Ухвала суду № 44447006, 27.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18033/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури Волинської області про: визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України №1436к від 23.10.2014 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Волинської області; поновлення на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Волинської області; стягнення з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.10.2014 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015 року зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили розглянути апеляційну скаргу на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі діяв на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України, яким передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суд першої інстанції дійшов такого висновку з огляду на те, що 10.02.2015 року постановлено ухвалу про звернення на підставі ч.5 ст.9 КАС України, до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, а саме: ч.3 ст.1, п.8 ч.1 ст.3, п.2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" положенням ст.8, ч.2 ст.19, ст.21, ч.ч.2, 3 ст.22, ч.ч.2, 3 ст.24, ч.1 ст.38, ч.1 ст.43, ст.58, ч.2 ст.61, ст.62, ч.1 ст.64 Конституції України в їх системному взаємозв'язку.

Окрім того, судом першої інстанції вірно встановлено, та не спростовано апелянтом, що в провадженні Конституційного суду України перебуває справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч.3, 6 ст.1, ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.3, п.2 ч.5 ст.5, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".

У зв'язку з наведеним, та з урахуванням складності застосування вищевказаних норм судом правомірно зупинено провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.

Крім іншого, суд першої інстанції вірно посилається на положення п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" якими передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.

Обгрунтовуючи причини, в зв'язку з якими апелянт вважає оскаржуване рішення суду неправомірним, останній вказує на те, що суд першої інстанції здійснив посилання на встановлення факту звернення народних депутатів України з конституційним поданням, при цьому в резолютивній частині зупинення провадження мотивоване власним зверненням до Верховного Суду України.

Проте, колегія суддів не вбачає протиріччя, оскільки і звернення народних депутатів і ухвала суду від 10 лютого 2015 року, стосується тотожних питань застосування окремих положень Закону України «Про очищення влади», на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, а тому критично оцінює вказані доводи апелянта, оскільки вони не спростовують необхідності зупинення провадження у справі до вирішення вказаних питань Конституційним Судом України.

Також колегія суддів зазначає, що висновки Конституційного Суду України за результатом розгляду вказаних питань матимуть важливе значення для винесення об'єктивного, законного та неупередженого рішення в даній справі, а тому вимоги апелянта не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності зупинення провадження у справі.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 10.02.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.