Ухвала суду № 44442672, 25.05.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року 10:10м. ПолтаваСправа № 816/3975/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

суддів - Бойка С.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника відповідача - управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області та третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - Бургели І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Благодійного фонду "Гелон" до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області, управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Благодійний фонд "Гелон" (надалі по тексту також - позивач, БФ "Гелон") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області (надалі по тексту також - відповідач 1, Котелевська РДА), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" при передачі земельної ділянки СТОВ "Скіф" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, що відбулась без рішення суду та відшкодування заподіяної шкоди, без повідомлення землекористувачів та власників майна музею просто неба "Скіфленд" та відшкодування нематеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 1255700 грн та матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 2450000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправну передачу земельної ділянки СТОВ "Скіфленд" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, оскільки на території останньої розміщені споруди музею просто неба "Скіфленд". При цьому, зауважував на порушення прав Благодійного фонду "Гелон" на користування спірною земельною ділянкою, наданою останньому на підставі розпорядження відповідача 1 від 29 червня 2006 року № 239, що призвело до понесення позивачем значної нематеріальної та матеріальної шкоди.

Позивач у чергове судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, повторно надав клопотання про відкладення у зв'язку з поганим самопочуттям представника БФ "Гелон" - ОСОБА_3, на підтвердження чого долучив копії довідки про перебування 22 травня 2015 року на прийомі у медичному закладі. Надаючи оцінку заявленим клопотанням про відкладення, суд виходив з того, що позивач є юридичною особою, яка за законодавством України не обмежена в колі своїх представників. Доказів, що свідчили б про неможливість участі в судовому засіданні іншого представника не надано. Так само, суду не надано належних доказів неможливості прибуття в судове засідання представника БФ "Гелон" ОСОБА_3, оскільки довідка про перебування на прийомі у лікаря 15.05.2015 року та 22.05.2015 року не є належним доказом перебування саме на лікуванні вказаного представника юридичної особи, а також неможливості перебування вказаного представника у судових засіданнях відповідно: 18.05.2015 року та 25.05.2015 року.

Відповідач 1 у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У письмових запереченнях зауважував на безпідставність вимог позивача, оскільки після прийняття розпорядження від 29 червня 2006 року № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3", останнім розпочато використання такої земельної ділянки без належного оформлення права користування та встановлення меж в натурі (на місцевості). Викладене призвело до порушення ряду вимог діючого законодавства у сфері землекористування та охорони культурної спадщини. В частині вимог про відшкодування завданої шкоди звернув увагу суду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження її заподіяння. У зв'язку з викладеним просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29 квітня 2015 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області.

Представник відповідача - управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області та третьої особи - Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Ухвалою суду від 12 лютого 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" (надалі по тексту також - СТОВ "Скіф").

Залучена третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, хоча неодноразово повідомлялась про час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або не повідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, а згідно частини 4 статті 128 цього ж Кодексу - у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів поважності причин неодноразового незабезпечення прибуття представника позивача та третьої особи у судове засідання та клопотання відповідача про розгляд справи у відсутності його представника, а також з урахуванням вимог законодавства щодо розумного строку розгляду справи та з урахуванням неодноразового витребування судом документів по справі, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31 травня 2006 року ОСОБА_3 звернувся до Котелевської РДА з проханням передати у безоплатну власність земельну ділянку площею 2 га (пасовища), розташованої за межами АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства, за наслідками розгляду якого 23 червня 2006 року розпорядженням голови Котелевської РДА № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3", відповідно до якого надано в оренду вказану земельну ділянку терміном на 10 років (а.с. 95).

На вищевказане розпорядження прокурором Котелевського району було внесено протест від 03 грудня 2007 року №1520 вих-07, за наслідками розгляду якого голова Котелевської РДА на підставі статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виніс розпорядження № 466 від 10 грудня 2007 року "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3".

У подальшому голова Котелевської РДА видав розпорядження № 509 від 25 грудня 2007 року "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Скіф" в адміністративних межах Більської сільської ради та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками", яким спірну земельну ділянку передано СТОВ "Скіф" на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 11 місяців (а.с. 96).

Розпорядженням голови Котелевської РДА № 177 від 12 травня 2008 року "Про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки СТОВ "Скіф" продовжено строк дії договору оренди, що укладений між райдержадміністрацією та СТОВ "Скіф" 28 грудня 2007 року, на 49 років.

Із вищевказаними розпорядженнями відповідача позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф", благодійний фонд "Гелон", Головне управління державного казначейства у Полтавській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, стягнення шкоди та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Котелевської районної державної адміністрації від 10.12.2007 № 466 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.06.2006 № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3". Визнано протиправним та скасовано розпорядження Котелевської районної державної адміністрації від 25.12.2007 № 509 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Скіф" в адміністративних межах Більської сільської ради та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками" в частині земельних ділянок загальною площею 2 га, які виділялися гр. ОСОБА_3 розпорядженням Котелевської районної державної адміністрації від 23.06.2006 № 239. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Котелевської районної державної адміністрації від 12.05.2008 № 177 "Про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки СТОВ "Скіф" в частині земельних ділянок загальною площею 2 га, які виділялися гр. ОСОБА_3 розпорядженням Котелевської районної державної адміністрації від 23.06.2006 № 239 (а.с. 41-51).

Вважаючи за необхідне визнати відсутність компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" при передачі земельної ділянки СТОВ "Скіфленд" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, що відбулась без рішення суду та відшкодування заподіяної шкоди, без повідомлення землекористувачів та власників майна музею просто неба "Скіфленд" та відшкодування нематеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 1255700 грн та матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 2450000 грн, позивач звернувся до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони згідно з вимогами передбаченими частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку вимозі позивача про визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" при передачі земельної ділянки СТОВ "Скіфленд" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, що відбулась без рішення суду, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" (надалі - Закон № 586) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

При цьому, повноваження місцевих державних адміністрацій повинні бути спрямовані на виконання основних завдань, визначених статтею 2 Закону № 586, зокрема, на виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень та інш.

Статтею 3 цього ж Закону визначені принципи діяльності місцевих державних адміністрацій: 1) відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; 2) верховенства права; 3) законності; 4) пріоритетності прав людини; 5) гласності; 6) поєднання державних і місцевих інтересів.

У відповідності до положень статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

За правилами статті 93 Земельного кодексу України користування земельними ділянками може здійснюватись на праві оренди.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України від 25.10.2011 року № 2768-ІІІ надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Статтею 124 того ж кодексу встановлено порядок передачі земельних ділянок в оренду, відповідно до якого передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як передбачено нормою частини 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно пункту 7 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Позовні вимоги БФ "Гелон" обґрунтовані протиправною передачею відповідачем 1 споруд музею просто неба "Скіфленд" при передачі земельної ділянки СТОВ "Скіф" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, що скасовано на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, позивачем зауважено про порушення його права користування такою земельною ділянкою на законних підставах, а саме на підставі розпорядження від 29 червня 2006 року № 239.

При цьому, на вимогу суду позивачем не надано доказів належних виділення такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державної реєстрації, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підтвердження факту користування останнім спірної земельної ділянки на підставі та в межах визначених вище норм.

Також, судом враховано, що рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 11 червня 2012 року у справі № 1613/2-4/11, що залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 грудня 2012 року, позовні вимоги Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області до ОСОБА_3, про визнання будівництва самочинним та зобов'язання його знести, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача історико-культурний заповідник «Більськ», відділ земельних ресурсів Котелевської РДА, відділ архітектури Котелевської РДА, інспекція Державного архітектурного-будівельного контролю у Полтавській області та на стороні відповідача Благодійний фонд «Гелон», задоволено повністю. Визнано будівництво об'єктів нерухомого майна, а саме: об'єкт № 1 (сторожова вежа) споруда, об'єкт № 2 (сторожова вежа) споруда; об'єкт № 3 (вежі) споруда; об'єкт № 4 (курень) будівля; об'єкт № 5 (огорожі частоколу, мостику) споруда; об'єкт № 6 (вбиральня) будівля, що розташовані за межами населеного пункту АДРЕСА_1 самочинними. Зобов'язати ОСОБА_3 знести об'єкти нерухомого майна, а саме: об'єкт № 1 (сторожова вежа) споруда, об'єкт № 2 (сторожова вежа) споруда; об'єкт № 3 (вежі) споруда; об'єкт № 4 (курень) будівля; об'єкт № 5 (огорожі частоколу, мостику) споруда; об'єкт № 6 (вбиральня) будівля, що розташовані за межами населеного пункту АДРЕСА_1, шляхом розбирання та демонтажу (а.с. 202-215).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 1613/2-4/11, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи таке рішення, суд встановив всі обставини справи, а також встановив, що відповідач при зверненні з таким позовом діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У вказаному вище судовому рішенні встановлено судом, що ОСОБА_3 не довів правомірності, законності використання земельної ділянки та здійснення ним будівництва будівель на земельній ділянці. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Визнано будівництво самочинним та зобов'язано ОСОБА_3 знести об'єкти нерухомого майна, шляхом розбирання та демонтажу.

