Постанова № 44446188, 26.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/28531/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015

у справі № 910/28531/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі, відповідач) 13 004,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 залучено до участі у справі ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі, третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 0111-0405-0002 від 29.03.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі, ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Geely, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/2072624, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/28531/14 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» суму страхового відшкодування у розмірі 13 004 (тринадцять тисяч чотири) грн.. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/28531/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути в якості страхового відшкодування 12 004,57 грн., судовий збір задовольнити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції у своєму рішенні не зазначено, з яких саме доказів ним взято інформацію про розмір франшизи, яка за твердженнями суду дорівнює 0,00 грн. Скаржник зазначив, що пунктом 5 полісу № АС/2072624 від 01.04.2013 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн., а тому сума стягненого страхового відшкодування мала становити 12 004,57 грн. (13 004,57 грн. - 1 000,00 грн. = 12 004,57 грн.).

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 26.05.2015.

Представники учасників судового процесу у судове засідання, призначене на 26.05.2015, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, зважаючи на те, що неявка представників учасників судового процесу не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та без участі представників сторін та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні з огляду на наступне:

Як підтверджується матеріалами справи, 29.03.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (страховик) та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 0111-0405-0002 від 29.03.2013 (далі, Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Geely, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

22.06.2013 у місті Дніпропетровську по вул. Курчатова в районі будинку № 10 сталася ДТП, а саме: водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом не переконався у безпеці свого маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Geely, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався позаду. В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 (винуватцем) вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2013 у справі № 199/7274/13-п.

На підставі страхового акту № 1049-942/13 від 18.07.2013 страховик, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 13118,27 грн. безпосередньо на рахунок виконавця робіт - Іноземного підприємства «АІС - Дніпропетровськ», що підтверджується платіжними дорученнями №13077 від 21.08.2013.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2072624 (далі, Поліс № АС/2072624).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. ст. 22 та статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 № 8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 № 16.

Із наявного в матеріалах справи Звіту № 04/07/13 з оцінки вартості матеріального збитку, складеного 08.07.2013 суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (далі, Звіт), вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Geely, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень відповідного транспортного засобу в результаті спірної ДТП становить 13 004,57 грн.

Доказів на спростування встановленого вищевказаним Звітом розміру оціненої шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля, та встановленого коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, суду надано не було.

Інших висновків сертифікованих оцінювачів або аварійних комісарів щодо встановлення іншого розміру оціненої шкоди, завданої внаслідок пошкодження застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого коефіцієнту фізичного зносу застрахованого автомобіля, суду також надано не було.

Наведені у вищевказаному Звіті роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями застрахованого автомобіля, що зафіксовані у довідках ДАІ за результатами ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного звіту. Доказів протилежного суду не надано, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що оцінена вартість робіт, деталей та матеріалів для відновлення застрахованого автомобіля є необґрунтованою (завищеною або заниженою).

Як вбачається із матеріалів справи, листом № 4102 від 24.12.2013, до якого було додано документи, передбачені статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Чинне законодавство України містить у собі поняття франшизи.

Так, відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що полісом № АС/2072624 встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що вказані висновки були зроблені судом першої інстанції передчасно, оскільки у матеріалах справи був відсутній поліс обов'язкового страхування № АС/2072624. Окрім того, суд не звертався до МТСБУ для встановлення достовірності вказаних обставин.

Натомість, скаржником до апеляційної скарги додана копія полісу обов'язкового страхування № АС/2072624 з якого вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., а розмір франшизи - 1 000,00 грн.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на вимоги пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи, яка згідно полісу обов'язкового страхування № АС/2072624 становить 1 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи умови полісу № АС/2072624 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1192 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), виходячи з оціненого розміру матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, який встановлений вищевказаним Звітом, в межах суми, право на вимогу якої перейшло до позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи (1 000,00 грн.), а отже в сумі 12 004,57 грн. (13 004,57 грн. - 1 000,00 грн.). З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 12 004,57 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» такою, що підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 12 004,57 грн.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/28531/14 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/28531/14 змінити.

Викласти пункти 1, 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м.Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145; код ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 22229921) суму страхового відшкодування у розмірі 12 004 (дванадцять тисяч чотири) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 699 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп.».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м.Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145; код ЄДРПОУ 23734213) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 910/28531/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко