Ухвала суду № 44456571, 26.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/20891/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Муравйов О.В. Рибченко А.О.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р.

у справі № 2а-2642/11/0970

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лукор»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

третя особа без самостійних вимог - відділ Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Лукор» (далі - позивач, ЗАТ «Лукор») звернулось до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Калуська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 р., в задоволенні позову відмолено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 р. справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, де було зобов'язано суди встановити, чи набрало чинності з дня офіційного оприлюднення рішення Калуської міської ради від 29.09.2005 року № 800 «Про встановлення коефіцієнту функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001152301/0 від 19.05.2006 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Калуська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «Лукор», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Калуською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Лукор» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по податку на додану вартість за період травень-грудень 2005 року та по інших податках та неподаткових платежах за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено акт від 15.05.2006 р. №374/23-1/31256759.

В акті перевірки зазначено порушення вимог п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.ст.7,13,14 Закону України «Про плату за землю».

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001152301/0 від 19.05.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 1053075,54 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що при визначені розміру земельного податку податковий орган керувався ставками земельного податку, встановленого ч.2 ст.7 Закону України Закону України «Про плату за землю».

З 29.09.2005 року ставка податку на земельні ділянки ЗАТ «Лукор» розраховувалась з урахуванням коефіцієнту, затвердженого рішенням сесії Калуської міської ради від 29.09.2005 року №800.

Частиною першою статті 2 Закону України Закону України «Про плату за землю» встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, з часу реєстрації договорів позивач являється платником земельного податку.

Відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 05.09.2005 року за №№ 1, 2, 3 у користуванні ЗАТ «Лукор» знаходиться ряд земельних ділянок розташованих на території Калуської міської ради.

Статтею 14 Закону України Закону України «Про плату за землю» визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Позивачем у відповідності до вказаної норми подавались Калуській ОДПІ податкові розрахунки земельного податку на 2005 рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням сесії Калуської міської ради № 447 «Про затвердження ставок плати за користування земельними ресурсами, форм довідок визначення грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради» від 16.02.2001 року затверджено ставки земельного податку за використання земельних ресурсів, наданих для несільськогосподарських потреб на території Калуської міської ради, по зонах містобудівної цінності земель (додаток №2 до рішення міської ради), відповідно до якого визначений коефіцієнт функціонального використання та місця знаходження земельних ділянок, які перебувають в користуванні ЗАТ «Лукор» в розмірі 0,87.

Рішення Калуської міської ради від 29.09.2005 року № 800 «Про встановлення коефіцієнту функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки» офіційно не оприлюднювалося через засоби масової інформації в зв'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Отже, рішення Калуської міської ради № 800 від 29.09.2005 року, яким затверджено коефіцієнт грошової нормативної оцінки землі, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не набрало чинності в силу ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», так як не було опубліковане.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відхилити.

2.Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

А.О. Рибченко