Ухвала суду № 44446581, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/20769/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

за участю:

представника відповідача: Горобець К.М.

представників позивача: Косякіна Р.В., Кащенко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодіпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі №804/20769/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодіпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 року ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення від 19.11.2014р. №0004872201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2544654,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 19.11.2014р. №0027981703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, на 2706,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків відповідача щодо заниження доходу з огляду на непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Гонорій», ТОВ «Раміра Люкс» та ТОВ «Плавт Сервіс». Позивач зазначає, що за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально, а тому підстави вважати, що кошти, які надійшли від вказаних контрагентів, є безповоротною фінансовою допомогою - відсутні. Також позивач зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо заниження податку на доходи фізичних осіб. Позивач зазначає, що підприємство мало господарські відносини з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, у зв'язку з чим відсутній обов'язок утримувати податок на доходи у джерела виплати. Крім того, позивач посилається на протиправність і необґрунтованість висновків про не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з суми коштів, отриманих працівниками під звіт, внаслідок наявності документального підтвердження витрачених працівниками позивача коштів на поштові послуги пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004872201 від 19.11.2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0027981703 від 19.11.2014р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ в Амур-Нижньодіпровському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині визначення валових доходів, що призвело до заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток, та в частині визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, що призвело до заниження такого податку.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 11.09.2014р. по 22.10.2014р. повноважними особами ДПІ в Амур-Нижньодіпровському районі м.Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ТОВ «СМЦ Елвас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено Акт №2984/04-61-22-1/36296513 від 29.10.2014р. (т.1 а.с.105-204) (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ «СМЦ Елвас»:

- п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п. 137.10 ст.137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходу, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 1696436,00 грн., а саме у 3 кварталі 2012р. на суму 83133,00 грн., у 4 кварталі 2012р. на суму 160991,00 грн., у 2013р. на суму 1452312,00 грн.;

- п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України підприємство не відобразило в податкових розрахунках за формою - 1ДФ за ІІІ кв. 2012р. виплату доходу фізичній особі - підприємцю, за ІІ кв. 2013р. виплату фізичній особі по договору оренди;

- п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.176.2 ст.176, з урахуванням п.п.170.1.2 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб в період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р. в сумі 420,00 грн.;

- п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.9.1 пп.170.9.2 п. 107.9 ст. 107 Податкового кодексу України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб у період з 01.04.2012р. по 31.12.2011р. у сумі 836,81 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №244/30-00/00186536 від 29.10.2014р. в Амур-Нижньодіпровському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014р.:

№0004872201, яким ТОВ «СМЦ Елвас» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2544654,00грн., в тому числі 1696436грн. за основним платежем та 848218грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.242);

№0027981703, яким ТОВ «СМЦ Елвас» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами на загальну суму 2706,02грн., в тому числі 1256,82грн. за основним платежем та 1449,20грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.243).

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення рішення №0004872201 від 19.11.2014р., яким ТОВ «СМЦ Елвас» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2544654,00грн.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з приводу продажу металопродукції наступним підприємствам - ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Гонорій», ТОВ «Раміра Люкс» та ТОВ «Плавт Сервіс».

В Акті перевірки ДПІ вказує, що вказані підприємства не мали можливості отримувати продукцію від ТОВ «СМЦ Елвас», з огляду на те, що вказані контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, а тому відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності. З цих підстав, податковий орган зробив висновок, що задекларовані контрагентами показники не відповідають дійсності, а діяльність контрагентів не спричиняє реального настання правових наслідків та направлена на отримання економічної вигоди третім особам.

У зв'язку з викладеним, ДПІ в Акті перевірки зроблено висновки, що зазначені операції між позивачем з продажу ТМЦ в адресу покупців не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «СМЦ Елвас» або реалізовано продукцію невстановленій особі. Кошти, які надійшли на рахунки ТОВ «СМЦ Елвас» від ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Гонорій», ТОВ «Раміра Люкс» та ТОВ «Плавт Сервіс» згідно платіжних доручень є безповоротною фінансовою допомогою.

З цих підстав, посилаючись на пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п.135.5 ст.135, п. 137.10 ст.137 ПК України, ДПІ вказує на заниження ТОВ «СМЦ Елвас» доходу на суму 8806236,04грн.

Надаючи правову оцінку таким висновкам податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.135.5 ст.135 ПК України, в редакції чинній на час здійснення спірних господарських операцій, інші доходи включають:

вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України);

суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (пп..135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України)

Відповідно до п.137.10 ст.137 ПК України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пп..14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Отже, з урахуванням законодавчо визначеного поняття «безповоротна фінансова допомога» та приймаючи до уваги ті обставини, які описані в Акті перевірки щодо взаємовідносин позивача з зазначеними суб'єктами підприємницької діяльності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків ДПІ щодо заниження позивачем доходу у зв'язку з порушенням вимог пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України.

