Ухвала суду № 44443254, 25.05.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

25 травня 2015 року справа № 823/1111/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Коваленка В.І.,

за участю секретаря – Савости С.В.,

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області до приватного підприємства “Постачальник” про стягнення 790 042 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Постачальник» про стягнення 790 042 грн. 15 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 790 042 грн. 15 коп. за період з січня 2012 по серпень 2012 року, а також з квітня 2014 року по березень 2015 року, який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем пропущено строк звернення до суду в частині стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 2 902 грн. 15 коп. за період з січня 2012 року по квітень 2012 року включно.

Так, в силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом положень пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов’язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 днів, що настають після закінчення граничного строку подання податкової декларації. У разі невиконання свого обов’язку така сума визнається податковим боргом платника податків.

Зважаючи, що відповідач не сплатив визначені самостійно в наведених податкових деклараціях суми грошових зобов’язань у визначені строки, вони визнаються податковим боргом відповідача.

В силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно пункту 102.1 статті Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

На підставі наведеного, суд переконаний, що строк звернення до суду щодо стягнення податкового боргу з платника податків становить 1095 днів. При цьому, такий порядок має застосовуватись не тільки до нарахованих податковим органом податкових платежів, але і щодо сум податкових зобов’язань, відображених платником податків у податковій декларації і несплачених у встановлені терміни. Це зумовлено тим, що безнадійний податковий борг юридичних і фізичних осіб, у тому числі пеня нарахована на такий податковий борг з врахуванням штрафних санкцій, щодо яких закінчився строк давності підлягають списанню.

Отже, строк давності, який дорівнює 1095 календарним дням, застосовується як щодо стягнення податкових зобов’язань, самостійно нарахованих податковим органом, так і щодо тих податкових зобов’язань, які були задекларовані платником податків.

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно положень частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано позивачу декларації з податку на додану вартість: від 19.01.2012р. за грудень 2011 року по строку сплати 30.01.2012р. на суму 45 грн.; від 20.02.2012р. за січень 2012 року по строку сплати 01.03.2012р. (у лютому місяці 2012 року 29 днів) на суму 60 грн.; від 19.03.2012р. за лютий 2012 року по строку сплати 30.03.2012р. на суму 66 грн.; від 19.04.2012р. за березень 2012 року по строку сплати 30.04.2012р. на суму 2736 грн.

Загальна сума грошових зобов’язань за вказаними деклараціями, враховуючи переплату в у сумі 4 грн. 85 коп., яка рахувалась на момент виникнення грошових зобов’язань, становить 2902 грн. 15 коп.

Отже, за кожною з наведених декларацій позивач має право звернутись до суду про стягнення податкового боргу до 01.02.2015р., 02.03.2015р., 01.04.2015р., 01.05.2015р., відповідно.

Натомість позивачем позов пред’явлено 07.05.2015р. без повідомлення суду поважності причин пропуску такого строку.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про наявність об’єктивних перешкод у позивача, які унеможливлювали звернення до суду з позовом протягом трирічного строку, а тому суд приходить до висновку, що позовна заява в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2902 грн. 15 коп. з січня 2012 року по квітень 2012 року включно, підлягає залишенню без розгляду.

Виходячи з положень пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області до приватного підприємства “Постачальник” про стягнення 790 042 грн. 15 коп., в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2902 грн. 15 коп. з січня 2012 року по квітень 2012 року включно, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст ухвали виготовлено 29.05.2015р.