квітня 2011 року. Такий висновок суду є передчасним, оскільки вказані постанови приймалися впродовж 2011-2012 років.

Отже, судом апеляційної інстанції, як і судом першої інстанції, не встановлено, коли державним виконавцем сторонам у виконавчому провадженні були направлені копії постанов про відкриття виконавчого провадження, коли їх отримали боржники (зокрема позивачі) і з якої дати починається перебіг строку, встановленого для добровільного виконання судового рішення.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії розпоряджень від 16 грудня 2011 року №348/4 та від 26 березня 2013 року №25744929, якими кошти, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2990, виданого 18 листопада 2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області розподілено та переведено на банківські реквізити Акціонерного банку «Синтез» в рахунок погашення заборгованості, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та в рахунок стягнення виконавчого збору.

Не надавши належної оцінки зазначеним доказам, наявним в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції визнав правомірними дії державного виконавця і постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 відсотків суми, що підлягала стягненню, не зважаючи на факт часткового стягнення коштів в результаті проведених виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Вказані обставини не були належним чином дослідженні судом апеляційної інстанції, а тому потребують повного та всебічного з'ясування з додержанням вимог допустимості та належності доказів.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржуване судове рішення у справі підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.