Рішення № 44451712, 25.05.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2259/15-ц

пр.№ 2/464/847/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

25.05.2015 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Борачка М.В.

при секретарі Гаврилишин О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 1000грн. та 1000грн. моральної шкоди, стягнути з відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» матеріальну шкоду в розмірі 5033,20грн., моральну шкоду в розмірі 5000грн., пеню в розмірі 744,64грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.05.2014 року на вул.Зеленій в м.Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля марки «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням про ДТП (Європротоколом). Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, його автомобілю завдано технічні пошкодження. Цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», у зв'язку з чим позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, станом на 16.04.2015 року він не отримав ні письмового повідомлення, ні страхового відшкодування.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача подав заяву, в якій просить розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були належно повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому згідно ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 22.1 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що 13.05.2014 року на вул.Зеленій в м.Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля марки «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача позовом ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілям завдано технічних пошкоджень.

З матеріалів справи вбачається, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується підписаними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.05.2014 року.

Як вбачається з полісу № АС/8576721 від 29.11.2013 року, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в межах суми 50000грн. за шкоду заподіяну майну, вказаним полісом передбачена франшиза в розмірі 1000 грн.

Згідно з ст.36.1 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 14.05.2014 року звернувся до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 01.07.2014 року із заявою про виплату страхового відшкодування, однак таке не було виплачено відповідачем.

Листом №215-ц від 30.01.2015 року ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» повідомила позивача, що розмір страхового відшкодування за винятком франшизи становить 5033,20грн., що стверджується також розрахунком №1157-14. Франшиза складає 1000грн.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», то з такої слід стягнути 5033,20 грн. страхового відшкодування.

У відповідності до ст.12 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно ст.36.6 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Враховуючи, що особою, відповідальною за завдані збитки є відповідач ОСОБА_2, а відтак позовна вимога щодо стягнення з нього 1000 грн. франшизи є підставною та підлягає задоволенню, оскільки саме такий розмір франшизи встановлений полісом № АС/8576721 від 29.11.2013 року.

Згідно з ст.36.2 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

У відповідності до ст.36.5 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.08.2014 року по 20.02.2015 року в розмірі 744,64грн.

Згідно з матеріалами справи, позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування 01.07.2014 року. Відтак, період прострочення виплати страхового відшкодування складає з 30.09.2014 року (90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування) по 20.02.2015 року.

Облікова ставки в період з 30.09.2014 року по 12.11.2014 року становить 12,5% річних, в період з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року - 14% річних, а в період з 06.02.2015 року по 20.02.2015 року - 19,5% річних.

За один день розмір пені в період з 30.09.2014 р. по 12.11.2014 р. становить 3,45 грн. (5033,20 х 2 х 12,5 / 365 / 100), в період з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року. - 3,86 грн. (5033,20 х 2 х 14 / 365 / 100), а в період з 06.02.2015 року по 20.02.2015 року. - 5,38 грн. (5033,20 х 2 х 19,5/ 365 / 100).

Кількість днів прострочення в період з 30.09.2014 року по 12.11.2014 р. становить 44; в період з 13.11.2014 року по 05.02.2015 р. - 85; а в період 3 06.02.2015 р. по 20.02.2015 р. - 15.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивача слід стягнути пеню за період з 30.09.2014 року по 20.02.2015 року в розмірі 560,60 грн. ((44 х 3,45) +(85 х 3,86) + (15 х 5,38)).

Згідно з ст.26-1 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно з ст.27.3 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Виходячи з даних положень закону, моральна шкода відшкодовується страховиком потерпілому лише у випадках заподіяння останньому ушкодження здоров'я або його смерті, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»). Така може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Проте позивачем, всупереч вказаних вимог, не подано суду жодних доказів, які б свідчили про заподіяння йому моральної шкоди, а тому в позовній вимозі про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 106,65грн. судового збору та з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 19,06грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 5033,20грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пеню в розмірі 560,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 106,65грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19,06грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий Борачок М.В.