Постанова № 44443663, 28.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 травня 2015 року №826/6317/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Польок»додержавної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №170226552209, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Польок» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №170226552209.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/33598162 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», приватним підприємством «Кінос», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 №170226552209. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/33598162 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №170226552209 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Справу №826/6317/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (на час розгляду справи в суді - державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Польок» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», приватним підприємством «Кінос» за липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 119 877,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/33598162 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 №170226552209, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 149 846,00 грн., у тому числі: 119 877,00 грн. - основний платіж, 29 969,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/3359816 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» та його контрагентами:

- товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдінг» за договором від 01.07.2014 №7-Т,

- товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс» за договором від 10.03.2014 №12-Ю,

- приватним підприємством «Кінос» за договором від 05.05.2014 №2-КП.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдінг» (постачальник) укладено договір від 01.07.2014 №7-Т, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця побутову хімію і господарські товари, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його загальну вартість в порядку і на умовах передбачених цим договором.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.07.2014 №7-Т; специфікації; податкової накладної; видаткової накладної; рахунку на оплату; довідки.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс» (виконавець) укладено договір про надання інформаційно-юридичних послуг від 10.03.2014 №12-Ю, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах України.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про надання інформаційно-юридичних послуг від 10.03.2014 №12-Ю; податкової накладної; акту з надання послуг; рахунку на оплату; довідки банку; зразки наданих послуг.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» (замовник) та приватним підприємством «Кінос» (виконавець) укладено договір про надання консалтингових послуг від 05.05.2014 №2-КП, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовнику комплексні консалтингові послуги, а саме послуги бюджетування з метою планування фінансово-господарської діяльності підприємства з розрахунком на досягнення певного фінансового результату, що полягає в: консультуванні з системної розробки бізнес - процесів на підприємстві; консультуванні в сфері організації роботи фінансового та податкового планування; бізнес - консультуванні корпоративне управління та організаційна структура. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити комплексні послуги.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про надання консалтингових послуг від 05.05.2014 №2-КП; податкової накладної; акту з надання послуг; рахунку на оплату; довідки банку; звіту про надання консалтингових послуг.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», приватним підприємством «Кінос» вказано на акти: державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.09.2014 №2108/26-59-22-08/38464251 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014», державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 01.09.2014 №2625/26-55-22-07/37009035 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Кінос» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014».

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 №826/16061/14 визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, щодо складання акта від 01.09.2014 №2625/26-55-22-07/37009035 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Кінос» щодо до підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 №804/17034/14 визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», за результатами якої складено акт від 12.09.2014 року № 2108/26-59-22-08/38464251 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» (код за ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014»; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» та зобов'язано контролюючий орган відновити показники податкової звітності товариства за липень 2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 №804/17034/14 залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Враховуючи, що є рішення судів, які набрали законної сили стосовно визнання протиправними дій контролюючих органів щодо складання актів зустрічних звірок по контрагентах позивача: товариству з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» та приватному підприємству «Кінос», коригування показників податкової звітності платників податків, суд не може вважати обґрунтованими висновки акту перевірки від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/33598162, які ґрунтуються виключно на названих актах зустрічних звірок.

Висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/3359816 щодо взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Польок» із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс» ґрунтуються на аналізі податкової звітності останнього.

Під час судового розгляду справи судом витребувано із відповідача інформацію, яка була покладена в основу висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.11.2014 №1111/26-55-22-09/3359816 щодо взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс».

Проте контролюючим органом вимогу суду не виконано, витребувану інформацію не надано.

Згідно із приписами статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідачем під час розгляду даної справи, не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів, які б свідчили про відсутність факту реального здійснення операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», приватним підприємством «Кінос», порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.

Фактично рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин позивача із його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», приватним підприємством «Кінос», контролюючим органом не перевірявся та не встановлювався. Висновки зроблені на припущенням без належних доказів, а тому є передчасними.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Польок» та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», приватним підприємством «Кінос» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Польок» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №170226552209 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 05.12.2014 №170226552209.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.