Рішення № 44444622, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/7082/15-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 58 346,55 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Писаренко Є.В. за дов.

Від відповідача: Твердохліб С.С. дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У засіданні суду 12.05.2015р. оголошувалась перерва до 26.05.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 49 815,20 грн. основного боргу - заборгованості за договором про закупівлю послуг № 12/11 від 25.03.2014р., 4832,07 грн. інфляційних втрат, 736,99 грн. 3% річних, 2962,29 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.

08.05.2015р. представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про відмову стягнення штрафних санкцій, в якій зазначає, що Господарським судом міста Києва розглядається справа про банкрутство ПАТ «Центренерго», яке на даний час знаходиться у процедурі розпорядження майном на стадії попереднього судового засідання та складення реєстру кредиторів, заявлені позивачем вимоги є поточною заборгованістю, що виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, тому відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань не нараховується.

У судовому засіданні 26.05.2015р. представник позивача подав документи по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014р. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) був укладений договір про закупівлю послуг № 12/11, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Умовами пп.2.1, 2.2 договору встановлено, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість), що поставляється за даним договором. Ціна на продукцію визначається в додатку до договору та становить 49 815,20 грн.

В додатку № 1 до договору сторони визначили найменування, асортимент, кількість, ціну товару та погодили умови розрахунків: протягом 45 календарних днів з дати поставки продукції, строк поставки: протягом 5 календарних днів з дати отримання письмової заявки покупця.

Згідно п.2.5 договору, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору.

Сторони у п.5.3 договору погодили, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі продукції. В разі, якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання Акту приймання передачі продукції ( в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

На виконання умов договору позивач за видатковою накладною № ХТ-170402 від 17.04.2014р. поставив, а уповноважений за довіреністю № 050870/102 від 15.04.2014р. представник відповідача отримав обумовлений договором товар на суму 49 815,20 грн., про що сторони підписали акт прийому-передачі від 24.04.2014р. на суму 49 815,20 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару по договору не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 49 815,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

08.08.2014р. позивач листом № 144 звертався до відповідача з вимогою оплати поставленого товару згідно видаткової накладної № ХТ-170402 від 17.04.2014р. на суму 49 815,20 грн.

Оскільки факт виконання позивачем умов договору встановлений судом та відповідачем не спростований, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів оплати суми 49 815,20 грн. основної заборгованості, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 4832,07 грн. інфляційних втрат, 736,99 грн. 3% річних за період з червня 2014р. по листопад 2014р., розрахунок яких судом перевірено.

Заявлені до стягнення 2962,29 грн. пені судом не задовольняються, виходячи з наступного.

Пунктом 9.6 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплаченої продукції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2004р. порушено провадження у справі № 15/76 про банкрутство ВАТ «ДЕК «Центренерго», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі, відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), ухвалою суду від 22.10.2014р. продовжено термін проведення попереднього засідання у справі № 15/76-б-43/624 про визнання банкрутом ПАТ «Центренерго» до 01 січня 2016 року.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 49 815,20 грн. основного боргу - заборгованості за договором про закупівлю послуг № 12/11 від 25.03.2014р., 4832,07 грн. інфляційних втрат, 736,99 грн. 3% річних. В решті позову належить відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 1; 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 22927045) в особі Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08720, Київська область, м.Українка, вул.Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00131334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" (61017, м.Харків, вул.Котлова, 115, код ЄДРПОУ 32032253) 49 815 (сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 4832 (чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 736 (сімсот тридцять шість) грн. 99 коп. 3% річних, 1734 (одну тисячу сімсот тридцять чотири) грн. 24 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак