Ухвала суду № 44456780, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/9991/72514/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року

у справі № 2270/6064/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інріч»

до 1. Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

2. Головного управління державного казначейства у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інріч» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі - відповідач-1), Головного управління державного казначейства у Хмельницькій області (відповідач-2) про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702307 від 20 квітня 2011 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інріч» 40372,00 грн. відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0000702307 від 20 квітня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інріч» відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, яке за результатами поданої податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року підлягає відшкодуванню у сумі 40372,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інріч» судові витрати у сумі 408,00 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Хмельницькому позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інріч» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за грудень 2010 року відповідно, за результатами якої був складений акт № 2924/23-7/31285711 від 20 квітня 2011 року.

За висновками акту перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, статті 180, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Інріч» завищило суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2011 року на 40372,00 грн.; вимоги статті 180, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Інріч» занижено залишок від'ємного значення (рядок 26 декларації за січень 2011 року) на суму 40372,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач не може претендувати на відшкодування коштів з державного бюджету, у зв'язку з тим, що при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника за грудень 2010 року було встановлено, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України контрагент позивача - ТОВ «Континет Нафто Трейд» (продавець) згідно податної декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року відобразив загальну суму податкових зобов'язань (рядок 9 декларації) у розмірі 219482606,00 грн., разом з цим у рядку 27 податкової декларації ТОВ «Континет Нафто Трейд» задекларувало суму 0,00 грн. податку на додану вартість, що свідчить про відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету.

20 квітня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0000702307, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 5, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 пункту 78 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Інріч» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року на 40372,00 грн. та визначила штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним, оскільки: ТОВ «Інріч» правомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від його контрагента - ТОВ «Континет Нафто Трейд»; позивач сплатив податок на додану вартість у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг); сума бюджетного відшкодування покупця не залежить від суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету його контрагентом - продавцем; несплата податку продавцем несе негативні наслідки лише для цієї особи та при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що таких фактів перевіркою виявлено не було.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки та було встановлено судами попередніх інстанцій, перевіркою не було встановлено порушення ведення податкового обліку в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року, яка склала 40372,00 грн.; в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року, яка склала 21544,00 грн.; не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Інріч» показників в рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що факт придбання позивачем у ТОВ «Континет Нафто Трейд» товарів (паливно-мастильних матеріалів) та оплата їх вартості (у тому числі податку на додану вартість) податковим органом не заперечувався.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу про те, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України контрагент позивача - ТОВ «Континет Нафто Трейд» у рядку 27 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року задекларувало суму 0,00 грн. податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, що свідчить про відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Положеннями пунктів 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З огляду на те, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від його контрагента, та сплатив податок на додану вартість у складі вартості придбаних товарів, а також зважаючи на те, що перевіркою не було встановлено порушення ведення податкового обліку в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року, яка склала 40372,00 грн.; в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року, яка склала 21544,00 грн.; не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Інріч» показників в рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно задекларував до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 40372,00 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна