Постанова № 44442639, 21.05.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/551/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р. І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М. А.,

представників позивача - Логвінова Є. В., Баранової О. Л.,

представника відповідача - Деміхіної О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08 вересня 2014 року № 0000372308.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушення податкового законодавства, зазначені в акті перевірки № 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року відсутні, а тому винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2014 року № 0000372308 має бути визнано протиправним та скасовано.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що під час перевірки позивача податковим органом була встановлена не зазначення в податкових накладних виду цивільно-правового договору та його номер, а в графі "місцезнаходження юридичної особи - продавця" зазначена адреса за якою підприємство відсутнє, відсутність товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на товар комплектації на вихід до СППК5, СППК4, клапану СППК4, відсутність протоколу узгодження поставки від ТОВ "ТД "БАЗ Україна" до позивача, сертифікатів якості на товар, а тому, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" (ідентифікаційний код 13958101) зареєстровано як юридична особа 06 квітня 1993 року, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 21 червня 1993 року та є платником податку на додану вартість з відповідно до свідоцтва № 23879729, виданого 04 листопада 2002 року /т. 1 а. с. 28-32/.

На підставі наказів ДПІ у м. Полтаві № 1782 від 05 серпня 2014 року, № 1822 від 12 серпня 2014 року посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Монтажтрансгаз" з питань взаємовідносин з ТОВ "Автоматика НГ" за лютий 2014 року, ТОВ "ТД БАЗ Україна" за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року та ТОВ "Технології Енергозбереження Сервіс" за січень 2014 року / т. 1 а. с. 35-51, 96/.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Полтаві складено Акт № 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пункту статті 198, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ТД БАЗ Україна" всього на суму 101 957 грн. 28 коп.

На підставі висновків Акта перевірки № 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року, відповідачем 08 вересня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000372308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 127 446 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем 101 957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 489 грн. 25 коп.

За наслідками процедури адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2014 року № 0000372308 - без змін /т. 1 а. с. 55-59/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню суд виходить з наступного.

Так, відповідачем, відповідно до акту перевірки 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ "ТД "БАЗ Україна" - заперечується, зокрема, і з тих підстав, що відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30 липня 2014 року № 2124/26-55-22-07/34413931 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "БАЗ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 30 червня 2014 року" податковим органом встановлена неможливість підтвердження реальності проведених ТОВ "ТД "БАЗ" господарських відносин з контрагентами за вказаних період.

З цього приводу, суд зазначає, що належними та допустимими доказами факту відображення платником податків в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (або діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення непідтвердження господарських операцій або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також звертає увагу на те, що позивач та його контрагент, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Стосовно висновків акту перевірки про порушення позивачем статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми ПДВ в сумі 101 957 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що для включення ТОВ "Монтажтрансгаз" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість достатніми підставами мають бути: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація.

Також, суд зауважує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідач в акті перевірки ставить під сумнів господарській операції позивача з придбання у ТОВ "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна" товарів за березень 2014 року на суму ПДВ 101 957 грн. 28 коп.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД "БАЗ Україна" (постачальник) укладено договір поставки № БАЗ 1312-2013 від 13 грудня 2013 року, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар у кількості, якості й асортименті, зазначеним у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього договору. Постачальник повинен поставити товар на умовах, передбачених у специфікаціях (пункт 4.1 Договору). Право власності на куплений товар переходить до покупця з моменту підписання акту прийому - передачі (видачі накладної тощо) (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до підписаної сторонами Договору специфікації № 2 від 29 січня 2014 року ТОВ "ТД "БАЗ Україна" поставляє товар задвижки ЗКЛ2 усього на суму 1252231,20 грн., в т. ч. ПДВ 208705,20 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2000 року (склад покупця - с. Олєфіровка, Миргородський район, Полтавська область). Умови оплати: 50 % передоплата; 35 % по факту готовності до відвантаження зі складу ВАТ "БАЗ", РФ; 15 % по фату готовності до відвантаження зі складу ТОВ "ТД "БАЗ Україна". Термін поставки: до 55 календарних днів з моменту передоплати з правом дострокової поставки /т. 2 а. с. 152/.

28 лютого 2014 року сторонами Договору підписано специфікацію № 3 щодо постачання позивачу товару усього на суму 2554980 грн., в тому числі ПДВ 425830 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2000 року (склад покупця - с. Олєфіровка, Миргородський район, Полтавська область). Умови оплати: 50 % передоплата; 35 % по факту готовності до відвантаження зі складу ВАТ "БАЗ", РФ; 15 % по фату готовності до відвантаження зі складу ТОВ "ТД "БАЗ Україна". Термін поставки: до 55 календарних днів з моменту передоплати з правом дострокової поставки /т. 2 а. с. 148-149/.

Додатковою угодою від 15 квітня 2014 року внесено зміни до специфікації № 3 від 28 лютого 2014 року щодо ціни товару, та загальна вартість товару, що поставляється по даному додатку, складає 3298 686 грн. /т. 1 а. с. 81/.

Згідно специфікації № 4 від 12 березня 2014 року товар, що поставляється - комплектація на вихід до СППК5, комплектація на вихід до СППК4 на загальну суму 81 324 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2000 року (склад покупця - с. Олєфіровка, Миргородський район, Полтавська область). Умови оплати: 50 % передоплата; 35 % по факту готовності до відвантаження зі складу ВАТ "БАЗ", РФ; 15 % по фату готовності до відвантаження зі складу ТОВ "ТД "БАЗ Україна". Термін поставки: до 35 календарних днів з моменту передоплати з правом дострокової поставки.

Додатковою угодою від 15 квітня 2014 року змінено ціну на товару по специфікації № 4 від 12 березня 2014 року та загальна вартість товару, що поставляється, складає 109 248 грн. /т. 1 а. с. 82/.

ТОВ "ТД "БАЗ Україна" виписано: рахунки - фактури /т. 1 а. с. 86,88, 180, 186/; податкові накладні /т. 1 а. с. 160, 163-164, 169, 175, 178, 181, 187, 190, 193, 205, 208/, в тому числі і податкову накладну від 05 березня 2014 року № 1 на загальну суму 383 247 грн., в тому числі ПДВ - 63 874 грн. 50 коп. /т. 1 а. с. 74/, вартісні показники якої 24 квітня 2014 року були скориговані розрахунком № 3 /т. 2 а. с. 150/; податкову накладну від 26 березня 2014 року № 5 на загальну суму 40 662 грн., в тому числі ПДВ - 6 777 грн. /т. 1 а. с. 75/, вартісні показники якої були скориговані розрахунком № 5 від 24 квітня 2014 року /т. 2 а. с. 147/; податкову накладну № 3 від 14 березня 2014 року на загальну суму 187 634 грн. 68 коп., в тому числі ПДВ - 31 305 грн. 78 коп. /т.1 а. с. 76/; видаткові накладні /т. 1 а. с. 182.

Оплата товару здійснена позивачем, що підтверджується банківськими виписками /т. 1 а. с. 85, 87, 179, 185, 188/.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до розрахунку нарахувань податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Монтажтрансгаз" у розрізі податкових накладних, відповідачем ставиться під сумнів господарські операції позивача з придбання товару у ТОВ "ТД "БАЗ Україна" лише в частині податкових накладних від 05 березня 2014 року № 1, від 14 березня 2014 року № 3, від 26 березня 2014 року № 5, в той час як господарські операції з вказаним контрагентом за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 були документально підтверджені, про що зазначено у висновках акту перевірки /т. 1 а. с. 51/.

Податковий орган в запереченнях на позовну заяву /т. 1 а. с. 92-95/ зазначив, що податкові накладні від 05 березня 2014 року № 1, від 14 березня 2014 року № 3, від 26 березня 2014 року № 5 заповнені з порушенням вимог статті 201.1 Податкового кодексу України, а саме: не зазначено вид цивільно-правового договору та його номер, місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Дослідивши вказані податкові накладні суд зазначає, що в графі "вид цивільно-правового договору" зазначено "договір поставки", в графі податкової накладної від 05 березня 2014 року № 1 "дата та номер договору" зазначено "28.02.2014", в графі податкової накладної від 14 березня 2014 року № 3 "дата та номер договору" зазначено "29.01.2014", в графі податкової накладної від 26 березня 2014 року № 5 "дата та номер договору" зазначено "12.03.2014". Позивач в ході судового розгляду справи пояснив, що датою договору зазначено дату відповідної специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки № БАЗ 1312-2013 від 13.12.2013.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в графі спірних податкових накладних "місцезнаходження (податкова адреса) продавця" зазначено "вул. Кіквідзе, будинок № 12, Київ, 01103". В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно контрагента позивача ТОВ "ТД "БАЗ Україна" /т. 2 а. с. 137-139/, в якому місцезнаходженням зазначеного контрагента є вул. Кіквідзе, будинок № 12, Київ, 01103. Отже, спірні податкові накладні від 05 березня 2014 року № 1, від 14 березня 2014 року № 3, від 26 березня 2014 року № 5, виписані ТОВ "ТД "БАЗ Україна" оформлені у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що у свою чергу, спростовує доводи відповідача.

Відповідач також зауважив, що під час перевірки позивачем не надавались видаткові накладні на отримання комплектації на вихід до СППК5, СППК4, клапану СППК4. Податковий орган дійшов висновку, що поставка товару відбувалась за рахунок покупця, що суперечить умовам договору, а документи на транспортування комплектації на вихід до СППК5, СППК4, клапану СППК4 не надавались, тому, на думку відповідача, не можливо підтвердити господарську операцію з поставки вказаних товарів від контрагента до позивача.

З цього приводу, позивач надав пояснення, що ТОВ "Монтажтрансгаз" здійснювало попередню оплату відповідно до вимог договору, викладених в специфікаціях. На дату подію (оплата товару) контрагентом виписувались податкові накладні. Поставка товару відбувалась пізніше виписки податкових накладних. У зв'язку з тим, що номенклатура товару була широкою, дані щодо кількості товару в асортименті, що зазначені в податкових накладних та видаткових накладних, не співпадають. Проте, як зауважує позивач, номенклатура та кількість товару за весь період дії договору поставки, дані щодо номенклатури, кількості та вартості товару співпадають повністю.

На підтвердження руху товарів: за податковою накладною № 1 від 05.03.2014 року позивачем залучені до матеріалів справи посвідчені копії видаткових накладних: № 8 від 24.04.2014 року /а.с. 194, т.1/, № 10 від 07.05.2014 року /а.с. 202, т.1/; товарно-транспортних накладних від 24.04.2014 року та від 07.05.2014 року /а.с. 195, 203, т. 1/; витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /а.с. 198, 204, т.1./, а на підтвердження здійснення попередньої оплати, на яку виписана податкова накладна - посвідчену копію банківської виписки /а.с. 176, т.1/; за податковою накладною № 3 від 14.03.2014 року позивачем залучені до матеріалів справи посвідчені копії видаткової накладної: № 5 від 19.03.2014 року /а.с. 182, т.1/; товарно-транспортної накладної від 19.03.2014 року /а.с. 183, т. 1/; витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /а.с. 184, т.1./, а на підтвердження здійснення попередньої оплати, на яку виписана податкова накладна - посвідчену копію банківської виписки /а.с. 179, т.1/; за податковою накладною № 5 від 26.03.2014 року позивачем залучені до матеріалів справи посвідчені копії видаткової накладної: № 9 від 24.04.2014 року /а.с. 196, т.1/; товарно-транспортної накладної від 24.04..2014 року /а.с. 197, т. 1/; витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /а.с. 198, т.1./, а на підтвердження здійснення попередньої оплати, на яку виписана податкова накладна - посвідчену копію банківської виписки /а.с. 185, т.1/.

Отже, як слідує з викладеного податкові накладні виписувались на момент здійснення оплати (попередньої) товару, а їх поставка відбувалась протягом 2014 року, у тому числі і в тому періоді, який податковою перевіркою не був охоплений, тобто після 31.03.2014 року.

Стосовно зауважень представника відповідача, що поставка товару відбувалась за рахунок покупця, що суперечить умовам договору, суд зазначає, що згідно товарно-транспортних накладних, наявних у матеріалах справи замовником послуг по перевезенню виступило ТОВ "ТД "БАЗ Україна", а отже, твердження податкового органу не знаходять підтвердження матеріалами справи.

Суд зазначає, що на підтвердження обставин здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ним надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за весь час дії договору поставки, кількість, вартість, номенклатура товару яких співпадають з вказаними у податкових накладних /т. 1 а. с. 159-208/. На підтвердження отримання товару та його оприбуткування позивачем надані копії витягу з журналу виданих довіреностей, оборотні відомості приходу товару т.1 а. с. 155-156, 170, 184, 198, 204/. Вказані обставини спростовують доводи податкового органу що не підтвердження господарських операцій з поставки вказаних товарів від контрагента до позивача, а також оприбуткування вказаного товару на складі позивача.

До того ж, як вбачається з листа контрагента ТОВ "ТД "БАЗ Україна" між останнім та позивачем дійсно відбулись господарські операції згідно договору № 1312-2013 від 13 грудня 2013 року, доставка на склад ТОВ "Монтажтрансгаз" здійснювалась перевізником, залученим ТОВ "ТД "БАЗ Україна" по договору на виконання транспортних послуг, товари ввезені на територію України згідно ВМД № 10027001/2014/202151 від 18 лютого 2014 року, СМR 029321 від 18 лютого 2014 року та ВМД № 10027001/2014/204269, СМR 771063. Одночасно контрагент повідомив, що ТОВ "ТД "БАЗ Україна" є офіційним представником ВАТ "БАЗ", РФ /т. 2 а. с. 84/.

Також, позивачем надано до суду документи, що підтверджують відповідність товару встановленим стандартам та документацію, яка встановлює вимоги до його якості /т. 2 а. с. 105-133/.

Необхідність здійснення господарських операцій із закупівлі товарів у ТОВ "ТД "БАЗ Україна" позивач обґрунтовував укладенням 31 липня 2013 року між ним, як підрядником та ПрАТ "Нафтогазвидобування" - замовником, договору підряду № 31/07-СТ, а також тим, що за вимогами Технічного завдання до договору підряду № 03/02/р/10-13/19 від 01.10.2013 року затвердженим ПрАТ "Нафтогазвидобування" необхідно передбачати встановлення перемикаючих приладів до та після запобіжних клапанів (згідно ГОСТ 12.02.085-2002, виробник - "БЛАЗ" РФ) /а.с. 62-73, т1; а.с. 75-83, т.2./.

У своїх поясненнях /т.1 а. с. 153-154/ позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: після їх монтування були передані замовнику ПрАТ "Нафтогазвидобування" у складі виконаних робіт по будівництву об'єкту "установки попередньої підготовки газу (УППК) Олефірівка Семиренківського ГКР". На підтвердження даного факту позивач надав копії первинних документів, наявних в матеріалах справи: договорами підряду, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, накладними /т. 1 а. с. 62-73, 79-80, 211-; т. 2 а. с. 1-49, т. 2 а. с. 162-227/, оборотними відомостями списання товару, оборотними відомостями кількісно-сумарного обліку /т. 1 а. с. 210, 238-251, т. 2 а. с. 1-74/, технічних завданням на розробку робочого проекту "Будівництво УППГ Олефірівка Миргородського району Полтавської області" /т. 2 а. с. 75-83/. Позивачем також надано до суду відомість змонтованого обладнання на об'єкті "Будівництво УППГ Олефірівка Миргородського району Полтавської області" /т. 2 а. с. 156-162/, в якому позивачем зазначено кількість та найменування використаного товару по кожному з видів робіт, відображених в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в.

Тому, суд робить висновок, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, позивачем було дотримано вимоги закону з реалізації права на податковий кредит з придбання товарів, що підтверджується матеріалами справи. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, наявні у справі докази в їх сукупності, надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Монтажтрансгаз" та ТОВ "ТД "БАЗ Україна" з придбання товарів.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 08 вересня 2014 року № 0000372308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" (ідентифікаційний код 13958101) витрати зі сплати судового збору в розмірі 254 (сто п'ятдесят чотири) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 травня 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький