ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2015 р. Справа№ 914/1293/15
За позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Трейд», м. Луцьк;
до відповідача:
Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича», с. Велика Білина, Самбірський р-н, Львівська обл.;
про:
стягнення 50000,00 грн. попередньої оплати за товар та 15000,00 грн. штрафу
Суддя – Крупник Р.В.
Секретар – Айзенбарт А.І.
Представники сторін:
від позивача:
не з’явився.
від відповідача:
не з’явився.
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
СУТЬ СПОРУ:
21.04.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Трейд» (надалі – Позивач) до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» (надалі – Відповідач) про стягнення 50000,00 грн. попередньої оплати за товар та 15000,00 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду від 22.04.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 14.05.2015р. Ухвалою від 14.05.2015р. суд відклав розгляд справи на 25.05.2015р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, 14.05.2015р. через канцелярію суду подав клопотання, яким просить в подальшому розгляд справи здійснювати без його участі у зв’язку з територіальною віддаленістю позивача від господарського суду.
Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 23.07.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу ВТк №2307/525, відповідно до якого продавець (відповідач) зобов’язувався продати у власність покупця (позивача) зернові та олійні культури, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар. Позивач, як покупець свої зобов’язання за Договором виконав повністю, зокрема, перерахував відповідачу 50000,00 грн. в якості 100% передоплати за товар. Оскільки після внесення позивачем оплати товар поставлений не був, ТОВ «Вілія-Трейд» звернулася до відповідача з претензією, якої вимагало поставити товар, передбачений договором, проте відповіді на претензії одержано не було. Так як врегулювати спір в досудовому порядку сторонам не вдалося, позивач просить суд стягнути з відповідача 50000,00 грн. та 15000,00 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням умов договору останнім.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвали суду від 14.05.2015р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого про час, дату та місце судового розгляду відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.
Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
23.07.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу ВТк №2307/525 (надалі – Договір), за умовами п. 1.1.-1.2. якого продавець (відповідач) в порядку та на умовах даного Договору зобов’язується продати у власність покупця (позивача) зернові та олійні культури (надалі – Товар), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно п. 4.2. Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту переоформлення товару, згідно листа (на переоформлення товару), одержаного від продавця та отримання покупцем складської квитанції, в якій власником товару зазначений покупець, згідно документу, що підтверджує якість товару та після підписання уповноваженими представниками накладної на отримання товару та трьохстороннього акту приймання-передачі між елеватором, продавцем та покупцем.
За умовами п. 3.3.-3.6. Договору загальна вартість товару за даним Договором становить суму всіх накладних по вартості та підтверджується ними. Розрахунки між сторонами по даному Договору здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривні), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний продавцем. Днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь постачальника. Покупець зобов’язується провести розрахунок з продавцем товару шляхом оплати 100% вартості кожної конкретної партії товару за домовленістю сторін чи з моменту отримання покупцем оригіналів наступних документів від продавця: а) видаткової накладної на відповідну кількість товару, виписану на ім’я покупця; б) податкової накладної на відповідну вартість поставленого товару, заповнена у відповідності до діючого податкового законодавства України.
Судом встановлено, що 30.10.2014р. позивачем в якості передоплати за товар було перераховано позивачу 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2911 від 30.10.2014р. В призначенні платежу значиться: «Оплата за зернові та олійні культури зг. Дог. №2307/525 від 23.07.14р., в т.ч. ПДВ 20% 8333,33 грн.».
У зв’язку з тим, що після перерахування грошових коштів товар відповідачем поставлений не був, позивач 30.03.2015р. звернувся до відповідача з претензією вих. №164 від 27.03.2015р., якою вимагав протягом 3 робочих днів з моменту одержання претензії передати ТОВ «Вілія-Трейд» кількість сої, передоплату за яку отримано 30.10.2014р. Як свідчить долучене до позову повідомлення про вручення поштового відправлення, претензія одержана відповідачем 02.04.2015р.
Проте, як пояснив представник позивача, станом на день розгляду справи, товар відповідачем поставлений так і не був, грошові кошти не поверталися.
Станом на 25.05.2015р., докази поставки відповідачем товару або докази повернення внесеної позивачем передоплати, в матеріалах справи відсутні.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За приписами статей 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Зі змісту укладеного між сторонами Договору вбачається, що такий не містить чітких строків поставки товару відповідачем.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки претензія позивача була отримана відповідачем 02.04.2015р., встановлений триденний строк для поставки ним товару закінчився 07.04.2015р., відповідно з 08.04.2015р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання.
Так як строк виконання зобов’язання відповідачем закінчився 07.04.2015р., товар поставлений позивачу не був, грошові кошти не повернуті, суд вважає, що внесені позивачем 30.10.2014р. грошові кошти в якості передоплати за товар підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку, в розмірі 50000,00 грн.
Приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.3. Договору у разі якщо покупець здійснить передоплату за товар, продавець зобов’язаний передати у власність цей товар протягом одного календарного дня з моменту пред’явлення вимоги від покупця (вимога може передаватися наручно, через факсимільний чи електронний зв’язок, усно, в телефонному режимі та ні.). У разі якщо ж покупець здійснить передоплату за товар, а продавець не поставить або недопоставить товар на загальну суму попередньої оплати, останній зобов’язаний сплатити покупцю штрафу розмірі 30% від загальної вартості передоплати.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, зокрема, не поставкою товару у встановлений позивачем строк, ТОВ «Вілія-Трейд» просить суд стягнути з відповідача 30% штрафу у розмірі 15000,00 грн.
Перевіривши правильність розрахунку штрафу, суд прийшов до висновку, що штраф підлягає стягненню з відповідача повністю, оскільки ним прострочено виконання зобов'язання по передачі товару.
Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» (81467, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Велика Білина; код ЄДРПОУ 22378934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Трейд» (45606, Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Промислова, 5А; код ЄДРПОУ 05442109) 50000,00 грн. попередньої оплати, 15000,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2015 р.
Суддя Крупник Р.В.
Судове рішення № 44445068, Господарський суд Львівської області було прийнято 25.05.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1293/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: