Ухвала суду № 44456677, 26.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/9271/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Рибченко А. О. Титенко М. П. Кононенко Т. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову та ухвалиДонецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 рокуу справі№ 805/6257/13-аза позовомПриватного акціонерного товариства «Азовелектросталь»до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій областіпростягнення з Державного бюджету України суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року у справі № 805/6257/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Азовелектросталь» суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 22 1351 478,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України, ст. ст. 17, 43 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 17, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку подані податкові декларації з податку на прибуток підприємства від 08.11.2012 року за 9 місяців 2012 року та від 08.02.2013 року за 2012 рік; від 26.02.2014 року за 2013 рік та від 26.04.2014 року за перший квартал 2014 року.

В декларації з податку на прибуток за 2012 рік в рядку 34 позивачем визначений авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року в сумі 27 726 996,00 грн.

Сплата авансових внесків з податку на прибуток підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до акта звіряння розрахунків платника з бюджетом № 938 від 18.03.2014 року за період з 1 січня по 18 березня 2014 року позитивне сальдо розрахунків позивача з бюджетом складає 227 934 032,73 грн., що також підтверджується актом № 3068-20 від 18.06.2014 року, згідно з яким станом на 18.06.2014 року позитивне сальдо розрахунків позивача з бюджетом складає 227 934 032.73 грн.

Згідно із обліковою карткою позивача з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період січень-травень 2014 року станом на 31.05.2014 року у позивача існує переплата з податку на прибуток в сумі 227 934 032,73 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.04.2014 року позивачем до податкового органу подана заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 227 934 032,73 грн., в якій зазначено, що в разі неможливості повернення сум на поточний рахунок найближчим часом, у зв'язку із складною ситуацією в країні, позивач просить першого відповідача погасити заборгованість казначейськими цінними паперами.

Листом від 23.04.2014 року № 8744/10/28-03-20-3-13-3 податковий орган повідомив позивача про розгляд листа та звернувся до позивача з проханням не розглядати питання стосовно повернення надміру сплачених грошових зобов'язань на поточний рахунок, оскільки це призведе до суттєвого зменшення надходжень до Державного бюджету України.

Стосовно погашення заборгованості казначейськими цінними паперами податковий орган звернувся до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників стосовно надання роз'яснень щодо можливості здійснення таких операцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на час розгляду справи відповідь (роз'яснення) не надано.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право, зокрема, на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до п. п. 43.1-43.2 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно із облікової картки заборгованість у позивача з податку на прибуток відсутня.

Пункти 43.3-43.4 статті 43 Податкового кодексу України передбачають, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3). Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6 ст. 43 цього Кодексу).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 року № 106 встановлений Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень, відповідно до якого органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів через органи державного казначейства відповідно до Порядку.

Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства Доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Доводи податкового органу стосовно того, що лист позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не є заявою у розумінні Податкового кодексу України, обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки лист відповідає вимогам, передбаченими п. п. 43.3-43.4 ст. 43 Податкового кодексу України до заяви про таке повернення, а саме: довільна форма, визначений напрям перерахування коштів, тобто на поточний рахунок підприємства, а також визначені сума надміру сплачених коштів, з якого саме податку, яким документом підтверджується та якою нормою Податкового кодексу України регулюється.

Також неправомірним є посилання відповідача-1 на відсутність факту відмови інспекцією щодо повернення надміру сплаченого ПрАТ «Азовелектросталь» податку і як наслідок відсутності факту порушення прав і законних інтересів підприємства, оскільки судами встановлено, що податковим органом до органу державної казначейської служби висновок про повернення коштів не надсилався, хоча граничний термін для направлення такого висновку сплинув.

Податковий орган не прийняв будь-яких рішень стосовно вирішення питання про повернення сум надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток, що є порушенням прав позивача суб'єктом владних повноважень внаслідок неодержання надмірно сплачених коштів з бюджету.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно із ст. ст. 43, 45, 78 Бюджетного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено не вчинення податковим органом дій, спрямованих на перерахування позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, а відповідачами в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано доводи позивача, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року у справі № 805/6257/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

А. О. Рибченко