Рішення № 44444859, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/10805/15

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»про стягнення 45190,94 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Мартинюк С.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: Петренко Р.О. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 45190,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.09.2014, на перехресті вул. Тимошенко - вул. З. Гайдай у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «ГАЗ», д.н.з. АХ1284СК, Іоненком І.І., сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ.

У подальшому, позивач відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля марки «Фольксваген» - Ільницькою Л.І. (страхувальник) договору добровільного страхування наземного транспорту № 208.14.2237614 від 14.07.2014, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ, страхове відшкодування в розмірі 45190,94 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП, цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - Іоненка І.І., було застраховано у ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», позивач, на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму виплаченого ним страхового відшкодування в розмірі 45190,94 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що на адресу відповідача від позивача надходила заява про виплату страхового відшкодування, проте до вказаної заяви не було додано всіх необхідних документів, зокрема постанови суду про притягнення Іоненка І.І. до адміністративної відповідальності, та звіту експерта про визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.07.2014 між ТДВ «Експрес Страхування» (страховик) та Ільницькою Л.І. (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 208.14.2237614, за умовами якого застраховано автомобіль марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови Оболонського районного суду м. Києва від 17.10.2014 по справі № 756/12700/14-п, 06.09.2014, на перехресті вул. Тимошенко - вул. З. Гайдай у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «ГАЗ», д.н.з. АХ1284СК, Іоненком І.І., сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 921 від 19.09.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 53075,34 грн.

Згідно з калькуляцією СТО, ТОВ «Атлант М», № С-4232444-1 від 10.09.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 45190,94 грн.

Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 208.14.2237614 від 14.07.2014, на підставі страхового акту № 3.14.2223-1 від 11.09.2014, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Фольксваген» в розмірі 45190,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12771 від 11.09.2014.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина Іоненка І.І. у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність Іоненка І.І., як власника автомобіля марки «ГАЗ», д.н.з. АХ1284СК, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0723364, чинного на момент ДТП (06.09.2014), у ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна». Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 50000 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 208.14.2237614 від 14.07.2014, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Фольксваген», д.н.з. АА0444ЕЕ, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 45190,94 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Заперечення відповідача щодо передчасності звернення позивача до суду за захистом порушених прав судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 139УСГ від 29.09.2014, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення з огляду на те, що до вказаної заяви не було додано всіх необхідних документів, зокрема постанови суду про притягнення Іоненка І.І. до адміністративної відповідальності, та звіту експерта про визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 по справі №15-рп/200 визначено, що положення ч.2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відтак, доводи відповідача щодо відсутності у позивача правових підстав для звернення до суду суперечать положенням діючого законодавства.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; ідентифікаційний код 36086124) страхове відшкодування в сумі 45190 (сорок п'ять тисяч сто дев'яносто) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко