Рішення № 44443940, 26.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.15р. Справа № 904/1974/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця Войтанік Олени Миколаївни, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 51 044,25 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Задорожний С.О., довіреність №131-К-Н-О від 16.01.2015 року, заступник керівника напрямку відділення "ДРУ "ПАТ КБ Приватбанк", представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Войтанік Олени Миколаївни заборгованість із простроченого кредиту у розмірі 29 400,00 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 12 537,46 грн., пеню у розмірі 5933,83 грн., комісію у розмірі 3 172,96 грн., загалом на суму 51 044,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 26.03.2012 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Відповідач проти позову заперечує частково, у відзиві на позов зазначає, що сума заборгованості відповідача зі сплати відсотків по кредиту та нарахована позивачем пеня є завищеними, тому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 48034,42 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач додатково повідомлений телефонограмами від 20.05.2015 року та від 22.05.2015 року про день, час та місце розгляду справи, які отримав представник відповідача: Ревединський О.Г.

Також згідно п. 3.9.1-1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи був відкладений з 02.04.2015 року по 23.04.2015 року та з 29.04.2015 року на 14.05.2015 року.

Під час розгляду справи оголошувалася перерва з 23.04.2015 року по 29.04.2015 року, з 14.05.2015 року по 21.05.2015 року та з 21.05.2015 року по 26.05.2015 року.

У судовому засіданні 26.05.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 року Фізична особа-підприємець Войтанік Олена Миколаївна звернулася до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відтиску печатки, в якій просила відкрити поточний рахунок № 26007051801960 та картковий рахунок № 26057051803598.

26.03.2012 року Фізична особа-підприємець Войтанік Олена Миколаївна звернулася до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку № 26002050265238 (а.с. 21).

За вказаною заявою клієнтом накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банку "Приват 24".

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, згідно викладеного, та зважаючи на здійснене волевиявлення сторін, які на власний розсуд обрали форму та спосіб укладання договору, між позивачем та відповідачем шляхом приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, на підставі наведених заяв, був укладений Договір банківського обслуговування.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах кредитного ліміту (надалі - ліміт). Техніко-економічного обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлення засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку засобів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта щодо поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем було встановлено відповідачу кредитній ліміт у розмірі 29 400,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформації, або в будь-які іншій формі - далі „Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених „Умов та правил надання банківських послуг", банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених „Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно п. 3.2.1.2.3.4. цього розділу „Умов та правил надання банківських послуг". Відповідно до статей 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом якого-небудь із зобов'язань по кредиту, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення якого-небудь з зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати строку повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших). При непогашення заборгованості у строк, вказаний в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданої Банком виписки з 25.11.2013 року по 03.12.2014 року, у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 29 400,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуліюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.

У той же час, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на момент нарахування, пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2 та 3.18.4.1.3 наведених правил встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна процентна ставка). Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати анулювання дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількістю днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг);

За наведеного, відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку банку становлять 12 537,46 грн.

Також при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного із проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань; клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплаті банку, зі свого поточного рахунку (пункту 3.2.1.1.17 Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно пункту 3.2.1.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з пунктами 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Як вбачається відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку та банківської виписки становить 3 172,96 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого „Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 20326DDV0S09N від 30.09.2015 року з вимогою негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі, що підтверджується описом вкладення до цінного листа і фіскальним чеком „Укрпошта" від 14.10.2014 року № 6647 (а.с.11-12).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісійної винагороди вважається таким, що настав.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо невірного нарахування відсотків за кредитом у зв'язку з наступним.

Відповідач розрахував та надав до суду розрахунок відсотків за кредитними коштами, згідно якого, за період з 15.04.2014 року по 14.07.2014 року сума відсотків за кредитними коштами становить 2 610,72 грн. за відсотковою ставкою 36,0% та за період з 15.07.2014 року по 03.12.2014 року сума відсотків за кредитними коштами становить 6 406,26 грн. за відсотковою ставкою 56,0%, загалом на суму 9 016,98 грн.

Однак, відповідачем допущено помилку у відсотковій ставці, так як за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року діяла відсоткова ставка у розмірі 48%, а не 36%, а з 01.07.2014 року по 03.12.2014 року - 56%.

На підтвердження розміру відсоткової ставки у розмірі 48% позивач надав до суду Умови та Правила надання банківських послуг, які діяли на момент нарахування. За умовами п. 3.18.4.1.3. зазначених правил, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.

Окрім того, Умовами та Правилами надання банківських послуг, як у попередній, так і в новій редакції передбачено, що банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4 Умов та правил попередньої редакції, п. 3.2.1.2.3.4 Умов та правил сучасної редакції).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитними коштами підлягають задоволенню повністю у сумі 12 537,46 грн.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань із сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Позивач надав до суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за спірним договором банківського обслуговування, відповідно до якого розмір пені становить 5 999,17 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо завищеного позивачем розрахунку розміру пені у зв'язку з наступним.

Відповідач розрахував та надав до суду розрахунок пені за період з 15.04.2014 року по 03.12.2014 року на суму 29 400,00 грн., яка у розрахунку збільшена відповідачем поступово з урахуванням вирахуваної суми пені за попередній період (за період з 15.04.2014 року по 05.05.2014 року на суму 29 400,00 грн. у сумі 305,76 грн., за період з 06.05.2014 року по 02.06.2014 року на суму 29705,76 грн. у сумі 433,70 грн., за період з 03.06.2014 року по 01.07.2014 року на суму 30 139,46 грн. у сумі 452,09 грн. та далі у аналогічному порядку). Загальна сума пені згідно розрахунку відповідача становить 4 562,89 грн.

Відповідач зазначає період нарахування пені з 15.04.2014 року по 03.12.2014 року, однак позивачем зазначений період нарахування пені з 09.01.2014 року по 03.12.2014 року.

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що відповідно до наведених вище Умов та Правил надання банківських послуг позивач має право нараховувати пеню як на тіло кредиту (на суму 29 400,00 грн., яка утворилася 01.04.2015 року, а не 15.04.2015 року, як зазначає відповідач), так і на відсотки на кредитні кошти, так і на комісію, тому загальна сума пені складається з пені, яка нарахована на тіло кредиту, пені, яка нарахована на відсотки на кредитні кошти та пені, яка нарахована на комісію.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо погашення кредитних коштів, позивач відповідно почав розраховувати суму пені починаючи з 09.01.2014 року (згідно наданого позивачем розрахунку), де пеня нарахована на комісію, далі на відсотки на кредитні кошти та починаючи з 01.04.2015 року на тіло кредиту.

Таким чином, підсумовуючи наведені положення Умов та Правил надання банківських послуг, наданий позивачем до суду розрахунок пені є вірним.

Також, у наданому позивачем до суду розрахунку пені зазначена сума пені у розмірі 5999,17 грн., однак, заявляючи позовні вимоги позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 5 933,83 грн.

Суд зазначає, що вимога про стягнення пені у меншому розмірі, ніж зазначений у розрахунку є правом позивача.

За наведеного, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 5 933,83 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме з відповідача підлягає стягненню 51 044,25 грн. (29 400,00грн. - заборгованість за кредитом, 12 537,46 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 3 172,96 грн. - комісія, 5 933,83 грн. - пеня).

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 212, 526, 530, 549, 610, 611, 651, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Войтанік Олени Миколаївни (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Красноармійська, буд. 41, ідентифікаційний номер 2620217122) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість із простроченого кредиту у розмірі 29 400,00 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 12 537,46 грн., заборгованість по комісії у розмірі 3 172,96 грн., пеню у розмірі 5 933,83 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 29.05.2015 року.

Суддя О.М. Крижний