Ухвала суду № 44456192, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ К/800/49377/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Касьян О. П., Кацило Н. М. Українська Т. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 рокуу справі№ 808/6977/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Мотор Січ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року у справі № 808/6977/13-а в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року апеляційну скаргу ПАТ «Мотор Січ» задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року у справі № 808/6977/13-а скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 01.04.2013 року № 0000112500, № 0000142500, № 0000152500, № 0000132500, № 0000122500.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 4-5, 82 Господарського кодексу України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, п. 85.4 ст. 85, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.8 ст. 187, п. п. 198.2, 198.3. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. ст. 5, 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 25.01.1998 року, ст. 25 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, Порядок обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року № 1247, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі оскаржену постанову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Мотор Січ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2012 року при взаємовідносинах з нерезидентом «КТР EXPORTS PTE LTD», Сінгапур, яким надавались агентські послуги з пошуку нерезидентів-покупців товару (робіт, послуг) виробництва позивача, складено акт № 132/25-0/14307794 від 15.03.2013 року, яким зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 1 183 224,00 грн.; п. 187.8 ст. 187, п. п. 198.2, 198.3 ст.198, п. п. 200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року на 130 018,00 грн.; п. 187.8 ст. 187, п. п. 198.2, 198.3 ст. 198, п.п.200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на 130 018,00 грн.; ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки грошові кошти в загальній сумі 632 982,84 дол. США (5 018 464,21 грн.) згідно із договором № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006 року з нерезидентом «КТР EXPORTS PTE LTD», Сінгапур, за послуги, які фактично не були надані, не надійшли у законодавчо встановлений строк.

На підставі акта перевірки 01.04.2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000112500, яким зобов'язано повернути завищену за червень 2011 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 130 018,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1,00 грн.;

- № 0000142500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції на 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000152500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 1 255 243,00 грн. (в т.ч. 1 183 224,00 грн. за основним платежем, 72 019,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000132500, яким фактично встановлено добровільну відмову позивача від отримання суми заниження бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 130 018,00 грн., тому зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- № 0000122500, яким нараховано суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 040 104,40 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено господарські відносини з компанією «КТР EXPORTS PTE LTD», Сінгапур, за договором № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006 року (з додатками та доповненнями). Такі висновки місцевого адміністративного суду ґрунтуються на відповіді компетентного органу республіки Сінгапур № B/49/UKRA/EXCH/12/123(424) від 21.09.2012 року на спеціальний запит начальника Головного управління податкової міліції ДПС України № 9787/5/07-0619 від 19.07.2012 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки спірні правовідносини підтверджені первинними документами, а надані податковим органом відповіді не є належними доказами нереальності договору між платником з компанією «КТР EXPORTS PTE LTD».

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що договором від 24.01.2006 року, укладеним між ПАТ «Мотор Січ» (принципалом) та «КТР EXPORTS PTE LTD», Сінгапур (агентом) № 1323/658-Е06-003-SG702, передбачений обов'язок компанії «КТР EXPORTS PTE LTD» сприяти позивачеві в укладанні контрактів на поставку та ремонт двигунів виробництва ПAT «Мотор Січ» та забезпечувати організацію та проведення переговорів, надавати інформацію кон'юнктурного, технічного та правового характеру. Жодним пунктом договору не передбачений ані обов'язок, ані право агента приймати безпосередню участь в самих переговорах, чи виступати від імені позивача при вирішенні питань та підписанні угод з кінцевими замовниками товарів та послуг.

Відповідно до умов договору № 1323/658-Е06-003SG702 нерезидент виконував функції агента, що полягали в наданні певної комерційної інформації та сприянні процесам збуту продукції. Агенту виплачувалась винагорода лише за наслідками виконання замовлень та отримання оплати від покупця, з яким ПАТ «Мотор Січ» уклало угоди завдяки інформації, отриманої від компанії - агента. Розмір винагороди встановлювався у додатках до агентської угоди, що оформлювались після виконання підприємством послуг з ремонту авіаційної техніки та поставки продукції замовникові.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що виконання умов цього договору підтверджується первинними документами.

Відображення зазначених господарських операцій в обліку підприємства здійснюється у відповідності зі змістом робіт, що зазначені в договорі та первинних документах, та згідно із вимогами податкового законодавства з питань оподаткування прибутку підприємств та П(С)БУ 16 «Витрати» у складі витрат на збут продукції.

Факт надання агентських послуг сторони підтвердили при складанні додаткових угод та актів виконаних робіт, які відповідають вимогам діючого законодавства складені належним чином, містять всі необхідні реквізити первинних документів та є дійсними на сьогоднішній день, оскільки їх недійсність не встановлена судом. Акти виконаних робіт, як первинний документ, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення - за результатом робіт, виконаних сторонами за договорами.

На думку податкового органу, взаємовідносини позивача з компанією «КТР EXPORTS PTE LTD», Сінгапур, за укладеним договором № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006 року (з додатками та доповненнями), предметом якого є надання послуг та сприяння при продажу продукції та послуг товариства, не носять реальний характер, оскільки з відповіді компетентного органу республіки Сінгапур № B/49/UKRA/EXCH/12/123(424) від 21.09.2012 на спеціальний запит начальника Головного управління податкової міліції ДПС України № 9787/5/07-0619 від 19.07.2012 року, вбачається, що компанія «КТР EXPORTS PTE LTD» стверджує, що не підписувала та не виконувала агентський договір № 1323/658-Е06-003-SG702, не підписувала й не діяла в якості агента в рамках іншого контракту № 1323/658-Е10-250-KR410(FTD) від 22.07.2008 року між компанією LG INTERNATIONAL CORP.LG та ПАТ «Мотор Січ»; копії контрактів у даної компанії відсутні; директор не підписував й не скріпляв печаткою дані контракти, на підтвердження чого до відповіді надано зразок підписів акціонерів і зразок відбитку печатки.

