Рішення № 44451917, 25.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/3270/14 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.

Провадження № 22-ц/783/3214/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А.,Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів, -

встановила:

у листопаді 2014 року (з уточненням вимог в лютому 2015 р.) позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про зміну розміру аліментів, покликаючись на те, що згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області від 31.10.2011 р. з нього стягуються аліменти в розмірі 800 грн. на утримання дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 28.10.2011 р. до досягнення дитиною повноліття, однак сума аліментів в розмірі 800 грн. є недостатньою для нормального матеріального забезпечення дитини та її виховання. Зазначає, що відповідач офіційно працює закордоном, в Республіці Польща, має високий заробіток, а тому, спроможний сплачувати більшу суму аліментів. З огляду на наведені обставини, просила постановити рішення, яким стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від доходу ОСОБА_2 до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04 березня 2015 року вищевказаний позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів та постановлено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 аліменти на дитину - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 24.11.2014 року до повноліття дитини.

Припинено нарахування та стягнення аліментів за рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 31.10.2011 року за № 2-1358/11 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 аліменти на дитину - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 гривень щомісячно.

В решті вимог відмовлено та вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, зокрема, апелянт зазначає, що суд незаконно змінив розмір аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів по заяві позивачки, яка всупереч нормам ЦПК змінила підставу та предмет позову. Крім того, апелянт зазначає, що ? частина від доходів відповідача становить 163,16 злотих, що по курсу НБУ станом на 16.04.2015 року становить 934 грн. 90 коп., що у, свою чергу, становить більшу половину від мінімального розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6-ти до 18-ти років та те, що суд змінив розмір аліментів з часу подання позову, а не з часу набранням рішення суду законної сили.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу на підтримання апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 31.10.2011 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на неповнолітню дочку сторін - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 28.10.2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.20).

Згідно довідки Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. № 4-ліцей» № 195 від 5.01.2015 р., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у 4 класі Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. № 4-ліцей» (а.с.45).

Відповідно до трудового договору № А\1 укладеного 1.11.2014 р., ОСОБА_2 працює у Республіці Польща, опікуном та його базовий оклад становить 840 злотих (а.с.47).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Оскільки, з урахуванням змісту ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, відтак у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

В своїй постанові від 05 лютого 2014 року (справа № 143 цс 13) Верховний суд України зазначив, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до ст. 3607 Цивільного процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

В позові про стягнення аліментів предметом позову є стягнення певних платежів з відповідача, тобто аліментів, а підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).

Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду України, який зазначав, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

Відтак, з урахуванням викладеного, аналіз позову позивачки, зміст позову, який відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу про здійснення зміни розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів, що є конкретним способом захисту права, зазначене не свідчить про зміну позивачем підстави та предмету позову, на що наголошує апелянт, а тому не можна розглядати як порушення норм ЦПК.

В той же час суд зазначив в частині другій резолютивної частини рішення про необхідність зміну розміру аліментів з 24.11.2014 року, тобто з часу подання позивачкою позову, що є невірним.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. у новому розмірі аліменти виплачуються від дня набрання рішенням законної сили.

А відтак, рішення суду в цій частині підлягає до зміни із зазначенням часу зміни розміру аліментів не з часу подання позову, а часом набрання рішенням законної сили, що є датою винесення апеляційним судом цього рішення - 25.05.2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 4 березня 2015 року змінити. В другому абзаці резолютивної частини рішення замість слів та цифр «з 24.11.2014 року» замінити словами «з часу набрання рішенням законної сили».

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.