Рішення № 44445051, 21.05.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 р. Справа№ 914/1105/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця", м.Львів

про: стягнення 4 867,09 грн.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору:

позов заявлено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (м.Київ) до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (м.Львів) про стягнення 4 867,09 грн.

Ухвалою суду від 07.04.15 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 23.04.15р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 23.04.2015 року позивач участь повноважного представника не забезпечив, на адресу суду поступила заява (вх. №16086/15 від 20.04.2015 року), в якій позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без участі його повноважного представника.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

В судове засідання 21.05.2015 року сторони участь повноважних представників не забезпечили. Позивач повторно звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. А відповідно до п. 3.9.1. постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20.08.2012 року між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Провідна" та Приватним акціонерним товариством "Добра Вода" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0658136/1402/12, згідно якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля DACIA LOGAN 1,6, державний номерний знак ВО8524АК. Договір укладений до 31.08.2013 року.

19.12.2012 року о 09:30 год. на дорозі Т-14-18 Ясенів-Золочів 18 км. 600м. Львівської області відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: DACIA LOGAN, державний номерний знак ВО8524АК під керуванням Анкудович Артема Феліксовича та вантажного автомобіля САЗ 3507 державний номерний знак ВС2962ВВ під керуванням Пастуха Романа Євгеновича.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 25.12.2012 року у справі № 1310/2416/2012 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, визнано гр. Пастуха Романа Євгеновича.

Зазначену подію, відповідно до чинного законодавства України, було визнано страховою про що 21.03.2013 року було складено Страховий акт № 2001/06/2708.

В результаті дорожньо - транспорної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 35 від 2013 року, вартість матеріального збитку складає 6437,27 грн. з урахуванням фізичного зносу (0) та ПДВ.

Розмір страхового відшкодування яке позивач виплатив на підставі заяви страхувальника № 03-17/4496 від 29.04.2014 року склав 5867,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0036578 від 26.07.2013 року.

Цивільна відповідальність водія автомобіля САЗ 3507, д.н.з. ВС2962ВВ Пастуха Р.Є. на момент ДТП застрахована у відповідача, поліс АВ/9830094. Франшиза за вказаним полісом складає 1000,00 грн.

29.04.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію (вих. № 03-17/4496) про відшкодування збитків в порядку регресу, яка отримана відповідачем 05.06.2014 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Із врахуванням викладеного, оскільки станом на дату подання позову страхова виплата не відшкодована, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 4867,09 грн. страхового відшкодування.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України „Про страхування", а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України „Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України „Про страхування".

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України „Про страхування", є видом добровільного страхування.

В той же час, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно п. 9 ст. 7 Закону України „Про страхування", відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 354 ГК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В розумінні ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України „Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із представлених суду матеріалів 19.12.2012 року о 09:30 год. на дорозі Т-14-18 Ясенів-Золочів 18 км. 600м. Львівської області відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: DACIA LOGAN, державний номерний знак ВО8524АК. під керуванням Анкудович Артема Феліксовича та вантажного автомобіля САЗ 3507 державний номерний знак ВС2962ВВ під керуванням Пастуха Романа Євгеновича, якого згідно постанови Золочівського районного суду Львівської області від 25.12.2012 року у справі № 1310/2416/2012 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України „Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналіз приписів ч.ч.1,2 ст. 1166, ч.ч. 2,5 ст. 1187, п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідо до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Наявність вини Пастуха Романа Євгеновича у порушення під час керування автомобілем САЗ 3507 д.н.з. ВС2962ВВ Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Золочівського районного суду Львівської області від 25.12.2012 року у справі № 1310/2416/2012.

Згідно з наявними в матеріалах справи доказами, на момент ДТП (19.12.2012 року) цивільно - правова відповідальність водія автомобіля САЗ 3507 державний номерний знак ВС2962ВВ Пастуха Р.Є. була застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" (Поліс №АВ/9830094, франшиза - 1000 грн.).

Таким чином, у позивача виникло право регресної вимоги на суму 4 867,09 грн. до ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, ідентифікаційний код 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) 4867,09 грн. суми страхового відшкодування та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.05.2015 р.

Суддя Король М.Р.