Постанова № 44447366, 27.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 р. Справа № 814/2583/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського управління юстиції Миколаївської області Недвіги Олени В'ячеславівни, реєстраційної служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського управління юстиції Миколаївської області Недвіги О.В., реєстраційної служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про (з урахуванням уточнень):

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області Недвіги О.В. №15180354 від 15.08.2014 року;

- зобов'язання державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області Недвігу О.В. видати свідоцтво про право власності на приміщення № 16, 17, 18, загальною площею 30,7 кв. м., які є вбудованими й утворились внаслідок виділення зі складу об'єкта по АДРЕСА_1 (на першому поверсі в Літ. А-5).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що спірне рішення прийнято з порушенням норм ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 10 Закону України «Про державну службу», оскільки державний реєстратор вимагав від позивача подання додаткових документів (згода співвласників, в якій визначається розміри часток кожного з них у спільному майні), що не передбачено законодавством України, а також передав державному реєстратору Марченко В.О. його заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 22.07.2014 року за реєстраційним номером 7481285, без відповідного на це наказу.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

22.07.2014 року позивач звернувся до Ленінського відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на нежитловий об'єкт нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, що складається з трьох приміщень №16, 17, 18, загальною площею 30,7 кв.м. До цієї заяви позивачем було додано технічний паспорт, договір дарування №226 від 31.01.2014, витяг про зміну та надання адрес №148 від 28.02.2014 року, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно №17201266 від 31.01.2014, документи, що підтверджують внесення плати за надання витягу, державного мита, копії документів, що посвідчують особи заявника та уповноваженої особи.

07.08.2014 року державним реєстратором ОСОБА_4 прийнято рішення №14981561 про зупинення розгляду зазначеної заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, а саме письмової згоди всіх співвласників, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Оскільки позивач не надав зазначені у наведеному вище рішенні про зупинення розгляду заяви документи, державним реєстратором Недвігою О.В. 15.08.2014 року прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень за №15180354.

Головний спеціаліст Центрального відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Недвіга О.В. згідно наказу Головного управління юстиції у Миколаївській області №3836/03 від 05.08.2014 року у період з 06.08.14 по 08.08.14 р. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.

З метою недопущення порушення строків розгляду заяв, які знаходились на розгляді у головного спеціаліста Недвіги О.В., реєстраційні справи, зокрема, й заяву позивача, було надано для відпрацювання головному спеціалісту цього ж відділу Марченку В.О.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що подання письмової згоди всіх співвласників, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат», прямо передбачено п.58 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, а оскільки позивачем не було надано такої згоди, то рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідає ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та є правомірним. Також, суд першої інстанції виходив з того, що в питанні передачі справи позивача до іншого державного реєстратора державний реєстратор Недвига О.В. діяла у відповідності до посадової інструкції.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.08.2014 №15180354 (а.с.10) ґрунтується на рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2014 року №14981561 (а.с.11), яке, в свою чергу обґрунтовано п.58 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Відповідно до п.58 цього Порядку №868, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає:

- технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна;

- документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва проводиться на об'єкт нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів і перебуває у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат». При цьому право спільної власності на виділений об'єкт нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, не припиняється.

Таким чином, необхідність подання письмової згоди всіх співвласників виникає при сукупності двох умов: 1 - об'єкт, що реєструється, складається з двох або більше об'єктів; 2 - об'єкт, що реєструється, перебуває у спільній власності.

Відповідно, у разі прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав на підставі абзацу 2 п.58 Порядку №868 (у зв'язку з неподанням заявником письмової згоди співвласників) в цьому рішенні державним реєстратором має бути обґрунтована наявність вказаної сукупності двох умов.

В рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2014 року №14981561 (а.с.11) державним реєстратором не доведено, що об'єкт, що реєструється (нежитловий об'єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_1, який складається з трьох приміщень №16, 17, 18, загальною площею 30,7 кв.м.) складається з двох або більше об'єктів.

Колегія суддів звертає увагу, що та обставина, що нежитловий об'єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_1, за реєстрацією права на який звернувся позивач, складається з трьох приміщень №16, 17, 18, не є підставою для ствердження, що цей об'єкт складається з двох або більше об'єктів, аналогічно тому як не має підстав стверджувати, що трикімнатна квартира складається з кількох об'єктів. Отже, для обґрунтованості рішення від 07.08.2014 року №14981561 державний реєстратор, спираючись на відомості технічного паспорту, який був в його розпорядженні, повинен був довести, що нежитловий об'єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_1, який складається з трьох приміщень №16, 17, 18, не є одним об'єктом нерухомого майна, однак цього зроблено не було, ні під час прийняття рішень про зупинення розгляду заяви та про відмову в державній реєстрації, ні під час розгляду справи.

Разом з тим, згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №148 від 28 лютого 2014 року (а.с.9), об'єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_1, який складається з трьох приміщень №16, 17, 18, загальною площею 30,7 кв.м., є одним об'єктом нерухомого майна.

Таким чином, правомірність рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2014 року №14981561 не доведена, відповідно, не доведена правомірність похідного від нього оскаржуваного рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.08.2014 №15180354, у зв'язку з чим це рішення належить визнати протиправним і скасувати, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

З приводу вимог позивача про зобов'язання державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області Недвіги О.В. видати свідоцтво про право власності на приміщення № 16, 17, 18, загальною площею 30,7 кв. м., які є вбудованими й утворились внаслідок виділення зі складу об'єкта по АДРЕСА_1 (на першому поверсі в Літ. А-5), колегія суддів зазначає наступне.

Розгляд заяви позивача було необґрунтовано зупинено, однак не було завершено, оскільки не вбачається, що державним реєстратором вчинено всі відповідні дії (перевірки), передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які передують державній реєстрації. Тобто, наразі неможливо встановити, чи не існує інших підстав для відмови у державній реєстрації, крім тієї необґрунтованої, що була покладена в основу оскарженого рішення.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що встановлення натепер зобов'язання видати позивачу свідоцтво про право власності було б передчасним.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області продовжити розгляд заяви позивача та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, враховуючи, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2014 року №14981561 є чинним, оскільки позивач його не оскаржував, а оскаржив похідне від нього рішення (про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.08.2014 №15180354), але чинність рішення про зупинення розгляду заяви перешкоджає здійснити продовження її розгляду, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст. 11 КАС України та скасувати також і зазначене рішення (про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2014 року №14981561).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та необхідність їх часткового задоволення.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_5 до державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського управління юстиції Миколаївської області Недвіги Олени В'ячеславівни, реєстраційної служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області Недвіги О.В. №15180354 від 15.08.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області Марченко В.О. від 07.08.2014 року №14981561 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зобов'язати реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області продовжити розгляд заяви представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про реєстрацію прав власності на нежитловий об'єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_1, який складається з трьох приміщень №16, 17, 18, загальною площею 30,7 кв.м. та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: Д.В. Запорожан