Рішення № 44444501, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/8256/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Надра України";

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта";

про стягнення 111 352,21 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Пономаренко А. Є., представник, довіреність № 116 від 19.12.2014 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 89 093,98 грн. основоного боргу, 10 532,00 грн. інфляційної складової боргу, 893,38 грн. трьох відсотків річних, 10 832,85 грн. пені, а також 2 227,04 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/8256/15-г, розгляд справи призначено на 21.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача, відкладено розгляд справи до 26.05.2015 р.

У судовому засіданні 26.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача 29.04.2015 р.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, про причину неявки суд не повідомив. Також відповідач не надав письмовий відзив на позовну заяву та не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Національною акціонерною компанією "Надра України" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник) 19.12.2013 року було укладено договір про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування № 7/3008-Р-88М/13, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати для замовника роботи, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з метою видобування корисних копалин на Мельничинському родовищі. Обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в календарному плані, який є додатком № 1 до договору на проведення робіт по моніторингу (п. п. 1.1-1.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору та протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) визначено, що ціна робіт з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з метою видобування корисних копалин на Мельничинському родовищі на 2013 рік становить 89 093,98 грн.

Згідно з п. 5.2 договору, замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 100% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування попередньої оплати здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.

У п.п. 4.1, 4.2 договору сторонами визначено, що по звершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику підписаний ним акт здавання-приймання виконаних робіт в 2-х примірниках та звіт у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звіту та акту здавання-приймання виконаних робіт, якщо вони відповідають умовам договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № Н-00000068 від 14.01.2014р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками, позивачем були виконані обумовлені договором роботи з проведення моніторингу за договором № 7/3008-Р-88М/13 на суму 89 093,98 грн.

За доводами позивач, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, виставлений для оплати рахунок-фактуру № Н-00000761 від 03.11.2014р. на суму 89 093,98 грн. не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою договір про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування № 7/3008-Р-88М/13 від 19.12.2013 р. є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. п. 5.2 договору, замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 100% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування попередньої оплати здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.

Матеріалами справи підтверджується факт направлення позивачем на адресу відповідача рахунок-фактуру № Н-00000761 від 03.11.2014р. на суму 89 093,98 грн. та отримання такого рахунку відповідачем 10.11.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № Н-00000068 від 14.01.2014р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками, позивачем були виконані обумовлені договором роботи на суму 89 093,98 грн.

Згідно з п. 2.1.2. договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами цього договору, здійснювати оплату за виконані роботи.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість виконаних робіт у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої складає 89 093,98 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 89 093,98 грн., суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані та спожиті відповідачем послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений законом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в розмірі 89 093,98 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за виконані роботи, керуючись пунктом 6.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 4 989,26 грн. пені за період прострочення з 25.11.2014 року по 05.02.2015 року.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі несвоєчасного перерахування попередньої оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань з оплати.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 4 989,26 грн. за визначений позивачем період.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 532,00 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 25.11.2014 року по 26.03.2015 року та 893,38 грн. 3% річних за період прострочення з 25.11.2014 року по 26.03.2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 893,38 грн. та 10 532,00 грн. відповідно за визначений позивачем період.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Надра України" (03151, м.Київ, просп. Повітрофлотський, 54, код ЄДРПОУ 31169745) 89 093 (вісімдесят девять тисяч дев'яносто три) грн. 98 коп. заборгованості, 10 832 (десять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 85 коп. пені, 10 532 (десять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. 38 коп. трьох процентів річних та 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 04 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 29.05.2015 р.