Ухвала суду № 44441318, 26.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

26 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Левенця Б.Б., Семенюк Т.А.,

при секретарі: Прохоровій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», в інтересах якого діє Несенюк ДанилоМиколайович,

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» (далі - ПАТ «Альфа Банк»), звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник позивача, звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказував, що суд безпідставно залишив без розгляду позовну заяву на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Особи, які беруть участь у справі відповідно до ст. 74 ЦПК України належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено судове засідання на 08.10.2014, про що повідомлено сторони.

08.10.2014 у зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі розгляд справи відкладено до 11.11.2014.

В судовому засіданні 11.11.2014 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, на сторону позивача було покладено обов'язок надати належним чином завірену копію договору іпотечного кредиту та акту прийому-передач вказаного договору та у зв'язку з задоволенням клопотання про витребування доказів розгляд справи відкладено на 16.12.2014.

В порядку ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що за наявності клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, поданого разом з позовною заявою, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки таке право надається стороні, коли її явка в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

В пункті 4 частини 1 статті 169 ЦПК України зазначено, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, то він відкладає розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.02.2015 року явку позивача визнано судом обов'язковою, розгляд справи відкладено на 03.03.2015 року. В судових повістках-повідомленнях було вказано, що явка позивача визнана обов'язковою.

У випадку, коли явка позивача визнана судом обов'язковою, позивач повинен добросовісно виконувати обов'язки, передбачені ЦПК України, а саме з'явитися у судове засідання.

В судове засідання 03.03.2015 позивач, належним чином повідомлений про обов'язкову явку в судове засідання, не з'явився, заяву про розгляд справи за його відсутності не направляв.

В судове засідання призначене на 02.04.2015 позивач, належним чином повідомлений про обов'язкову явку, повторно не з'явився, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що явка позивача в судове засідання була визнана обов'язковою, та належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, позивач повторно не з'явився в судове засідання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, залишення судом першої інстанції заяви без розгляду відповідно до ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву, якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

В порядку ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», в інтересах якого діє Несенюк Данило Миколайович, - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 752/13/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6903/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Антонова Н.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.