Разом з тим, з огляду на позицію відповідача щодо нереальності господарських операцій, суд першої інстанції дослідив, на підставі наявних в матеріалах справи первинних документів, господарські операції на предмет їх реальності або нереальності.

Так, суд першої інстанції було встановлено, що 07.08.2012 року між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та ТОВ «Гонорій» укладено договір поставки №116 (т.2 а.с. 19-24), на виконання умов якого позивачем поставлено ТОВ «Гонорій» товар (металопрокат).

26.04.2013 року між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та ТОВ «Гонорій» укладено договір поставки №112 (т.2 а.с. 35-37), на виконання умов якого позивачем поставлено ТОВ «Гонорій» товар (металопрокат).

Господарські операції за вказаними договорами підтверджені, зокрема, видатковими накладними; довіреностями та товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.56-104). За наслідками проведених господарських операцій ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» на адресу ТОВ «Гонорій» були виписані податкові накладні (т.2 а.с. 105-137).

Зауважень щодо оформлення вказаних документів, Акт перевірки, а так само і апеляційна скарга, не містять.

Оплата за отриманий товар в сумі 1253900,25 грн. проведена ТОВ «Гонорій» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату та банківських виписок (т.2 а.с. 138-179).

В Акті перевірки знайшов своє відображення факт отримання позивачем коштів.

23.08.2013 року між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та ТОВ «Раміра Люкс» укладено договір поставки №250 (т.2 а.с. 220-223), на виконання умов якого позивачем поставлено ТОВ «Раміра Люкс» товар (металопрокат).

Господарські операції за вказаними договорами підтверджені, зокрема, видатковими накладними (т.3 а.с. 17-51); довіреностями (т.3 а.с. 52-66) та товарно-транспортними накладними (т.3 а.с. 67-139). За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» на адресу ТОВ «Раміра Люкс» були виписані податкові накладні (т.3 а.с. 140-207).

Зауважень щодо оформлення вказаних документів, Акт перевірки, а так само і апеляційна скарга, не містять.

Оплата за отриманий товар в сумі 6650000,00грн. проведена ТОВ «Раміра Люкс» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату та банківських виписок (т.3 а.с. 208-251, т.4 а.с. 1-22).

В Акті перевірки знайшов своє відображення факт отримання позивачем коштів.

18.09.2012 року між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та ТОВ «Плавт Сервіс» укладено договір поставки №241 (т.4 а.с. 74-79), 05.02.2013 року між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та ТОВ «Плавт Сервіс» укладено договір поставки №59 (т.4 а.с. 92-94). На виконання умов вищезазначених договорів позивачем поставлено ТОВ «Плавт Сервіс» товар (металопрокат), що підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними (т.4 а.с. 113-129); довіреностями (т.4 а.с. 130-143); та товарно-транспортними накладними (т.4 а.с. 144-160). За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» на адресу ТОВ «Плавт Сервіс» були виписані податкові накладні (т.4 а.с. 161-179).

Зауважень щодо оформлення вказаних документів, Акт перевірки, а так само і апеляційна скарга, не містять.

Оплата за отриманий товар в сумі 571089,98 грн. проведена ТОВ «Плавт Сервіс» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату та банківських виписок (т.4 а.с. 180-217).

В Акті перевірки знайшов своє відображення факт отримання позивачем коштів.

28.03.2012 року між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та ТОВ «Конект-Плюс» укладено договір поставки №79 (т.5 а.с. 14-20), на виконання умов якого позивачем поставлено ТОВ «Конект-Плюс» товар (металопрокат). Господарські операції підтверджені, зокрема, видатковими накладними (т.5 а.с. 32-34); довіреностями (т.5 а.с. 35-37); та товарно-транспортними накладними (т.5 а.с. 38-40). За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» на адресу ТОВ «Конект-Плюс» були виписані податкові накладні (т.5 а.с. 41-45).

Зауважень щодо оформлення вказаних документів, Акт перевірки, а так само і апеляційна скарга, не містять.

Оплата за отриманий товар в сумі 373098,58грн. проведена ТОВ «Конект-Плюс» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату та банківських виписок (т.5 а.с. 46-54).

В Акті перевірки знайшов своє відображення факт отримання позивачем коштів.

Наявними в матеріалах справи документами також підтверджується наявність виробничих можливостей ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» виконання договорів поставок з ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Гонорій», ТОВ «Раміра Люкс» та ТОВ «Плавт Сервіс», а саме згідно довідок АА №901327797 від 25.11.2010р., АА №694755 від 15.11.2012р. та АА №901139 від 25.10.2013р., основним видом діяльності ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» за КВЕД є оптова торгівля металами та металевими рудами» (код КВЕД - 46.72) та загальні механічні операції (код КВЕД - 28.52.0).

01.01.2012р. між ТОВ «Торговий дім «Елвас» (орендодавець) та ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №6 (т.1 а.с. 245-248), згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Курсанта Скоробогатька, 5 в м.Дніпропетровськ, площею 2000 кв.м. для здійснення виробничо-господарчої діяльності.

Актом приймання - передачі від 01.01.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення №6 (т.1 а.с. 249) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Курсанта Скоробогатька, 5 в м.Дніпропетровськ, площею 2000 кв.м., вартістю 5000000,00 грн.

01.01.2012р. між ТОВ «Торговий дім «Елвас» (орендодавець) та ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» (орендар) укладено договір оренди обладнання №15 (т.2 а.с. 1-3), згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти, у строкове платне користування обладнання (кран мостовий електричний двоблочний г/п 12 тн., проліт 30,0 м., висота підйому 8м, режим роботи 5К та кран електричний опорний одно блочний г/п 8 тн.).

Актом приймання - передачі від 01.01.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення №15 (т.2 а.с. 4) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування обладнання (кран мостовий електричний двоблочний г/п 12 тн., проліт 30,0 м., висота підйому 8м, режим роботи 5К та кран електричний опорний одно блочний г/п 8 тн.), вартістю 720000,00 грн.

30.11.2012р. між ТОВ «Торговий дім «Елвас» (орендодавець) та ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» (орендар) укладено договір оренди обладнання №117 (т.2 а.с. 6-8), згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти, у строкове платне користування обладнання (кран мостовий одноблочний опорний в/п 10 тн., для прольоту 30000 мм., з використанням комплектуючих фірми Демаг та кран мостовий одноблочний опорний в/п 10 тн., для прольоту 10500 мм., з використанням комплектуючих фірми Демаг).

Актом приймання - передачі від 01.12.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення №117 (т.2 а.с. 10) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування обладнання (кран мостовий одноблочний опорний в/п 10 тн., для прольоту 30000 мм., з використанням комплектуючих фірми Демаг та кран мостовий одноблочний опорний в/п 10 тн., для прольоту 10500 мм., з використанням комплектуючих фірми Демаг), вартістю 926200,00 грн.

01.04.2013р. між ТОВ «Торговий дім «Елвас» (орендодавець) та ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» (орендар) укладено договір оренди обладнання №90 (т.2 а.с. 11-14), згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти, у строкове платне користування обладнання (перелік якого наведено у п.1.2 договору).

Актом приймання - передачі від 01.04.2013р. до договору оренди нежитлового приміщення №90 (т.2 а.с. 15) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування обладнання (перелік якого наведено у п.1.2 договору).

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області надано ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №105.11.12-51.52.2 від 11.02.2011р. (т.2 а.с. 17), згідно якого надано дозвіл виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме:

- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- стропальні роботи;

- обслуговування механічних та автоматичних ліній, та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: підіймальних споруд (кран мостовий електричний, 2006 р.в., зав. №25533 та кран мостовий електричний, 2009 р.в., зав. №455), за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Курсанта Скоробогатька, 5.

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області надано ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №0120.13.12 від 11.02.2013р. (т.2 а.с. 18), згідно якого надано дозвіл експлуатувати вантажопідіймальні крани - крани мостові електричні однобалочні, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Курсанта Скоробогатька, 5.

Вказані обставини були встановлені судом першої інстанції та, з огляду на доводи апеляційної скарги, не спростовані відповідачем. Фактично, як вбачається з Акту перевірки, висновки про нереальність господарських операцій здійснені податковим органом з огляду на те, що контрагенти не знаходяться за юридичною адресою. Проте, з огляду на вимоги податкового законодавства, господарські операції встановлюються на підставі первинних документів. При цьому, усі первинні документи були в розпорядженні перевіряючих.

У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується фактичне виконання ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» зобов'язань за договорами поставки з контрагентами ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Гонорій», ТОВ «Раміра Люкс» та ТОВ «Плавт Сервіс», а відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) зазначених господарських операцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0004872201 від 19.11.2014р.

Щодо податкового повідомлення рішення №0027981703 від 19.11.2014р., яким ТОВ «СМЦ Елвас» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами на загальну суму 2706,02грн.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на наступному.

По-перше, ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» орендувало у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за договором №1/04-13 від 01.04.2013р., період дії - 2 місяця, нежитлове приміщення площею 16,00 кв.м., орендна плата за місяць - 1400,00 грн.

Враховуючи той факт, що фізична особа ОСОБА_4 зареєстрована підприємцем 15.04.2013р. (Свідоцтво серії АБ №523461 від 15.04.2013р.), а договір суборенди укладений 01.04.2013р., вважається, що договір укладений з фізичною особою.

