Ухвала суду № 44456529, 26.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/46138/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Муравйов О.В. Рибченко А.О.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 р.

у справі № 810/2195/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»

до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода» (далі - позивач, ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода») звернулось до суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області (далі - відповідач, Миронівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0003852201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 р. скасувати в частинні відмови в задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Миронівською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 20 листопада 2013 року, за результатами якої складено акт від 25 листопада 2013 року № 189/22-011/32967502.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного декларування і валютного контролю».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2013 року № 0003852201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. та від 29 листопада 2013 року № 0003862201 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 22 809,60 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Тобто, виходячи з вищевказаної норми закону, проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення.

Постановою Національному банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності 19 листопада 2012 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Отже, 90-денний строк розрахунків поширюється на експортні операції починаючи з 19 листопада 2012 року.

Якщо оформлення митної декларації (підписання актів або інших документів, що засвідчують виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності) за експортними операціями або платежі (виставлення векселя на користь постачальників продукції, робіт, послуг, що імпортуються) за імпортними операціями відбувалися до 19 листопада 2012 року, то на розрахунки за вказаними експортними, імпортними операціями поширюється 180-денний строк розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з компанією ООО «G-M 2013» (Грузія) зовнішньоекономічний експортний контракт від 10 червня 2013 року №05/ГР (далі - Контракт-1), що є за своїм змістом договором купівлі-продажу. Об'єктом цього контракту є кондитерські вироби в асортименті та відповідно до специфікацій щодо кожної партії товару.

На виконання умов Контракту-1 позивач експортував за межі України на користь нерезидента - компанії ООО «G-M 2013» товар на загальну суму 54 225, 57 доларів США або 433 424,98 грн. згідно ввізних митних декларацій від 27 червня 2013 року № 201350 на суму 27 204,30 доларів США та № 201324 на суму 27 021,27 доларів США.

В періоді з 01 жовтня 2012 року по 20 листопад 2013 року від компанії ООО «G-M 2013» надійшла валютна виручка у сумі 27 189, 30 доларів США на розподільчий валютний рахунок №26038010003120 з подальшим зарахуванням 10 вересня 2013 року на поточний валютний рахунок №26005010003120 в ПАТ «УніКредитБанк».

Враховуючи вартість товару за умовами Контракту-1 та перераховану покупцем суму, у позивача виникла дебіторська заборгованість в сумі 27 021, 27 доларів США, що було позивачем відображено у бухгалтерській звітності по рахунку 36.2 - «Розрахунки з іноземними покупцями».

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України та НБУ від 12 грудня 1998 року №1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» банк ПАТ «УніКредітБанк» - інформував відповідача листом-повідомленням від 07 жовтня 2013 року №5948/ІІІ про факт ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки по Контракту-1 за експортною операцією, здійсненою 27 червня 2013 року.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Судами встановлено, що позивачем 25 жовтня 2013 року, тобто на 90 день після подачі експортних митних декларацій 27 червня 2013 року було подано до господарського суду позовну заяву про стягнення з компанії ООО «G-M 2013» заборгованості по Контракту-1 в розмірі 27 021, 27 доларів США. За даним позовом було відкрито провадження у справі 31 жовтня 2013 року.

Отже, нарахування пені за порушення строків розрахунків за Контрактом-1 було зупинено з моменту порушення провадження у господарській справі за позовом ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» до ООО «G-M 2013» - 31 жовтня 2013 року.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 22 березня 2011 року № 07/Н з нерезидентом ООО «Торговый дом Си Эн Ай бейкерс» (Росія) (далі - Контракт-2), що є за своїм змістом договором купівлі-продажу. Об'єктом цього контракту є кондитерські вироби в асортименті та відповідно до специфікацій щодо кожної партії товару. Загальна вартість контракту складає 200 000 000,00 рос. рублів.

На виконання Контракту-2 в періоді з 01 жовтня 2012 року по 20 листопада 2013 року позивач експортував на користь ООО «Торговый дом Си Эн Ай бейкерс» кондитерські вироби на загальну суму 608 617,81 російських рублів згідно з вивізною вантажно-митною декларацією від 31 січня 2013 року № 197577.

За вказаний період від ООО «Торговый дом Си Эн Ай бейкерс» до позивача надійшла валютна виручка у сумі 1 225 119,77 російських рублів на розподільчий валютний рахунок №26038010003120 з подальшим зарахуванням на поточний валютний рахунок № 26005010003120 в ПАТ «УніКредитБанк».

Враховуючи вартість товару та перераховану покупцем суму, у позивача виникла дебіторська заборгованість в сумі 617 288, 26 рос. рублів, що було відображено позивачем у бухгалтерській звітності по рахунку 36.2 - «Розрахунки з іноземними покупцями».

З матеріалів справи вбачається, що валютна виручка по експортній операції від 28 вересня 2012 року за митною декларацією №197264, надійшла на поточний рахунок підприємства в повному обсязі, але з порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, сума заборгованості на яку нараховується пеня становить - 786,30 рос. рублів, а 180-денний строк зарахування валютної виручки у сумі 786,30 російських рублів на рахунок підприємства закінчився - 27 березня 2013 року.

Валютна виручка по експортній операції від 31 січня 2013 року за митною декларацією №197577, надійшла на поточний рахунок підприємства не в повному обсязі, в результаті чого також порушено вимоги цього Закону та п.3 Постанови правління НБУ №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті».

Так, сума заборгованості на яку нараховується пеня становить - 786,30 рос. рублів. 90-денний строк зарахування валютної виручки у сумі 786,30 рос. рублів на рахунок підприємства закінчився - 01 травня 2013 року.

Також слід зазначити, що уповноважений банк ПАТ «УніКредитБанк» інформував податковий орган листом-повідомленням від 08 квітня 2013 року №1983/111 про факт ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки по Контракту-2 за експортною операцією, здійсненою 28 вересня 2012 року, та згідно листом-повідомленням від 06 червня 2013 року №3179/111 - про факт ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки по Контракту-2 за експортною операцією, здійсненою 31 січня 2013 року.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки(вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податковим органом обґрунтовано зроблено висновки щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» в частині порушення строків проведення розрахунків у іноземній валюті.

В частині задоволення позову ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» сторонами рішення першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

А.О. Рибченко