Постанова № 44447156, 25.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 9104/179192/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2012 року в справі за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулося в суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000860804/22092 від 08.11.2011 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на формування податкового кредиту липня 2011 року сум ПДВ сплачених сплачених у вартості придбаних у контрагентів товарів (послуг). Податковим органом не проводилось дослідження факту поставки продукції. Висновки про нікчемність господарських операцій відповідач зробив без аналізу первинних бухгалтерських документів. Дії податкового органу суперечать Наказу ДПА України № 984 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДП «Львівський бронетанковий завод» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на аналізі розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, виявлених за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ на рівні ДПА України.

Підприємством сплачено вартість товару з ПДВ та сформовано податковий кредит липня 2011 року на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 55 КАС України, судом проведено заміну відповідача у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Львові на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками у м. Львові МГУ Міндоходів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою держаною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові у період з 20.09.2011 року по 19.10.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Львівський бронетанковий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1 п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України,а саме, відсутність доказів перевезення (транспортування) товарів від постачальників, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року в розмірі 162824 грн та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2768058,74 грн, а також завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року у розмірі 531020 грн.

При цьому в акті перевірки зроблено висновки про нікчемність угод з посиланням на п. 1,2 ст. 215, ст.203, 216, 228 Цивільного кодексу України, з ТОВ «Львів-Авто», ТОВ «Драмторг», ТОВ «ОЛТО», ТОВ «Джипіем. Східно-Українська промислова група», ПП «Вольта», ТОВ «Метал Холдинг Львів», ПП НВП «Енерго-Ефект», ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», ПП «Гарантспецбуд», ТОВ «Оріон ЛТД», ПП «Елтехніка», які мають ознаки сумнівності, оскільки відсутні докази фактичної їх можливості здійснювати підприємницьку діяльність.

За результатами перевірки, оформленої актом № 1245/08-04/07985602 від 26.10.2011 року, відповідачем 08.11.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000860804/22092, яким зменшено підприємству розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість на 2930882,74 грн.

ДП "Львівський бронетанковий завод" не погодилось з фактичними та правовими підставами, за яких винесено податкове повідомлення-рішення та оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що первинні документи по господарських операціях позивача з контрагентами ТОВ «Львів-Авто», ТОВ «Драмторг», ТОВ «ОЛТО», ТОВ «Джипіем. Східно-Українська промислова група», ПП «Вольта», ТОВ «Метал Холдинг Львів», ПП НВП «Енерго-Ефект», ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», ПП «Гарантспецбуд», ТОВ «Оріон ЛТД», ПП «Елтехніка» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому це свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Між тим, такий висновок суду першої інстанції є невірним, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, є суперечливим та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до п.75.1.2 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010, № 984 (далі Порядок) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 5.2 розділу ІІ Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що за результатами опрацювання додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та проведеного аналізу розшифровок податкових зобов»язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, виявлених за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість на рівні ДПА України, встановлено наявність у додатках 5 до Декларації з ПДВ контрагентів-постачальників ДП "Львівський бронетанковий завод": ТОВ «Львів-Авто», ТОВ «Драмторг», ТОВ «ОЛТО», ТОВ «Джипіем. Східно-Українська промислова група», ПП «Вольта», ТОВ «Метал Холдинг Львів», ПП НВП «Енерго-Ефект», ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», ПП «Гарантспецбуд», ТОВ «Оріон ЛТД», ПП «Елтехніка» підприємств-постачальників з ознаками сумнівності, що може свідчити про те, що дані підприємства безпідставно формують податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов»язань. Таким чином, не доведена реальність здійснення господарських операцій, тобто угоди з вище переліченими підприємствами носять фіктивний характер.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, чи обставини, через які вони не зазначено, чим порушено п. 5.2 Порядку.

Із змісту того ж акту перевірки судом встановлено, що відповідачем не досліджувались самі господарські операції, які стали підставою виписки податкових накладних та подальшого формування на їх підставі податкового кредиту.

Натомість із долучених позивачем до матеріалів справи доказів судом встановлено:

Протягом 2011 року ДП "Львівський бронетанковий завод" здійснювало господарські операції щодо купівлі товару з ТОВ «Львів-Авто», ТОВ «Драмторг», ТОВ «ОЛТО», ТОВ «Джипіем. Східно-Українська промислова група», ПП «Вольта», ТОВ «Метал Холдинг Львів», ПП НВП «Енерго-Ефект», ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», ПП «Гарантспецбуд», ТОВ «Оріон ЛТД», ПП «Елтехніка».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій стверджується первинними документами, а саме: податкових накладних №№ 23, 24, 44, 45, 46 від 27.07.2011 року, № 8 від 25.07.2011 року, № 66, 67 від 25.06.2011 року, № 13, 14 від 22.06.2011 року, № 868 від 28.07.2011 року, № 643, 641,32, 30, 31, 20, 8 від 21.07.2011 року, № 19 від 15.07.2011 року, № 9, 10 від 25.07.2011 року, № 3, 4, 5, 6, 7 від 20.07.2011 року, № 71 від 08.07.2011 року, № 3 від 26.07.2011 року, № 1 01.07.2011 року виданих позивачу ПП «Елтехніка», ТОВ «Оріон»ЛТД, ПП «Гарантспецбуд», ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», ПП «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ЕФЕКТ», ТОВ «Метал Холдинг Львів»», ПП «Вольта», ТОВ «ДЖИПІЕМ.Східно-Українська промислова група», ТОВ фірма «ОЛТО», ТОВ «Драмторг», ТОВ «Львів-авто»;

видаткових накладних № 44, 45, 46 від 27.07.2011 року, № 40, 39, 38, 36 від 29.07.2011 року, № 31 від 26.07.2011 року, № РН-0011903, № РН-0011903 від 28.07.2011 року, № РН-0011596, № РН-0011579 від 25.07.2011 року, № РН-0011416 від 21.07.2011 року, № 26/07-1 від 26.07.2011 року, № 40719, № 407191 від 04.07.2011 року, № 23, 24 від 27.07.2011 року, № 71 від 08.07.2011 року, № РН-0000006, № 1107-213, № 1107-212,№ 1107-211 від 21.07.2011 року, № РН-080601 від 08.06.2011 року, № РН-310502 від 30.06.2011 року, виданих ТОВ «Оріон»ЛТД, ТОВ фірма «ОЛТО», ТОВ «Метал Холдинг Львів», ПП «Вольта»,ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», ПП «Елтехніка», ТОВ «Драмторг», ТОВ «ДЖИПІЕМ.Східно-Українська промислова група», ПП «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ЕФЕКТ»;

платіжних доручень № 946 від 04.07.2011 року, № 1110, № 1108, № 1107 від 20.07.2011 року, № 1166 від 25.07.2011 року;

податкових накладних № 19 від 15.07.2011 року, № 20 від 21.07.2011 року виданих ТОВ «ДЖИПІЕМ.Східно-Українська промислова група» позивачу, платіжних доручень № 1053 від 15.07.2011 року, № 1239 від 01.08.2011 року, № 1436 від 23.08.2011 року, картки № 45197 складського обліку матеріалів, Акту № 21 від 29.07.2011 року прийому-передачі основних засобів, інвентарної карточки № 45197 обліку основних засобів;

договору поставки товару від 10.01.2012 року укладеного між ТОВ «Оріон»ЛТД (як постачальником) та позивачем (як покупцем), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця за його замовленням інструменти, найменування та кількість якого зазначається у Специфікаціях, що додаються до договору та стають його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору;

специфікації № 16, 17, 18 до вищевказаного договору; видаткових накладних виданих позивачу його контрагентом ТОВ «Оріон»; карток складського обліку матеріалів;

видаткових накладних № 31 від 26.07.2011 року, № 36, 38, 39, 40 від 29.07.2011 року, виданих позивачу його контрагентом ТОВ фірма «ОЛТО»;

карток № 4559, 2936, 2905, 3614, 3609, 3618, 3625, складського обліку матеріалів;

договору № 20/04 від 20.04.2011 року, укладеного між позивачем (як покупцем) та ТОВ «ДЖИПІЕМ.Східно-Українська промислова група»(як постачальником), згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах договору прес гідравлічний 250-600-2Э б/у, 1991 року випуску;

видаткової накладної № РН-0000006 від 21.07.2011 року виданої позивачу його контрагентом ТОВ «ДЖИПІЕМ.Східно-Українська промислова група»; картки № 45197 складського обліку матеріалу; акту № 21 від 29.07.2011 року прийому-передачі основних засобів;

інвентарної картки № 45197 обліку основних засобів; платіжного доручення № 1053 від 15.07.2011 року; договору підряду № 173 від 04.07.2011 року укладеного між позивачем (як замовником) та ПП «Гарантспецбуд»(як підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується виконати для замовника роботи з влаштування покриття з бетонних фігурних елементів мощення (ФЕМ) на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 73, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти і оплатити матеріали, виконані роботи і надані послуги;

додатку № 1 від 15.07.2011 року до договору № 173 від 04.07.2011 року;

договірної ціни (Поточний ремонт тротуару, що здійснюється у 2011 році), складеної на поточних цінах станом на 06.07.2011 року між позивачем (як замовником) та ПП «Гарантспецбуд» (як підрядником);

локального кошторису № 7-1-1 на загально будівельні роботи (ремонт тротуари), складеної в поточних цінах станом на 06.07.2011 року;

підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 7-1-1 на загально будівельні роботи; Розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 7-1-1 на загальнобудівельні роботи;

відомості трудомісткості і заробітної плати до об'єктного кошторису № 7-1; Договірної ціни на Поточний ремонт тротуару, що здійснюється у 2011 році, складеного між позивачем (як замовником) та ПП «Гарантспецбуд» (як підрядником);

зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (поточний ремонт тротуару), складеного в поточних цінах станом на 06.07.2011 року, між позивачем (як замовником) та ПП «Гарантспецбуд» (як підрядником);

підсумкової відомості ресурсів за серпень 2011 року;

розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 7-1-1 на загально будівні роботи (поточний ремонт тротуару);

довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за серпень 2011 року, за формою № КБ-3, складеною між представниками позивача (як замовника) та ПП «Гарантспецбуд» (генпідрядником);

актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, форми № КБ-2в (вид робіт - поточний ремонт тротуарів), складеного між представниками позивача (як замовника) та ПП «Гарантспецбуд» (генпідрядником);

договору поставки № 240501 від 24.05.2011 року, укладеного між ПП «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ЕФЕКТ» (як постачальником) та позивачем (як покупцем), згідно якого постачальник зобов'язується постачати у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах цього договору;

видаткових накладних № РН-080601 від 08.06.2011 року, № РН-310502 від 30.06.2011 року, виданої позивачу його контрагентом ПП «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ЕФЕКТ»;

картки № 4539, № 6172 складського обліку матеріалів; договору поставки № 1106/11 від 04.05.2011 року, укладеного між позивачем (як покупцем) та ПП «Вольта» (як постачальником);

специфікації виробів, що постачаються постачальником покупцю (додатки №№ 1, 2 до вказаного договору), видаткової накладної № 1107-211, № 1107-212, № 1107-213 від 21.07.2011 року виданої ПП «Вольта»позивачу;

карток складського обліку матеріалів; видаткових накладних виданих позивачу ТОВ «Драмторг», ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», карток складського обліку матеріалів;

договору поставки № 197 від 01.07.2011 року укладеного між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Львів-Авто»(як постачальником);

видаткової накладної, виданої позивачу ТОВ «Львів-Авто»; картки складського обліку матеріалів; договору купівлі-продажу № 091/11 від 14.03.2011 року, укладеного між ТОВ «Метал Холдинг Львів» (як продавцем) та позивачем (як покупцем), згідно якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість відповідно до умов цього договору;

специфікації договору; видаткових накладних, виданих позивачу ТОВ «Метал Холдинг Львів»;

карток складського обліку матеріалів; договору поставки товару від 11.04.2011 року укладеного між ПП «Елтехніка» (як постачальником) та позивачем (як покупцем), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця за його замовленням інструменти, найменування та кількість якого зазначається у Специфікаціях, що додаються до договору та стають його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;

специфікації №№ 1, 2, 3, 4 як додатки до вказаного договору; видаткової накладної № 23 від 27.07.2011 року виданої позивачу ТОВ «Елтехніка»;

карток складського обліку матеріалів.

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, у судовому порядку недійними не визнавались. Так, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.

Одночасно пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.

Податкові зобов'язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1. ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2. ст. 200 цього ж Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3. ст. 200 цього ж Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 цього ж Кодексу, Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Таким чином, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

З матеріалів справи видно, що позивачем було укладено ряд правочинів з закупівлі ТМЦ, призначених для використання в господарській діяльності підприємства, суми з податку на додану вартість за якими було в подальшому включено до податкового кредиту, а згодом, після проведення розрахунків з контрагентами, заявлено до бюджетного відшкодування, відповідно до вимог ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідачем ні в акті перевірки, ні в процесі розгляду справи не було висловлено зауважень до оформлення вищезгаданих первинних документів.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Підсумовуючи викладене необхідно повторитись та вказати, що в акті перевірки № 1245/08-04/07985602 від 26.10.2011 року зроблено аналіз автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ на рівні ДПА України позивача з контрагентами, але висновок містить, на погляд перевіряючих, неправомірно сформований податковий кредит на суму 162824 грн., тобто відповідачем не було проведено дослідження факту товарності операцій, суми ПДВ по яких було заявлено до бюджетного відшкодування за липень місяць 2011 року.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому податковим органом безпідставно зменшено податковий кредит за липень місяць 2011 року в розмірі 162824 грн.

Щодо від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 2768058,74 грн, то таке значення складається із завищеного від'ємного значення за попередні періоди встановленого в ході проведення податкових перевірок та завищеного від'ємного значення за поточний податковий період.

Тобто залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) на суму 2768058,74 грн утворився за наростаючим підсумком, в тому числі за наслідками проведення податкових перевірок позивача за попередні періоди, що підтверджується актами № 927/08-04/07985602 від 12.08.2012 року та № 1064/08-04/07985602 від 19.09.2011 року документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на розрахунковий рахунок за травень та червень 2011 року та прийнятими за їх наслідками податковими повідомленнями - рішеннями № 0000580804/16615 від 22.08.2011 року, № 0000690804/19127 від 30.09.2011 року, які на час прийняття оскаржуваного рішення були чинними.

Зважаючи на приписи ст.162 КАС України апеляційний суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000860804/22092 від 08.11.2011 року винесене Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові, в частині зменшення податкового кредиту липень за 2011 року на 162824 грн. необхідно визнати протиправним та скасувати.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід також узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у п.110 рішення від 23 липня 2002 року в справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

В решті судового рішення, як зазначалося вище, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2012 року у справі №2а-2966/12/1370 та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000860804/22092 від 08.11.2011 року винесене Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в частині зменшення податкового кредиту за липень 2011 року на суму 162824 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 26.05.2015р.