Ухвала суду № 44457051, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/800/15320/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Прутян М.Ю.,

від відповідача - не з'явився,

прокурор - Чубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 р.

у справі № 2а/1570/2407/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мілко»

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області

за участю Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мілко» (далі - позивач, ТОВ «Мілко») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (далі - відповідач, ДПІ у Біляївському районі Одеської області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2010 р. № 0004822300/0 та від 30.12.2010 р. № 0004822300/1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 р., адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 05.11.2010 р. № 0004822300/0 та від 30.12.2010 р. № 0004822300/1.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 15.10.2010 р. по 28.10.2010 р. посадовою особою ДПІ у Біляївському районі Одеської області була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Мілко» з питань здійснення операцій з цінними паперами на відповідність діючому законодавству за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт від 01.11.2010 р. № 2057/23-1/33952413 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 8 858 879 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 05.11.2010 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004822300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 17 717 508 грн., з яких 8 858 879 грн. - за основним платежем та 8 858 629 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення у адміністративному порядку, податковим органом скарги позивача були залишені без задоволення та винесено повторне податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 р. № 0004822300/1 без зміни суми податкового зобов'язання із встановленням нових строків сплати.

Як вбачається з акту перевірки від 01.11.2010 р. № 2057/23-1/33952413 підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток слугували висновки перевіряючого про неправомірне оподаткування позивачем операцій з цінними паперами на підставі підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки щодо підприємств-емітентів акцій, які були предметом придбання та реалізації здійснених ТОВ «Мілко», у судовому порядку визнано недійсними: записи про проведення державної реєстрації юридичних осіб з моменту їх реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі, реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів, свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі. За таких обставин, на думку відповідача, сума коштів або вартість майна, отримана внаслідок відчуження таких акцій повинна була включатися позивачем до складу валового доходу як доходи з інших джерел.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 21.12.2007 р. ТОВ «Мілко» (покупець) укладено ряд договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме: з ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» за № 171/07-1 ВБ, з ТОВ «Грідін» за № 171/07-2ВБ, з ТОВ «Альпарі» за № 171/07-3 ВБ, з ТОВ «Дунайзерноекспорт» за № 171/07-4 ВБ, з ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство» за № 171/07-5 ВБ, з ТОВ «Іола» за №171/07-6ВБ, з ТОВ «Ольял» за № 171/07-7 ВБ, з ТОВ «Ківорій» за № 171/07-8ВБ, з ТОВ «Одеський молочний комбінат» за № 171/07-9ВБ.

Згідно вказаних договорів емітентами цінних паперів є ВАТ «Енергозахист», ВАТ «Спецточобладнання», ВАТ «Укрспеценергомаш», ВАТ «Укрзалізобетонбуд», ВАТ «Спецгума», ВАТ «Спецхімобладнання», ВАТ «Укрспецметиз», ВАТ «Укрпластавтоматика», ВАТ «Укрпластформа», ВАТ «Термоприлад», ВАТ «Фабрика ПВХ», ВАТ «Промприлад».

В подальшому позивачем здійснено внесення в статутний фонд ТОВ «НВК Світанок» в обмін на корпоративні права акції підприємств-емітентів на загальну суму 17 484 967,24 грн., в тому числі акції: - ВАТ «Промприлад» у сумі 844 805,30 грн.; - ВАТ «Термоприлад» у сумі 366 500 грн.; - ВАТ «Енергозахист» у сумі 2 756 250 грн.; - ВАТ «Спецбетон» у сумі 109 446,10 грн. - ВАТ «Спецфундамент» у сумі 100 800 грн.; - ВАТ «Фабрика ПВХ» у сумі 314 168,70 грн.; - ВАТ «Медбіоприлад» у сумі 0,02 грн. - ВАТ «Дорспецпроект» у сумі 0,02 грн.; - ВАТ «Спецгума» у сумі 247 644,90 грн.; - ВАТ «Спецточобладнання» у сумі 244 329,50 грн.; - ВАТ «Укрзалізобетонбуд» у сумі 261 505,34 грн.; - ВАТ «Укрпластформа» у сумі 7 960 624,46 грн.; - ВАТ «Укрпластавтоматика» у сумі 772 481,85 грн.; - ВАТ «Укренергоспецмаш» у сумі 384 057,10 грн.; - ВАТ «Спецхімобладнання» у сумі 2 609 480,55 грн.; - ВАТ «Укрспецметиз» у сумі 512 873,40 грн.

Внесення акцій до статутного фонду ТОВ «НВК Світанок» здійснено згідно протоколу № 12 загальних зборів учасників ТОВ «НВК Світанок» від 24.12.2007 р. та згідно змін до Статуту ТОВ «НВК Світанок» від 24.12.2007 р. та підтверджено Актом прийому-передачі акцій у статутний капітал ТОВ «НВК Світанок» від 25.12.2007 р.