З цих підстав, податковий орган зробив висновок, що в порушення пп.168.1.1, п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 з урахуванням пп.170.1.2 п. 170.1 ст.170 ПК України ТОВ «СМЦ Елвас» не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 420,00 грн. з заниженого об'єкту оподаткування у розмірі 2800,00 грн.

По-друге, перевіркою касових документів: прибуткових та видаткових касових ордерів, а також авансових звітів за період, що перевірявся, встановлено, що підзвітні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витрачали власні кошти на здійснення окремих цивільно-правових дій від імені ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас». Про витрачені кошти підзвітні особи склали авансові звіти, а витрачені грошові кошти були відшкодовані з каси підприємства.

На стор.91 Акту перевірки, податковий орган зазначив, що грошові кошти, відшкодовані найманим особам підприємства за здійснення окремих цивільно-правових дій за період, що перевірявся, на суму 4741,94грн. є надміру виплаченими та не повернутими у встановлений строк, а саме - не повернуті в касу та не перераховані на банківський рахунок підприємства.

З цих підстав, податковий орган зробив висновок, що в порушення пп.164.2.11 п. 164.2 ст.164, пп.170.9.1, пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України ТОВ «СМЦ Елвас» не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 836,81грн. з заниженого об'єкту оподаткування у розмірі 4741,94 грн.

Надаючи правову оцінку таким висновкам податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 171 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Пунктом 171.1 статті 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 172 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Пункт 177.8 статті 177 ПК України визначає, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» та приватним підприємцем ОСОБА_4 (Свідоцтво про реєстрацію АБ №523461 від 15.04.2013р.) укладено договір суборенди №1/04-13 від 01.04.2013р. (т.5 а.с. 66-69), згідно умов якого орендар передає суборендарю, а суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення, яке складається з 1 кімнати загальною площею 16 кв.м. і знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, б.5, приміщення 103.

30.04.2013р. та 31.05.2013р. сторонами підписані Акти виконання робіт (послуг) (т.5 а.с. 70-71).

Відповідно до платіжних доручень №216 від 30.042013р. та 278 від 05.06.2013р. (т.6 а.с. 50-51) ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» перераховані ПП ОСОБА_4 грошові кошти в загальному розмірі 2800,00 грн., із призначенням платежу за оренду за квітень - травень 2013р. згідно договору суборенди №1/04-13 від 01.04.2013р.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача від 27.01.2015р. (т.6 а.с. 32-39) фактичне підписання договору суборенди №1/04-13 відбулося 16.04.2013р. після отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 свідоцтва про реєстрацію серії АБ №523461 від 15.04.2013р. Зазначення у договорі дати підписання - 01.04.2013р. є технічною опискою.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти такі доводи, з огляду на те, що в самому договорі суборенди №1/04-13 від 01.04.2013р. міститься посилання на свідоцтво про реєстрацію серії АБ №523461, видане 15.04.2013р.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати позивача податковим агентом, а відтак, відсутні підстави вважати, що позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб в розмірі 420,00грн.

Щодо висновків перевірки про надмірно витрачені та не повернуті грошові кошти відшкодовані найманим працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 4741,94 грн., суд зазначає наступне.

Не заперечуючи проти необхідності оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк, як це визначено п.170.9 ст.170 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача від 27.01.2015р. (т.6 а.с. 32-39) ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» у періоді, що перевірявся, здійснювало виплату грошових коштів під звіт за авансовими звітами працівників підприємства на підставі розрахункових документів (роздруковані реєстраторами розрахункових операцій касові чеки ЦПЗ №1 Дніпропетровської ДУДППЗ «Укрпошта» та товарно-транспортна накладна ТОВ «Нова Пошта» №59000030057195 від 17.10.2013р.).

Оплата поштових послуг пов'язана з відправкою кореспонденції контрагентам ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас» (проекти договорів, другі екземпляри підписаних договорів, специфікацій або додаткових угод до договорів, рахунки на оплату, акти звіряння взаємних розрахунків тощо).

На здійснення вищезазначених витрат позивачем надані відповідні розрахункові документи (т.5 а.с. 74-164), які спростовують висновки відповідача, які знайшли своє відображення у таблиці 8 Акту перевірки, щодо відсутності документів встановленої форми, які підтверджують сплату готівкових коштів. Вказані документи свідчать про сплату готівкових коштів підзвітними особами на здійснення окремих цивільно-правових дій від імені ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас», а тому підстави вважати суму 4741,94грн. надміру виплаченою - відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0027981703 від 19.11.2014р.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в Акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодіпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі №804/20769/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 29.05.2015р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов