Рішення № 44451911, 25.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/803/14 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/3166/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:58

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А.. Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: позивача ОСОБА_3, представника Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області - Зубрицької М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватної агрофірми «Нива» (далі ПА «Нива»), треті особи - Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, Управління пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, про звільнення майна з-під арешту, визнання права власності, за зустрічним позовом Приватної агрофірми «Нива» до ОСОБА_3, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області,про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

встановила:

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2014 року первинний позов задоволено.

Звільнено з-під арешту телятник (А-1) площею 750,9 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, накладеного відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області в рамках здійснення виконавчих проваджень № 32163802 та № 41377391, а також інших виконавчих проваджень боржником в яких є Приватна агрофірма «Нива».

Визнано за ОСОБА_3 право власності на телятник (А-1) площею 750,9 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено та вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила ПА «Нива», просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені вимог ОСОБА_3, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду прийняте в порушення норм матеріального та процесуального права, судом не повно з'ясовані усі фактичні обставини, що мають значення для справи. Так, зокрема, апелянт зазначає, що суд не звернув уваги, що договір був укладений з ОСОБА_3, а кошти всі за договором та витратами, пов'язаними з цим договором оплачував ПП ОСОБА_3 Крім того, апелянт посилається на те, що вартість телятника згідно висновку оцінки від 23.05.2005 р. становила 65 993,20 грн., а продаж вчинено за 35 200 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, представника Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області - Зубрицької М.Б. на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

В березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд звільнити з-під арешту телятник (А-1) площею 750,9 кв .м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, який накладений відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області в рамках здійснення виконавчих проваджень № 32163802; 41377391, а також інших виконавчих проваджень, боржником в яких є ПА «Нива» та визнати за ним право власності на зазначений телятник. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 липня 2005 року він з участю брокера-суб'єкта підприємницької діяльності на Прикарпатській універсальній товарній біржі за Договором купівлі-продажу нерухомості на аукціоні придбав у ПА «Нива», від імені якої діяла суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5, приміщення телятник (А-1) площею 750,9 кв. м., що знаходиться за вказаною вище адресою.

Посилаючись на те, що внаслідок арешту порушено його право власності, а останнє заперечується ПА «Нива», просив задовольнити його вимоги.

В квітні 2014 року ПА «Нива» звернулась із зустрічним позовом та просила визнати вищевказаний договір купівлі-продажу приміщення телятника недійсним. На обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що: договір був укладений з ОСОБА_3, а кошти всі за договором та витратами, пов'язаними з цим договором, оплачував ПП ОСОБА_3; продаж приміщення був вчинений за ціною, яка була нижчою, ніж дійсна вартість спірного приміщення на час реалізації.

Частинами 1, 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Встановлено, що на виконанні у державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області Зубрицької М.Б. перебуває зведене виконавче провадження (№ ЄДРВП 41377391) по виконанню виконавчих листів Львівського окружного адміністративного суду про стягнення з ПА «Нива» на користь управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області заборгованості по сплаті обов'язкових платежів в розмірі 166 539 грн. 94 коп. (а.с.68-71).

В межах виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно ПА «Нива» - приміщення телятника загальною площею 750,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та який згідно свідоцтва про право власності від 20.07.2005р. належить ПА «Нива», з метою подальшої його реалізації на прилюдних торгах для погашення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 6 від 27.08.76 (з наступними змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Проте, при розгляді справи про виключення майна з-під арешту вказаних роз'яснень Пленуму районний суд не врахував, а відтак, задовольнивши вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на спірне приміщення телятника та виключення його з-під арешту, тим самим вирішив питання про права та обов'язки Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, який не був відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 26 ЦПК особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їхні представники.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві (ст. 26 ЦПК).

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК).

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб'єкти цивільних правовідносин, які беруть участь у справі на боці однієї зі сторін з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів (ст. 35 ЦПК).

Виходячи з матеріально-правового спору та вирішення судом вимоги щодо визнання за ОСОБА_3 права власності на спірне приміщення телятника та виключення його з-під арешту суд тим самим вирішив питання про права та обов'язки Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, але в той же час Управління Пенсійного фонду не брало участі у справі як відповідач, а процесуальне його становище було як третя особа, що не заявляє самостійних вимог.

Згідно зі ст. 35 ЦПК України, треті особи за своїм процесуальним становищем не є суб'єктами матеріально-правових відносин, не користуються правами сторін і не несуть їх обов'язки.

Оскільки апеляційний суд, відповідно до норм ЦПК України, позбавлений скасовувати рішення районного суду з направленням справи на новий розгляд та не наділений правом скасовувати рішення, після чого залучивши третю особу з переведенням її в процесуальне становище сторони до участі у справі, вирішити спір як суд першої інстанції, то за таких обставин рішення районного суду підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Зазначене рішення апеляційного суду не позбавляє сторони на пред'явлення нового позову із залученням до участі у справі Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі в якості відповідача.

Оскільки у задоволені вимог ОСОБА_3 відмовлено, відтак рішення суду в частині стягнення з ПА «Нива» на користь ОСОБА_3 судових витрат підлягає теж до скасування з ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у задоволені цієї вимоги.

Що стосується зустрічного позову, то колегія суддів погоджується з висновком районного суду що підстав для визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу із-за підстав, зазначених позивачем немає.

Стаття 215 ЦК установлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК.

Статтею 203 ЦК передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Тобто правочин є недійсним, якщо він укладений з порушенням вимог закону.

Відповідно до ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Уклавши спірний договір купівлі-продажу сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, є письмові докази такої домовленості, відбулося повне виконання договору щодо ціни та порядку оплати, набуття власності на об'єкт купівлі-продажу.

Статтею 334 ЦК України (в редакції, чинній на час вчинення договору купівлі-продажу) було передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2014 року в частині задоволення вимог ОСОБА_3 та в частині стягнення з Приватної агрофірми «Нива» на користь ОСОБА_3 352 грн. судового збору, скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.