Як вбачається з акту податкової перевірки, відповідачем зазначено, що по підприємствам-емітентам акцій - ВАТ «Медбіоприлад», ВАТ «Дорспецпроект», ВАТ «Укрзалізобетонбуд», ВАТ «Укрпластформа» та ВАТ «Укрспецметиз» у судовому порядку визнано недійсними: записи про проведення державної реєстрації юридичних осіб з моменту їх реєстрації; установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі; реєстрація випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі.

В матеріалах справи також наявні рішення Господарського суду Дніпропетровської області, про визнання недійсними записів про проведення державної реєстрації юридичних осіб, визнання недійсними установчих документів з моменту їх реєстрації та свідоцтв про державну реєстрацію з моменту їх видачі, записів про державну перереєстрацію, визнання недійсною реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів, недійсними свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі та про припинення юридичних осіб: ВАТ «Медбіоприлад» - 17.10.2007 р., ВАТ «Дорспецпроект» - 02.11.2007 р., ВАТ «Укрзалізобетонбуд» - 02.11.2007 р., ВАТ «Укрпластформа» - 02.11.2007 р., ВАТ «Укрспецметиз» - 17.10.2007 р.

Разом з тим, як вбачається з довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.10.20.11 р., стосовно ВАТ «Медбіоприлад» 10.01.2011 р. зроблено Запис за № 3, яким скасовано реєстраційну дію від 13.11.2007 р. про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством; стосовно ВАТ «Укрзалізобетонбуд» 28.05.2010 р. та стосовно ВАТ «Укрпластформа» 23.07.2010 р. зроблені Записи за № 3, якими скасовано реєстраційні дії від 20.11.2007 р. про внесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб, що не пов'язано з їх банкрутством; стосовно ВАТ «Дорспецпроект» 20.11.2007 р. та стосовно ВАТ «Укрспецметиз» 13.11.2007 р. зроблені Записи за № 2 про внесення судових рішень щодо припинення юридичних осіб, що не пов'язано з їх банкрутством.

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, ні на момент здійснення ТОВ «Мілко» цивільно-правових угод з акціями ВАТ «Медбіоприлад», ВАТ «Укрзалізобетонбуд», ВАТ «Укрпласформа», ВАТ «Дорспецпроект»та ВАТ «Укрспецметиз», ні на момент розгляду справи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було внесено записів про державну реєстрацію припинення вищезазначених юридичних осіб.

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, в тому числі на підставі судового рішення, на момент виникнення спірних відносин регулювався Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30.12.1998 р.

Відповідно до пункту 1 Розділу І вказаного Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, зупинення обігу акцій здійснюється уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів.

Згідно з пункту 1.2 Розділу ІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, зупинення обігу акцій здійснюється на підставі рішення суду уповноваженою особою реєструвального органу шляхом видачі розпорядження про зупинення обігу акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу відповідних документів.

Пунктом 1.4 Розділу ІІ Порядку передбачено, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Розділу ІІ Порядку починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений облікований реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументраній формі випуску акцій).

Згідно наказу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 06.04.2007 р. № 354 «Щодо затвердження Інструктивного листа», з 01.04.2007 р. офіційним друкованим виданням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є бюлетень «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що інформація про зупинення обігу акцій вказаних емітентів була опублікована в номерах офіційного друкованого видання ДКЦПФР України «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку»: - по ВАТ «Медбіоприлад» в № 253 від 31.12.2007 р.; - по ВАТ «Укрспецметиз» в № 253 від 31.12.2007 р.; - по ВАТ «Дорспецпроект» в № 32 від 18.02.2008 р.; - по ВАТ «Укрзалізобетонбуд» в № 32 від 18.02.2008 р.; - по ВАТ «Укрпластформа» в № 32 від 18.02.2008 р.

При цьому, TOB «Мілко» здійснило придбання акцій вказаних емітентів 21.12.2007 р., а внесення акцій вказаних емітентів в статутний фонд TOB «НВК «Світанок» відбулося 25.12.2007 р.

Таким чином, здійснення цивільно-правових угод з акціями ВАТ «Медбіоприлад» та ВАТ «Укрспецметиз» було заборонено, починаючи з 31.12.2007 р., а з акціями ВАТ «Дорспецпроект», ВАТ «Укрзалізобетонбуд», ВАТ «Укрпластформа» - починаючи з 18.02.2008 р., тобто вже після здійснення TOB «Мілко» операцій з акціями цих емітентів.

За таких обставин безпідставними є твердження відповідача про те, що акції товариств-емітентів на момент купівлі-продажу останніх позивачем не перебували у цивільному обороті та не могли бути об'єктом цивільних прав та обов'язків.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що витрати - це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості; доходи - це сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшена на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність нарахування позивачем витрат та доходів від операцій з акціями в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами та, відповідно, про відсутність у податкового органу підстав для нарахування позивачу спірних податкових зобов'язань.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 р. у справі № 2а/1570/2407/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко