Ухвала суду № 44456325, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/800/6878/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,

представник позивача Сказко Ю. А.

представник відповідача Келим Д. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - ДП "Державний НД та ПВІ "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ") в якому просить стягнути заборгованість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року позовні вимоги ДПІ у Печерському районі задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року апеляційну скаргу ДП "Державний НД та ПВІ "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДП "Державний НД та ПВІ "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву ДПІ у Печерському районі без розгляду або закрити провадження.

ДПІ у Печерському районі подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДП "Державний НД та ПВІ "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

На час розгляду справи у відповідача обліковується не погашений податковий борг перед державним бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі - 2216547,28 грн. Зазначений податковий борг виник у зв'язку із самостійним декларуванням податкових зобов'язань за період з 30.12.2013 року по 03.10.2014 року та їх несплатою у встановлений законом строк.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що протягом 2014 року, на підставі пп. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України позивачу нараховано пеню на загальну суму 92020,47 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнаються податковим боргом платника податків.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 цього Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно п. 42.2 ст. 42 цього Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вищезазначених норм, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 08.01.2014 року №5-15, яка вручена відповідачу згідно рекомендованого повідомлення про вручення 14.01.2014 року.

Згідно пп. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 цього Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що наявність вказаної суми заборгованості відповідача підтверджується довідкою про заборгованість від 10.10.2014 року №7708/9/26-55-25-01 та обліковими картками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності.

Згідно п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДПІ у Печерському районі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров