Постанова № 44443431, 26.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2015 року № 826/7542/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді - Добрівської Н.А., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про:

- визнання дій відповідача-1 щодо розгляду скарги від 19.02.2015 року на постанову №13 незаконними;

- зобов'язання відповідача-1 надіслати скаргу від 19.02.2015 року разом зі справою для розгляду відповідача-2;

- визнання бездіяльності відповідача-2 незаконною;

- зобов'язання відповідача-2 вирішити питання щодо притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства відповідача-1 за перевищення службових повноважень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення приписів ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення начальником УДАБІ у Миколаївській області було самостійно розглянуто скаргу позивача, а не передано її до вищестоящого органу разом зі справою для відповідного розгляду. Крім того, наголошує, що відповідачем-2 не забезпечено розгляд скарги у відповідності до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян», у той час як викладені в листі - відповіді на скаргу доводи не стосуються предмету розгляду скарги взагалі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, письмових заперечень проти адміністративного позову на адресу суду не направили.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, зі змісту пояснень позивача, 09.02.2015 року начальником Управління ДАБІ у Миколаївській області Малієм К.А. було винесено постанову №13 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. за невиконання припису ІДАБК у Миколаївській області від 11.08.2014 року №276 у відповідності до ст. 188-42 КпАП України.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач направив Голові Держархбудінспекції України скаргу від 19.02.2015 року в порядку ст.288 КпАП України через Управління ДАБІ у Миколаївській області, в якій просив скасувати постанову №13 від 09.02.2015 року.

Листом від 25.02.2015 року №1014-978-15 за підписом відповідача-1 позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови від 09.02.2015 року №13, оскільки остання відповідає вимогам чинного законодавства.

Вважаючи, що розгляд скарги від 19.02.2015 року безпідставно здійснювався відповідачем-1, ОСОБА_1 направив безпосередньо голові Держархбудінспекції України скаргу від 11.03.2015 року, в якій просив витребувати від управління ДАБІ у Миколаївській області скаргу від 19.02.2015 року разом з необхідними для її розгляду матеріалами, а також притягнути до відповідальності відповідача-1 за перевищення службових повноважень.

Своїм листом від 07.04.2015 року №40-501-19/3161 відповідач-2 повідомив позивача про те, що питання, які порушуються у скарзі від 11.03.2015 року, за інформацією Управління ДАБІ у Миколаївській області є предметом судового розгляду, від результату якого залежить об'єктивність і правомірність прийняття відповідних рішень. Крім того, в зазначеному листі вказано, що розгляд питань, порушених у скарзі позивача від 11.03.2015 року, можливий лише після набрання законної сили судовим рішенням щодо спору ОСОБА_1

Вважаючи дії відповідача-1 щодо розгляду скарги від 19.02.2015 року та бездіяльність відповідача-2 щодо не розгляду скарги від 11.03.2015 року незаконними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КпАП України) завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, одним з основоположних принципів, безпосередньо закріплених в наведеному Кодексі, є забезпечення права особи на оскарження рішення.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-42 КпАП України, згідно якої невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, необладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

З наведеного випливає, що повноваженнями щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення наділені керівник та заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що розгляд скарги не постанову у справі про адміністративне правопорушення здійснюється вищестоящим органом (посадовою особою) або судом. У той же час можливості перегляду власного рішення про притягнення до адміністративної відповідальності у спірних правовідносинах положення чинного законодавства не закріплюють.

У той же час, всупереч вимогам наведеної статті, відповідачем-1 розглянуто матеріали скарги позивача від 19.02.2015 року та прийнято оформлене листом рішення від 25.02.2015 року №1014-978-15. Водночас, як вже було зазначено раніше, чинне законодавством не наділяє особу, яка винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення, розглядати скаргу та цю ж постанову, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо розгляду скарги від 19.02.2015 року на постанову від 09.02.2015 року №13.

При цьому частиною 2 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга на постанову від 09.02.2015 року №13, адресована відповідачу-2, була направлена позивачем на адресу Управління ДАБІ у Миколаївській області, тобто була подана в орган, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено приписами ч.2 ст.288 КпАП України.

При цьому Управлінням ДАБІ у Миколаївській області як суб'єктом владних повноважень не доведено вчинення будь-яких дій щодо направлення у триденний строк скарги позивача разом і справою до вищестоящого органу - ДАБІ України. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з доводами позивача про необхідність покладення на відповідача-1 прямо передбаченого положеннями КпАП України обов'язку з направлення скарги разом зі справою до вищестоящого органу, уповноваженого її розглядати.

Оцінюючи посилання позивача на допущення відповідачем-2 незаконної бездіяльності щодо нерозгляду належним чином скарги ОСОБА_1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено раніше, у скарзі від 11.03.2015 року позивач просив витребувати від Управління ДАБІ у Миколаївській області скаргу від 19.02.2015 року разом із всіма необхідними матеріалами для її розгляду, а також притягнути відповідача-1 до відповідальності згідно чинного законодавства за перевищення службових повноважень.

Водночас, судом враховується, що ні положеннями КпАП України, ні приписами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцією України» не передбачено повноваження щодо витребування у нижчестоящого органу матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у той час як обов'язок направлення скарги разом зі справою імперативно покладено на орган, до якого така скарга подана.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача-1 надіслати скаргу позивача від 19.02.2015 року разом зі справою для розгляду відповідача-2 є належним та достатнім способом захисту прав особи, а тому підстави для визнання незаконною бездіяльності ДАБІ України щодо невитребування у відповідача-1 скарги та необхідних для її розгляду матеріалів відсутні.

Крім того, судом враховується, що за своєю суттю лист ДАБІ України від 07.04.2015 року №40-501-19/3161 не є рішенням, прийнятим відповідачем-2 за результатами розгляду скарги позивача від 11.03.2015 року, а лише повідомленням про неможливість розгляду порушеного у скарзі питання до настання певної обставини, що, на думку, суду, свідчить про передчасність тверджень позивача про розгляд скарги від 11.03.2015 року з порушеннями вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян».

Що стосується вимог про зобов'язання відповідача-2 вирішити питання щодо притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства відповідача-1 за перевищення службових повноважень, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Згідно пп.12 п.11 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцією України» голова Держархбудінспекції вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, керівників територіальних органів Держархбудінспекції, присвоює їм ранги державних службовців.

Тобто, вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, керівників територіальних органів Держархбудінспекції, належить до виключної компетенції голови ДАБІ України.

Так, зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції голови ДАБІ України належить повноваження щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, керівників територіальних органів Держархбудінспекції, покладання судом будь-яких обов'язків на відповідача-2 з цього питання є формою втручання у дискреційні повноваження керівника ДАБІ України, що в силу вищевикладеного є неприпустимим.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем-1 як суб'єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів правомірності своїх дій щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.02.2015 року без дотримання вимог ст. 288 КпАП України.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту першого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відтак, враховуючи відсутність в адміністративного суду повноважень визнавати незаконними дії суб'єкта владних повноважень, з метою повного та всебічного захисту прав особи суд вважає за необхідне визнати оскаржувані дії відповідача-1 протиправними у відповідності до вимог процесуального закону.

У зв'язку з наведеним позов підлягає задоволенню в наведеній частині.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 а задовольнити частково.

Визнати протиправними дії начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 19 лютого 2015 року на постанову начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича від 09 лютого 2015 року №13.

Зобов'язати начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича надіслати скаргу ОСОБА_1 від 19 лютого 2015 року на постанову начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича від 09 лютого 2015 року №13 разом зі справою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 36,54 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Н.А. Добрівська

Судді: О.А. Кармазін

Т.О. Скочок