Постанова № 44442073, 25.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року о 17 год. 40 хв.Справа № 808/2468/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників

позивача - ОСОБА_1

відповідачів - 1,2 - Зюбрицького А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач-1), в якому позивач просить суд:

- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 16 лютого 2015 року протиправними;

- визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. про стягнення з боржника виконавчого збору від 16 лютого 2015 року протиправною та скасувати її.

В судовому засіданні 12.05.2015 судом залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем-1 неправомірно прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки державним виконавцем не було проведено фактичної реалізації нерухомого майна через прилюдні торги в порядку, передбаченому виконавчим документом, а виконавчий документ було повернуто стягувачеві, що на думку позивача позбавляє державного виконавця права на винесення оскаржуваної постанови. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки позивачем в добровільному порядку, в строк до 18.07.2013, не виконано судове рішення. Зазначає, що у зв'язку з невиконанням позивачем в добровільному порядку рішення суду, відповідачем-1, на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято рішення про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 10 відсотків. Також, зазначає, що рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві було прийнято відповідачем-1 вже після прийняття рішення про стягнення виконавчого збору. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2013 задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «Східний Союз»; ТОВ «Арт Моторс»; ТОВ «Атма-Преса» про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №11/Zквіп-08 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 3477, а саме на нерухоме майно - нежитлове приміщення першого та проміжного поверху літ. «А-5», загальною площею 228,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 57б, яке складається із туалета /1-23/ площею 3,9 кв.м., коридора /231/ площею 3,6 кв.м., торговельного залу /1-24/ площею 148,8 кв.м., тоговельного залу /1-24/ площею 63,9 кв.м, тамбура /1-25/ площею 3,2 кв.м. витрини/1-251/ площею 5,2 кв.м., що належать ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на праві власності, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, п/р 3739100011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36-б) за кредитним договором №11/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26 лютого 2007 року на загальну суму 5 285 219 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) гривни 69 копійок, шляхом реалізації предмету іпотеки (вказаного нерухомого майна) через прилюдні торги за початковою ціною реалізації даного предмету іпотеки не нижче 2 203 722 (два мільйони двісті три тисячі сімсот двадцять дві) гривні 00 копійок відповідно до Висновку про вартість об'єкту оцінки.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17.04.2013 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2013 року в цій справі в частині зазначення початкової ціни змінено, у другому абзаці резолютивної частини рішення замість слів «за початковою ціною реалізації даного предмету іпотеки не нижче 2 203 722 гривень 00 копійок відповідно до Висновку про вартість об'єкту оцінки» зазначено наступне: «у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, розмір якої не буде нижчим розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу», в іншій частині рішення залишено без змін.

17 травня 2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №0818/7266/2012.

11 липня 2013 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38741055 (а.с.25-26).

16 лютого 2015 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 528 521,97 грн. (а.с.29).

Крім того, 16.02.2015 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.27-28).

Позивач, не погодившись з діями відповідача-1 по прийняттю постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постановою про стягнення з боржника виконавчого збору, звернувся з позовом до суду.

Суд, вважає за необхідне зазначити наступне, згідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З наданої до матеріалів справи постанови про відкриття виконавчого провадження, судом встановлено, що позивачу у вказаній постанові надано строк для її виконання до 18.07.2013. Разом з тим, позивачем в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, в добровільному порядку рішення не виконано та постанову про відкриття виконавчого провадження не оскаржено, доказів протилежного суду не надано.

Суд зазначає, що частиною 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Крім того, суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3.7 Інструкції передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону.

Згідно пп.3.7.1 п.3.7 Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Відповідно до пп.3.7.3 п.3.7 Інструкції при наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Суд зазначає, що ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Таким чином, суд зазначає, що чинним законодавством закріплено обов'язок державного виконавця винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору по закінченню строку наданого на добровільне виконання рішення, незалежно від того чи було фактично стягнуто грошові кошти на користь стягувача чи ні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 правомірно прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10-ти відсотків від суми, яка підлягала стягненню за виконавчим листом Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Щодо посилань представника позивача на те, що позивач не отримував постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.02.2015, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З наданого до матеріалів справи витягу з журналу вихідної кореспонденції Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, судом встановлено, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору направлялась позивачу простою кореспонденцією, у відповідності до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.73).

Також, судом не приймаються посилання представника позивача на те, що він об'єктивно не міг в добровільному порядку виконати рішення Орджонкідзевського районного суду м. Запоріжжя, оскільки у нього відсутне майно на яке повинно бути звернено стягнення, про що зазначено в постанові відповідача-1 про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки позивач в добровільному порядку укладав з ПАТ «Дельта Банк» іпотечний договір №11/Zквіп-08 та достовірно знав на яке майно буде звернено стягнення у разі невиконання вимог договору, а певні недоліки у судовому рішенні, яке набрало законної сили, не може бути підставою для його не виконання.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Отже, обов'язок виконання судового рішення не залежить від здійснення своїх повноважень органами виконавчої служби по виконанню судового рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а також обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з вимогами майнового характеру не було сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, суд дійшов висновку про стягнення з позивача судового збору, за звернення до суду з вимогами майнового характеру, в розмірі 4872,00 грн., у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 4872 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара