Ухвала суду № 44446825, 25.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/188/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Хімофарм пласт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07 липня 2014 року №006482201, №0006512201, №006472201,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07 липня 2014 року №006482201, №0006512201, №006472201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Хімофарм пласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Летавіца» за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року та ТОВ «Гатіора» за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року; за наслідками перевірки складено акт від 18.06.2014 року №339/10-06-22-01/36597025.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013 року на загальну суму 73864,00 грн, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 року на 50024,00 грн; п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9, пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 122696,00 грн, у тому числі за 2012 рік - 52525,00 грн, за 2013 рік - 70171,00 грн.

В обґрунтування вказаних порушень контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Летавіца» та ТОВ «Гатіора», оскільки до перевірки не надані документи, які підтверджують якість товару та сертифікати походження товару, які підтверджують транспортування товару; акти здачі - прийняття робіт, що надані на підтвердження виконання умов договору, не містять інформації щодо затрачених людино/годин та машино/годин; відсутній звіт про виконану роботу. Окрім цього, в акті зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що серед інших товариств ТОВ «Гатіора» та ТОВ «Летавіца» мають ознаки фіктивності; службові особи вказаних юридичних осіб надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту через використання рахунків, за участю службових осіб АТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Реал Банк» (проводилося незаконне обготівкування грошових коштів). Також, зазначено, що вказані юридичні особи були повторно створені з метою прикриття незаконної діяльності у період 2011-2013 року.

07.07.2014 року відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0006482201, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50024,00 грн по декларації за листопад 2012 року;

- №0006512201, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 92330,00 грн, у тому числі за основним платежем 73864,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 18466,00 грн;

- №0006472201, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 153370,00 грн, у тому числі за основним платежем 122696,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 30674,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Київській області та до Державної фіскальної служби України, проте рішеннями останніх скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення - рішення - без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентам, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (замовник) та ТОВ «Летавіца» (виконавець) укладено договір від 01 листопада 2012 року №54, відповідно до якого останній бере на себе зобов'язання на термін дії цього договору (до 15 грудня 2012 року) виконати послуги по обробці плівки - розвантаження/навантаження, сортування, маркування, пакування, пакетування, перемотка та формування партій з плівки ПВХ згідно з вимогами замовника.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 01.11.2012 року, від 02.11.2012 року, від 03.11.2012 року, відповідно до яких позивач отримав послуги з обробки плівки ПВХ, та відповідні податкові накладні від 01.11.2012 року №998, від 02.11.2012 року №999, від 03.11.2012 року №1000.

Також, аналогічного змісту з ТОВ «Летавіца» був укладений договір від 24.11.2012 року №55 на підтвердження виконання умов якого позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2012 року, від 28.11.2012 року, від 29.11.2012 року, податкові накладні від 27.11.2012 року №1001, від 28.11.2012 року №1002, від 29.11.2012 року №1003.

Окрім цього, також тотожного змісту договори були укладені з ТОВ «Гатіора», а саме:

- від 04.01.2013 року №416, на підтвердження умов виконання якого позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 04.01.2013 року, від 05.01.2013 року, від 06.01.2013 року, та відповідні податкові накладні від 04.01.2013 року №1278, від 05.01.2013 року №1279, від 06.01.2013 року №1280;

- від 22.01.2013 року №417, на підтвердження умов виконання якого позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22.01.2013 року, від 23.01.2013 року, від 24.01.2013 року, та відповідні податкові накладні від 22.01.2013 року №1281, від 23.01.2013 року №1282, від 24.01.2013 року №1283;

- від 26.01.2013 року №418, на підтвердження умов виконання якого позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 26.01.2013 року, від 27.01.2013 року, від 28.01.2013 року, та відповідні податкові накладні від 26.01.2013 року №1284, від 27.01.2013 року №1285, від 28.01.2013 року №1286.

На підтвердження подальшої реалізації обробленої плівки позивачем надано договір від 21 червня 2010 року № Т/10, відповідно до якого позивачем було проданий вказаний товар ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»; на виконання умов вказаного договору позивачем надані рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні.

Перевезення товару від позивача до ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» здійснювалося товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Контур» на підставі усного договору з позивачем; на підтвердження його виконання позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкові накладні; товарно - транспортні накладні; на підтвердження факту розрахунку за наданий позивачем ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» товар позивачем надано копії виписок по рахунку у банку.

Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів було витребувано у позивача штатний розпис ПП «Хімофарм пласт» станом на листопад 2012 року та січень 2013 року; письмові пояснення щодо здійснення обробки плівки ПВХ до листопада 2012 року та після січня 2013 року.

На вимогу колегії суддів, позивачем були надані: штатний розпис за 2012 та 2013 рік, згідно якого на ПП «Хімофарм пласт» наявна 1 штатна одиниця - директор, що свідчить про неможливість виконання робіт по обробці плівки; письмові пояснення щодо мети придбання послуг по обробці плівки; договори з ТОВ «Летавіца» від 01 серпня 2012 року №51, від 24 серпня 2012 року №52, від 03 вересня 2012 року №53, з ТОВ «Бізнес - Консультант» від 25 жовтня 2011 року №2510, від 04 січня 2012 року №101, від 20 березня 2012 року №110, від 20.04.2012 року №117, від 20 травня 2012 року №215, виписки по рахунку у банку, згідно яких позивач придбавав аналогічні послуги до укладення спірних правочинів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагенти позивача не були припинені та були платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкових повідомлень - рішень від 07 липня 2014 року №006482201, №0006512201, №006472201.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 29.04.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.