Також у відповіді зазначено, що компанія «КТР EXPORTS PTE LTD» одержувала грошові перекази від ПАТ «Мотор Січ» від імені одного з довгострокових клієнтів, чия копія паспорту додана до відповіді. Платежі надходили на банківський рахунок «КТР EXPORTS PTE LTD», копії переказів також надано до відповіді.

Суд першої інстанції виходив з того, що договір № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006 року та всі вище перелічені додатки до нього підписані директором компанії «КТР EXPORTS PTE LTD» паном Банкалом (Bancal), проте, повного імені директора не вказано, а відповідно до вищевказаної відповіді компетентного органу Республіки Сінгапур така особа відсутня в складі акціонерів (засновників) та керівників компанії.

Суд першої інстанції з посиланням на положення ст. 3 Конвенції, узгоджену конференцією з міжнародного приватного права 05.10.1961 року, ст. 5, ч. ч. 1, 2 ст. 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (ETS 127), яка узгоджена Радою Європи 25.01.1988 року, ч. 1 ст. 25 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 26.01.2007 року зазначено, що відповідь, яка надана Національною податковою службою Кореї № ІІ-2010-К-72 від 21.12.2010 року на спеціальний запит начальника Управління міжнародних зв'язків ДПА України є необхідним і достатнім доказом, який доводить правомірність висновків податкового органу.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковими.

Посилання суду першої інстанції на ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка узгоджена Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права 05.10.1961 року та ст. 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яка узгоджена Радою Європи 25.01.1988 року є безпідставним, оскільки до вказаних Конвенцій Сінгапур не приєднувався.

Також підлягають відхиленню доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 26.01.2007 року відповідь Національної податкової служби Кореї № ІІ-2010-К-72 від 21.12.2010 року на спеціальний запит начальника Управління міжнародних зв'язків ДПА України, згідно з яким компанія LG INTERNATIONAL CORP. укладала з ПАТ «Мотор Січ» договір № 1323/658-Е08-185- KR410 від 22.07.2008 року без посередників та відповіді з боку Сінгапуру - помічника комісару відділу розслідувань та експертної криміналістики № B/49/UKRA/EXCH/12/123(424) від 21.09.2012 року на спеціальний запит начальника Головного управління податкової міліції ДПС України № 9787/5/07-0619 від 19.07.2012 року, як компетентного органу республіки Сінгапур, спростовують твердження позивача щодо фактичного виконання спірного договору.

Проте, судом першої не враховано, що згідно із ст. 3 вказаної Угоди компетентним органом з боку України є Міністр фінансів України або його повноважний представник, з боку Сінгапуру є Міністр фінансів або його повноважний представник.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів наявності повноважень у осіб, які підписали вказаний вище запит та відповідь на нього на виконання вимог ст.ст. 3, 25 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Апеляційним судом правомірно відхилено посилання суду першої інстанції на Порядок обміну податковою інформацією за спеціальними запитами з компетентними органами іноземних держав, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 1247 від 30.11.2012 року, адже він не регулює питання форми надання відповіді органом іноземної держави, а регламентує порядок внутрішньодержавного обігу документів.

Враховуючи положення ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України вказані відповіді не є допустимими доказами відсутності фактичного виконання спірного договору.

Твердження суду першої інстанції про відмінність підписів пана Банкала та відбитку печатки підприємства на агентському договорі й додатках до договору від зразків підписів засновників та зразку печатки підприємства, які наведені в додатках до відповіді компетентного органу Сінгапуру є необґрунтованими, оскільки в разі сумніву в ідентичності підпису суд був не позбавлений можливості скористатися правом, визначеним в ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те. що доводи відповідача про порушення товариством п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 187.8 ст. 187, п. п. 198.2, 198.3 ст.198, п. п. 200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, 198.2, 198.3 ст. 198, п.п.200.1, 200.3, абз. «а» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» спростовується матеріалами справи, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000112500, № 0000152500, № 0000132500, № 0000122500 від 01.04.2013 року підлягають скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення № 0000142500, яке прийняте відповідно до абз. 1, 2 п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України також підлягає скасуванню, оскільки відповідач не довів, що ним вимагались такі документи, а з акта перевірки вбачається, що доповнення № 1, № 2, додаток № 3 від 23.03.2009 року до доповнення № 1 до договору з «КТР EXPORTS PTE LTD» № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006 року, використані з документів, що надавались позивачем до матеріалів позапланової документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року й валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по з 30.05.2011 року при господарських взаємовідносинах з нерезидентами LG INTERNATIONAL CORP.LG, Корея, та «КТР EXPORTS PTE LTD», Сінгапур, тобто документи, які вимагав відповідач, вже були у нього в наявності.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання господарських операцій зі спірним контрагентом викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року у справі № 808/6977/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак