Ухвала суду № 44447176, 18.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 р. Справа № 876/7568/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Бєлкіній Н.І.,

за участі представника апелянта: Пирву А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. у справі № 813/2672/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Роздільський керамічний завод» звернулося в суд з позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005021520 від 30.12.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. у справі № 813/2672/14 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «Роздільський керамічний завод» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ «Роздільський керамічний завод» задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.04.2013 року податковим органом за наслідками проведеної перевірки, оформленої актом від 12.04.2013 року № 129/2200/33182883, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212200, яким ПрАТ "Роздільський керамічний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 391856,00 грн., в тому числі основного платежу - 313485,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 78371,00 грн.

Сума податку на прибуток, вказана в зазначеному податковому повідомленні-рішенні в розмірі 391856,00 грн., стала узгодженою 06.05.2013 року, що не заперечувалася сторонами спору.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.12.2013 року Миколаївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області проведено перевірку ПрАТ "Роздільський керамічний завод" з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток.

В ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату (1 день затримки) узгодженої суми самостійно визначеного податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 191383,96 грн., що є порушенням п. 57.1 ст. 57 ПК України, про що складено акт № 239/1500/33182883 від 19.12.2013 року.

Судом встановлено, що 30.12.2013року, на підставі акту № 239/1500/33182883 від 19.12.2013 року, Миколаївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0005021520, яким за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 191383,96 грн. платника зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем податок на прибуток у сумі 19384,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, скарги позивача - залишені без задоволення.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно положень п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати сумі грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема із зворотного боку облікової картки з податку на прибуток ПрАТ "Роздільський керамічний завод" вбачається, що позивач станом на 06.05.2014 року мав переплату з податку на прибуток в сумі 122101,40 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 06.05.2013 року стало узгодженим грошове зобов'язання з податку на прибуток, визначене ПрАТ "Роздільський керамічний завод" податковим повідомленням-рішенням № 0000212200 в розмірі 391856,00 грн., в тому числі основного платежу - 313485,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 78371,00 грн.

Таким чином, частина узгодженого грошового зобов'язання, що залишилась непогашеною у відповідний строк після зарахування переплати станом на 06.05.2013 року, становила 191384,00 грн. (313485,00 - 122101,40 = 191383,00).

Як підтверджено платіжним дорученням № 464 від 07.05.2013 року платником податків було сплачено в рахунок податкового боргу, що виник в зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток, 181856,00 грн., а платіжним дорученням № 460 від 07.05.2013 року - ще 30000,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що 07.05.2013 року позивачем погашено борг з податку на прибуток, що виник з основного платежу, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000212200 від 26.04.2013 року.

Поруч із цим, не спростованим залишається той факт, що таке погашення боргу відбулось на 1 календарний день пізніше, ніж це передбачено п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відтак, з урахуванням наведеного та норм п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що податковим органом вірно визначено суму штрафу з податку на прибуток, яку повинно сплатити ПрАТ "Роздільський керамічний завод" за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж) в розмірі 19138,40 грн. (10% від 191383,96 грн.).

Щодо посилання апелянта на незаконність внесення Миколаївською ОДПІ листами від 923/10/13-21-15-02-21/149 від 06.02.2014 року та 923/10/13-21-15-02-21/150 від 06.02.2014 року до акта перевірки № 239/1500/33182883 від 19.12.2013 року та до податкового повідомлення-рішення від 30.12.2013 року № 0005021520 змін в частині норм Податкового кодексу України, які були порушені платником податків шляхом доповнення словами та цифрами "п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України", колегія суддів зазначає, що хоча таке (податкове повідомлення-рішення) і містить окремі дефекти, вони не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

В такому разі рішення контролюючого органу про застосування штрафу слідрозцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Що ж стосується встановленого в акті перевірки № 239/1500/33182883 від 19.12.2013 року факту порушення позивачем строків сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 20,00 грн., то таке ПрАТ "Роздільський керамічний завод" не заперечувалось, а, отже, не було і предметом дослідження в судовому засіданні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім цього, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючий орган, при застосуванні податковими повідомленнями-рішеннями штрафу в сумі 19 138,00 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток, діяв на підставі та в межах повноважень, наданих чинним законодавством України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Миколаївської ОДПІ Львівської області № 0005021520 від 30.12.2013 року, а відтак судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог ПАТ «Роздільський керамічний завод» відмовлено правильно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги ПАТ «Роздільський керамічний завод» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. у справі № 813/2672/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

С.М.Кузьмич

Повний текст ухвали складений 22.05.2015 року.