Постанова № 44439694, 26.05.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

№ 274/1935/15-а

н/п 2-а/0274/81/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2015 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі - Павлюк - Жук А.В., за участю прокурора Хамідової Е.Ф., позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Грішина Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 до Комунального навчального закладу "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів", третя особа: служба у справах дітей Житомирської облдержадміністрації про визнання неправомірною бездіяльність відповідача та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є дитиною, позбавленою батьківського піклування, та в період з 31.08.2012 року по 31.08.2014 року навчалася у КНЗ "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів", звідки у зв'язку із закінченням строку навчання, вибула, та вступила на навчання до Центру професійно - технічної освіти м. Житомира. При випуску зі школи-інтернату ОСОБА_1 у 2014 році отримала кошти в сумі 500 грн..

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі Закон України №2342-УІ), випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Пунктом 2 прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, тому прокурор вважає, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає даний Закон.

А отже, Законом України №2342-УІ обов'язок по виплаті дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів покладено на заклад освіти. Тому відповідач, враховуючи ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», яким визначено прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 1286 грн., повинен був при закінченні навчального закладу сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 7716 грн..

Прокурор вважає, що зменшення відповідачем розміру одноразової вихідної допомоги випускникам сиротам та дітей позбавлених батьківського піклування, яким є ОСОБА_1, порушує її майнове право, тому є підстави вважати дії відповідача неправомірними, а тому враховуючи, що ОСОБА_1 у 2011 році набув статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, яка не має спеціальної юридичної освіти, відноситься до соціально-незахищеної категорії населення, не має рідних, які б піклувалися про її добробут прокурором прийнято рішення про звернення до суду із позовною заявою про захист її порушених прав та здійснення представництва її інтересів.

З огляду на зазначене, заступник прокурора Житомирської області просив суд визнати неправомірними дії комунального навчального закладу "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів" щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, та обов'язати комунальний навчальний заклад "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів" нарахувати та виплатити ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу в розмірі 7716 гривень.

У відкритому судовому засіданні прокурор Хамідова Е.Ф., позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача Грішин Р.В. в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що підстав для його задоволення не має. Свої заперечення представник обгрунтовував тим, що при визначенні розміру матеріальної допомоги та норм одягу і взуття необхідно керуватися Постановою Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" за №226 від 05.04.1994 р. (далі постанова КМУ №226), відповідно до п.п. 1 та 4 п. 13, якої дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, з їх числа, а також учням та студентам у віці від 18 до 23 років, які залишилися без батьків і перебувають на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менше 12 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менше як 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян; учням студентам з чила дітей -сиріт і детій, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладання на суму, не меншу як 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також одноразово грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. Оскільки ОСОБА_1 з 01.09.2014 року вступила на навчання для здобуття професії до Центру професійно-технічної освіти, то відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки за №763 від 17.11.2003 року «Про затвердження норм матеріального та нормативів фінансового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також вихованців шкіл-інтернатів», їй було виплачено одноразову допомогу в сумі 500 грн., відповідно до зазначеної Постанови КМУ -2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян як вихованцю, влаштованому на подальше навчання на повне державне забезпечення.

Представник служби у справах дітей Житомирської облдержадміністрації в судове засідання не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, які з"явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів,

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року її батьками є ОСОБА_3, та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження( а.с.7).

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 08.06.2011 року матір ОСОБА_1 - ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав(а.с.10-11).

Батька дитини -ОСОБА_4 рішенням Ємільчинського районного суду від 29.03.2011 року визнаний безвісно відсутнім( а.с.12).

Розпорядженням голови Ємільчинського РДА від 13.07.2011 року № 189 ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.14).

ОСОБА_1 в період з 31.08.2012 року по 31.08.2014 року навчалася у Комунальному навчальному закладі "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів", звідки у зв'язку із закінченням строку навчання, вибула, та вступила на навчання до Центру професійно - технічної освіти м. Житомира, що підтверджується копіями витягів з наказу та довідкою ( а.с.15-17).

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

За змістом статті 4 даного Закону заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Відповідно до вимог частини 7 статті 8 цього ж Закону, випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону України №2342-УІ встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становив 1286 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_1, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн..

Натомість, згідно відомості про видачу допомоги ОСОБА_1 в вересні 2014 року відповідачем, відповідно до підпунктом 1 пункту 13 постанови КМУ №226 виплачено 500 грн. 00 коп. допомоги.

Норми статей 25, 39-9 Закону України №2342-УІ, на які відповідач посилається в обґрунтування правомірності виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 500 грн. 00 коп., тобто у розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 13 постанови КМУ №226, регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у цій справі.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №2342-УІ передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення цієї справи застосуванню підлягає частина 7 статті 8 Закону України №2342-УІ.

Таким чином, суд вважає, що при нарахуванні та виплаті грошової допомоги випускнику школи-інтернату ОСОБА_1 відповідач неправомірно керувався підпунктом 1 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року, при цьому відповідач мав нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі не меншому, ніж визначено частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".

Отже, суд вважає доведеним той факт, що відповідач не нарахував, та не виплатив під час випуску ОСОБА_1 з навчального закладу одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, а тому дії відповідача є неправомірними.

При таких обставинах справи, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Житомирської області підлягають задоволенню, а тому, з метою захисту порушених відповідачем прав ОСОБА_1 необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити останній одноразову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» - 1286 гривень з урахуванням вже проведеної виплати у сумі 500 грн. 50 коп..

Судові витрати суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 17, 69-71, 158-163 КАС України, ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заступника прокурора Житомирської області в інтересах особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 до комунального навчального закладу "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів", третя особа: служба у справах дітей Житомирської облдержадміністрації про визнання неправомірною бездіяльність відповідача та стягнення коштів задовольнити.

Визнати неправомірними дії комунального навчального закладу "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів" щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Зобов'язати комунальний навчальний заклад "Бердичівська загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів" нарахувати та виплатити ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу в розмірі 7216 гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя