Ухвала суду № 44456040, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/800/60349/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі № 804/12139/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), в якому просила визнати протиправними дії ДПІ по проведенню документальної невиїзної перевірки за результатами якої складено Акт № 296/17-2/НОМЕР_1 від 01 лютого 2013 року (далі - Акт).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ДПІ направлено ФОП ОСОБА_1 запит № 1209/10/17-2 від 21 січня 2013 року про надання інформації та її документального підтвердження, без зазначення підстав його надання передбачених пунктом 73.3 статті 73 Податкового Кодексу України.

Оскільки за даним запитом інформація позивачем надана не була, податковим органом 01 лютого 2013 року, проведена документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Матадор" за жовтень - грудень 2011року, лютий - жовтень 2012 року, за результатами якої складено Акт.

Задовольняючи позовні вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналогічні вимоги мітить в статті 77 ПК України щодо проведення документальних планових перевірок.

Аналізуючи наведені норми та враховуючи, що відповідачем не доведено факт прийняття відповідного наказу та направлення його позивачу, колегія суддів погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про порушення податковим органом порядку проведення перевірки та відсутності підстав у її проведенні.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі № 804/12139/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: