Постанова № 44443250, 26.05.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року справа № 823/1058/15

15 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Володарсько-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Н. СТОУН-АГРО» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Володарсько-Волинська об’єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі-позивач) з адміністративним позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Н. СТОУН-АГРО» (далі-відповідач), в якому просить стягнути податкового боргу, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, в сумі 84078 грн 88 коп. з рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як суб’єкт господарювання та перебуває на обліку в контролюючих органах, всупереч вимог чинного законодавства, не виконує податкові зобов’язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 84078 грн 88 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіславши 21.05.2015 клопотання, в якому, зокрема, просить суд провести розгляд справи без його участі, додатково зазначивши, що позовні вимоги в часті стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 84078 грн 88 коп. підтримує.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV(далі – КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Н. СТОУН-АГРО» зареєстроване як юридична особа 18.11.2010, ідентифікаційний код 36970000, вид діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.50 змішане сільське господарство, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, 01.62 допоміжна діяльність у тваринництві, 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом від 21.01.2015 (а.с. 5-9). Перебуває на обліку у Червоноармійському відділенні Володарсько-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції як платник окремих податків.

Отже, відповідач, зважаючи на вищевказане та вимоги частини 8 статті 19, частин 1, 2 статті 55, частини 1 статті 58 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГК України), визнається суб’єктом господарювання та зобов’язаний вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/-96-ВР кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом – ПК України).

Положеннями пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 286.3 статті 286 ПК України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Результати перевірки контрольованих операцій оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку та платником податків або його представником

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 58.2, 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач самостійно задекларував зобов’язання, які повинен сплатити в строк визначений ПК України, відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2014 рік та 2015 рік (11-42).

Відповідачем 12.11.2014 та 13.01.2015 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати узгоджених зобов’язань до бюджету позивачем.

Перевірками встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України.

За результатами проведеної перевірки складено акти № 198/15-05 від 12.11.2014 та 000001/06-21 від 13.01.2015. Дані акти вручені позивачу, що підтверджується підписами керівника товариства з обмеженою відповідальністю (43-44, 48-49).

На підставі висновків вищевказаних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.11.2014 № 000321621, № 000322621, № 000323621, № 000319621, № 000317621, № 000320621, № 000318621 та податкові повідомлення-рішення від 13.01.2015 № 000019621, № 000020621, № 000017621, № 000016621, № 000018621, №000021621 згідно яких відповідачу нарахована сума грошового зобов’язання станом на 15.04.2015 у розмірі 104078 грн 88 коп. ( в тому числі за основним платежем 84821 грн 16 коп, фінансові санкції – 17693 грн 71 коп., пеня 1564 грн 01 коп.).

Дані податкові повідомлення-рішення отримані посадовими особами відповідача, що підтверджується їх підписами на корінцях податкових повідомленнь-рішеннь та підписами на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (45-47, 50-55).

Дані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися, а отже вважаються узгодженими, податкові зобов’язання в повному обсязі не сплачені.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу у сумі 20000 грн 00 коп., що підтверджується витягом з облікової картки платника податків. Дана сплата свідчить проте, що відповідач визнає борг.

Станом на день розгляду справи, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача становить 84078 грн 88 коп

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У зв’язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов’язання позивач прийняв та надіслав податкову вимогу форми “Ю” від 31.07.2014 № 433-25. Вказана вимога отримана відповідачем 06.11.2014, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на її корінці (а.с. 10).

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов’язання в повному обсязі не сплатив.

Відповідно до пунктів 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Н. СТОУН-АГРО» (19026, Черкаська область, Канівський район, с. Хутір-Хмільна, вул. Шевченко, 239, ідентифікаційний код 36970000) на користь Держаного бюджету України через Володарсько-Волинську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (12101, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Володарськ-Волинський, вул. Володарського, 4, ідентифікаційний код 39565923) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на суму податкового боргу 84078 ( вісімдесят чотири тисячі сімдесят вісім) грн. 88 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст рішення складено у повному обсязі 29.05.2015