Також, суд акцентує, що позивачем на неодноразову вимогу суду, у тому числі викладеними ухвалами суду від 12 лютого 2015 року та від 10 березня 2015 року, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на споруди музею просто неба "Скіфленд" та майно Благодійному фонду "Гелон", що знаходиться на території земельної ділянки площею 2 га (пасовища) за межами населеного пункту в адміністративних межах АДРЕСА_1; докази на підтвердження оспорюваної передачі споруд музею третім особам.

Надані позивачем копії документів щодо переписки громадянина ОСОБА_3 із різними установами, зокрема прокуратурою Котелевського району, Більською сільською радою, управління з контролю за використанням та охоронною земель у Полтавській області, прокуратурою Полтавської області, головою Котелевської райдержадміністрації не є належними та допустимими доказами на підтвердження права власності на майно БФ "Гелон" та на підтвердження будь-якого передання вказаного майна третім особам (а.с. 226-231).

Викладене вище спростовує твердження позивача про порушення його прав на користування спірною земельною ділянкою та власності на споруди музею просто неба "Скіфленд".

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, у відповідності до ч.2 вказаної норми.

Під справою адміністративної юрисдикції, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відкриваючи провадження у справі та проводячи її розгляд, суд виходить з того, що вказаний спір виник між позивачем та Котелевською РДА з приводу реалізації компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління.

Як зазначалось вище, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Тобто, БФ "Гелон" не наділено адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі.

Згідно із статтею 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип диспозитивності.

Цей принцип закріплено в статті 11 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, матеріально-правові межі розгляду справи обмежені змістом позовних вимог, заявлених позивачем в позові.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" при передачі земельної ділянки СТОВ "Скіфленд" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, що відбулась без рішення суду.

Надаючи правову оцінку вимогам БФ "Гелон" в частині відшкодування заподіяної шкоди, без повідомлення землекористувачів та власників майна музею просто неба "Скіфленд" та відшкодування нематеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 1255700 грн та матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 2450000 грн, суд зауважує наступне.

Зважаючи, що така вимога є похідною від вимоги про визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" при передачі земельної ділянки СТОВ "Скіфленд" розпорядженням голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області № 509 від 25 грудня 2007 року, стосовно якої суд прийшов до висновку відсутність підстав для її задоволення, то й вимога про відшкодування заявленої шкоди задоволенню також не підлягає.

Крім того, позивачем не зазначено обставин при яких Благодійному фонду "Гелон" заподіяно шкоду та не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння позивачу вказаної матеріальної та нематеріальної шкоди. Також, позивачем не надано документального підтвердження здійснення останнім витрат, які мають бути відшкодовані на його думку з Котелевської РДА. Щодо посилань позивача на висновок № 69 від 06.09.2009 року "будівельно-технічної експертизи за позовом ОСОБА_3 до Котелевської РДА Полтавської обл, Більської сільської ради Котелевського р-ну Полтавської обл. про скасування неправомірного рішення", то суд звертає увагу, що у ньому не ставилося експерту питання і відповідно не досліджувалося понесення БФ "Гелон" витрат на спорудження майна.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Благодійного фонду "Гелон" до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області, управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2015 року.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновськийсуддя суддя С.С. Бойко Л.М. Петрова