Рішення № 44445160, 25.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р.

Справа № 916/1505/15-г

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” про стягнення 21193,93 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2015 р. прийнято позовну заяву Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області, порушено провадження у справі № 916/1505/15-г, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 27.04.2015 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 27.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.05.2015 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 25.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі – Управління) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” (далі – ПАТ „ІМЕКСБАНК”) 21193,93 грн. заборгованості, з яких 18701,52 грн. основного боргу, 1606,93 грн. пені, 747,66 грн. інфляційних втрат, 137,82 грн. 3% річних, вказуючи на неоплату відповідачем наданих йому протягом грудня 2014 р. та січня 2015 р. послуг за договором про охорону установи банку Державною службою охорони при МВС України від 01.08.2014 р. № 1404/13-2014.

Обґрунтовуючи позов, Управління посилається на положення ст.ст.526,530,549,611,625,629,901,903 ЦК України, ст.ст.193,232 ГК України, умови названого вище договору, акти звірки взаємних розрахунків, претензію тощо.

ПАТ „ІМЕКСБАНК” подало заперечення на позов, в яких просить у його задоволенні відмовити, оскільки згідно ст.36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час існування тимчасової адміністрації забороняється розрахунок з будь-якими кредиторами банку. При цьому відповідач погоджується з позивачем в частині фактичного надання послуг з охорони та їх вартості.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши відповідність доводів сторін обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

01.08.2014 р. між Управлінням (Охорона) та ПАТ „ІМЕКСБАНК” (Банк) укладено договір про охорону установи банку Державною службою охорони при МВС України № 1404/13-2014 (Договір), за змістом якого Охорона зобов’язується здійснювати охорону об’єктів охорони (відділення № 317 у м. Дніпродзержинську), що належать Банку, а також валютних цінностей, що у них зберігаються, а Банк зобов’язується своєчасно здійснювати оплату послуг охорони на умовах і в порядку, встановлених Договором (розд.1 Договору).

Ціна послуг охорони об’єктів охорони та валютних цінностей за цим Договором визначена у протоколі узгодження ціни за здійснення заходів охорони (додатки 3,5 до Договору), що є невід’ємною частиною цього Договору (п.4.1 Договору). Оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісячно до 10 числа поточного місяця у порядку передоплати Банком відповідної суми за поточний місяць, вказаної у розрахунку вартості наданих послуг (додатки 2,7,9,11 до Договору) згідно з виставленими Охороною розрахунковими документами (п.4.2 Договору).

Вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі розрахунку (додаток 2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості (п.4.7 Договору).

Цей Договір укладається строком на п’ять місяців і набуває чинності з дня його підписання сторонами (п.12.1 Договору). Якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення або перегляду в письмовій формі, Договір вважається продовженим на тих самих умовах ще на один рік (п.12.2 Договору).

На виконання Договору Управлінням протягом грудня 2014 р. та січня 2015 р. надано послуги по охороні об’єкту відповідача на загальну суму 18701,52 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, згідно яких вартість послуг за грудень 2014 р. складає 9447,00 грн. та за січень 2015 р. складає 9254,52 грн.

Договір та акти звірки взаємних розрахунків підписано уповноваженими представниками, скріплено печатками контрагентів.

У зв’язку з неоплатою вартості послуг Управління оформило претензію від 17.02.2015 р. № 90, залишення якої без задоволення спричинило звернення до господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг з охорони майна відповідача.

Управлінням як охоронцем виконано належним чином взяті на себе обов’язки та протягом грудня 2014 р. та січня 2015 р. надано послуги на загальну суму 18701,52 грн., що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами звірки взаємних розрахунків.

В свою чергу в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,978 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України Банком не оплачено вартість послуг за Договором, не дивлячись на те, що перерахування заявлених до стягнення сум відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та п.4.2 Договору слід було здійснити до 10 числа поточного місяця у порядку передоплати.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

При цьому господарський суд Одеської області зазначає, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 р. № 16 в ПАТ „ІМЕКСБАНК” з 27.01.2015 р. введено тимчасову адміністрацію, яка функціонує станом на день прийняття цього рішення.

Після прийняття рішення про введення в банк тимчасової адміністрації його діяльність регулюється спеціальним Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 р. № 4452-VI (із змінами).

Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв’язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 ч.6 ст.36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” передбачено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобов’язання банку щодо витрат, пов’язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до ч.4 цієї статті.

З огляду на наведене, послуги, які забезпечують господарську діяльність Банку, в т.ч. щодо охорони його майна, на момент існування тимчасової адміністрації підлягають оплаті в загальному порядку, в зв’язку з чим твердження ПАТ „ІМЕКСБАНК” про існування законодавчої заборони на розрахунки з позивачем до уваги судом не приймаються.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У разі несвоєчасної (неповної) оплати наданих охоронних послуг Банк оплачує Охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період надання охоронних послуг, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.7.2.1 Договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ч.5 ст.36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку.

З урахуванням підтвердження матеріалами справи факту невиконання відповідачем зобов’язань за Договором у сумі 18701,52 грн. з нього належить стягнути:

- 447,10 грн. пені, з яких: 340,61 грн. нараховано на суму 9447,00 грн. за період з 11.12.2014 р. по 26.01.2015 р. (47 днів); 106,49 грн. нараховано на суму 9254,52 грн. за період з 11.01.2015 р. по 26.01.2015 р. (15 днів);

- 47,89 грн. 3% річних, з яких: 36,49 грн. нараховано на суму 9447,00 грн. за період з 11.12.2014 р. по 26.01.2015 р. (47 днів); 11,40 грн. нараховано на суму 9254,52 грн. за період з 11.01.2015 р. по 26.01.2015 р. (15 днів);

- 585,05 грн. інфляційних втрат нараховано на суму 9447,00 грн. за грудень 2014 р. та січень 2015 р.; нарахування інфляційних втрат на суму 9254,52 грн. не є можливим, т.я. в періоді з 11.01.2015 р. (дата, вказана позивачем) по 26.01.2015 р. (останній день прострочення з урахуванням заборони, встановленої приписами п.3 ч.5 ст.36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”) днів менше, ніж половина місяця.

Таким чином, позов щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань підлягає частково задоволенню, адже позивачем під час розрахунку їх ціни не застосовано приписи п.3 ч.5 ст.36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна,12-А, код 20971504) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка,4, код 08596854) 18701/вісімнадцять тисяч сімсот одна/грн. 52 коп. основного боргу, 447/чотириста сорок сім/грн. 10 коп. пені, 585/п’ятсот вісімдесят п’ять/грн. 05 коп. інфляційних втрат, 47/сорок сім/грн. 89 коп. 3% річних, 1705/одна тисяча сімсот п’ять/ грн. 25 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 29 травня 2015 р.

Суддя Л.В. Лічман